Національний університет біоресурсів і природокористування України

Відокремлений підрозділ “Немішаївський агротехнічний коледж”

 

 

 

 

Дидактичні матеріали

“Сто запитань з основ трудового права України”

для перевірки засвоєних знань з дисципліни

“Основи правознавства”

 студентами 1-2 курсів ВНЗ І-ІІ р.а.

 

 

 

Розробила:

викладач

циклової комісії

суспільно-гуманітарних дисциплін

Хоменко Олена Миколаїнвна

 

Розглянуто і схвалено

цикловою комісією

   суспільно-гуманітарних дисциплін

Протокол від “___”______2017 р.№___

Голова комісії

________Костюк Н.І.

 

 

 

 

 

 

Немішаєве 2017

 Представлена методична розробка є дидактичним матеріалом, розробленим з урахуванням вимог базової навчальної, затвердженої  Міністерством освіти та науки України, та робочої програм з дисципліни “Основи правознавства”.

 Тестові завдання, що є змістом даної методичної розробки, - складаються із ста запитань і відповідей до них - з основ трудового права.

 Питання розроблені з урахуванням раніше вивченого студентами матеріалу на уроках з правознавства в школі та засвоєння даної дисципліни студентами коледжу безпосередньо на заняттях та самостійно.

 Формулюючи зміст запитань, до уваги бралися правові ситуації, які найчастіше мають місце у суспільно-правових відносинах і, які, так чи інакше матимуть місце і в житті студентів.

 Також, акцентувалася увага на часто вживаній термінології, розумінням якої має володіти кожен освічений громадянин України, щоб відчувати себе повноцінним учасником соціально-правових відносин.

 Тестові завдання проходили апробацію протягом тривалого періоду викладання мною даної дисципліни серед студентів аграрного профілю різних спеціальностей, оскільки студенти з зацікавленістю підходять до розв'язання ситуативних завдань та з задоволенням працюють над тестовими завданнями з основ правознавства.

 Досвід моєї викладацької роботи систематизований в даній методичній розробці із сподіванням на подальше використання викладачами суспільно-гуманітарних дисциплін в роботі зі студентами.

 Маємо пам'ятати, що завданням викладачів, а саме — викладачів   суспільно - гуманітарних дисциплін - є підготовка студента не лише як  спеціаліста відповідного профілю, а, насамперед, всебічно розвиненої особистості, яка вільно буде орієнтуватися в суспільстві, володітиме необхідними  правовими знаннями, маючи змогу захистити себе, і свідомо виконуватиме завдання по створенню правової держави.

 

 

 

        Викладач другої категорії

 суспільно-гуманітарних дисциплін

Хоменко О.М.

 

 

 

 

Р Е Ц Е Н З І Я

 

на методичну розробку викладача другої категорії

суспільно-гуманітарних дисциплін Хоменко Олени Миколаївни

“Дидактичні матеріали “Сто запитань з основ трудового права України”для перевірки засвоєних знань з дисципліни

“Основи правознавства” студентами 1-2 курсів ВНЗ І-ІІ р.а.”

 

 

 

 Дидактичні матеріали включають в себе тестові завдання з основ трудового права відповідно до  робочої програми з «Основ правознавства».

 Вони дають змогу урізноманітнити перевірку знань, вмінь та навичок, які були здобуті студентами у ході аудиторних занять та самостійної роботи.

 Саме сказана галузь права так чи інакше стосуєтся кожного з нас і стосуватиметься кожного студента в майбутньому. Тому, для кращого засвоєння навчального матеріалу та здобуття досвіду, а також для орієнтації в суспільно-правових відносинах та недопущення помилок, - саме на трудовому праві необхідно акцентувати увагу.

 Викладач вдало підійшла до складання та систематизації представлених тестових завдань, які пройшли апробацію протягом років її педагогічної діяльності.

Дана робота  може бути використана викладачами при викладанні навчального матеріалу та студентами для підготовки та перевірки засвоєних знань.

 

 

              РЕЦЕНЗЕНТ                           _____________                  Косюченко К.М.   

                                                                                                                                                                                                                           (підпис)                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Об'єктом трудових відносин є:

а) результати праці;

б) жива праця;

в) і результати праці, і жива праця.

 

2. Сторонами трудових відносин є:

а) роботодавець і працівник;

б) філія підприємства і працівник;

в) філія, яка наділена правом прийняття і звільнення працівників, ведення трудових книжок, і працівник.

 

3. Чинність законодавства про працю поширюється на:

а) Президента України;

б) суддів;

в) прокурорів;

г) на осіб, які проходять альтернативну службу;

ґ) працівників міліції.

 

4. Держава гарантує:

а) підбір підходящої роботи працівникові;

б) працевлаштування працівника;

в) сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні.

 

5. Колективний договір містить:

а) нормативні й рекомендаційні умови;

б) нормативні й зобов'язальні умови;

в) зобов'язальні й рекомендаційні умови.

 

6. У кооперативах і фермерських господарствах із статусом юридичних осіб, які не використовують праці осіб, що не є їхніми членами:

а) колективний договір обов’язково має бути укладений;

б) укладається тільки в тому випадку, якщо цього прагне більшість членів фермерського господарства;

в) колективний договір може не укладатись.

 

7. Примирна комісія розглядає й вирішує колективні трудові спори з питань:

а) встановлення нових чи зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору;

в) виконання колективного договору чи його окремих положень;

г) порушення законодавства про працю.

 

8. Трудовий арбітраж розглядає і вирішує колективні трудові спори з питань:

а) встановлення нових чи зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору;

в) виконання колективного договору чи його окремих положень;

г) порушення законодавства про працю.

 

9. Примирна комісія приймає рішення:

а) абсолютною більшістю голосів;

б) кваліфікованою більшістю голосів;

в) консенсусом.

 

 

 

10. Трудовий арбітраж приймає рішення:

а) абсолютною більшістю голосів;

б) кваліфікованою більшістю голосів;

в) консенсусом.

 

11. Рішення трудового арбітражу:

а) є обов'язковим до виконання;

б) є обов’язковим тільки за умови, якщо сторони про це попередньо домовились;

в) за будь-яких умов є тільки рекомендаційним.

 

12. На період страйку:

а) роботодавець може прийняти на роботу інших працівників за строковим трудовим договором з терміном дії до закінчення страйку;

б) роботодавець не має права приймати на роботу працівників у зв'язку зі страйком;

в) роботодавець може прийняти на роботу інших працівників за строковим трудовим договором з терміном дії до заборони страйку.

 

13. Працівники, що брали участь у страйку, права на збереження заробітку за час страйку:

а) не мають у жодному випадку;

б) не мають тільки в тому випадку, якщо страйк визнають незаконним;

в) мають у разі порушення власником законів України, якщо це стало причиною страйку і страйк закінчився задоволенням вимог найманих працівників.

 

14. Підставою для відмови повідомній реєстрації колективного договору є:

а) невідповідність умов колективного договору трудовому законодавству;

б) невідповідність змісту одного примірника другому;

в) несвоєчасне підписання договору уповноваженими представниками сторін.

 

15. Строк чинності колективного договору:

а) законодавством не регламентується;

б) один рік;

в) залежить від особливостей праці на тому чи іншому підприємстві.

 

16. Якщо трудовий договір укладається в письмовій формі, то:

а) заява про прийом на роботу не подається;

б) заява про прийом на роботу обов’язково має бути подана;

в) наказ про прийом на роботу не видається.

 

17. Трудове законодавство поширюється на засуджених до позбавлення волі в частині, що стосується:

а) охорони праці і техніки безпеки;

б) звільнення від роботи у святкові дні;

в) тривалості робочого дня.

 

18. До факультативних умов трудового договору належать:

а) встановлення неповного робочого часу;

б) визначення індивідуальної тривалості щорічної основної відпустки;

в) визначення часу надання відпусток;

г) встановлення випробного строку при укладенні трудового договору.

 

19. За яким принципом і як саме можна згрупувати основні умови контракту як особливої форми трудового договору:

а) права сторін;

б) обов’язки сторін;

в) відповідальність сторін;

г) умови матеріального забезпечення працівника;

ґ) організація праці працівника.

 

20. У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою трудовий договір має бути зареєстрований у:

а) місцевому органі виконавча влади;

б) нотаріуса;

в) державній службі зайнята за місцем проживання працівника;

г) державній службі зайнятості за місцем проживання роботодавця.

 

21. Спільними ознаками для тимчасового переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, і тимчасового переведення на іншу роботу в разі простою, є:

а) тривалість переведення обмежується одним місяцем;

б) для переведення потрібна згода працівника;

в) при переведенні мають враховуватись спеціальність і кваліфікація.

 

22. Поняття «припинення трудового договору» характеризує:

а) стан працівника;

б) стан трудового договору між власником і працівником;

в) стан власника.

 

23. У разі смерті працівника відбувається:

а) припинення трудового договору;

б) звільнення працівника з роботи;

в) перехід від трудових відносин до спеціальних.

 

 

24. Угода сторін є підставою для припинення, як правило:

а) безстрокового трудового договору;

б) трудового договору, укладеного на час виконання певної роботи;

в) строкового трудового договору;

 

25. Якщо у працівника, який працював за строковим трудовим договором, невикористана відпустка частково перевищує строк трудового договору, то датою звільнення є:

а) останній день відпустки;

б) перший день відпустки;

в) останній день строку трудового договору.

 

26. Трудовою функцією охоплюється:

а) загальні трудові обов’язки;

б) спеціальні трудові обов’язки;

в) загальні і спеціальні трудові обов'язки.

 

27. До загальних трудових обов’язків відносяться:

а) обов’язок сумлінно працювати;

б) обов’язок дотримуватися дисципліни праці;

в) обов’язок виконувати розпорядження керівника;

г) обов’язок дотримуватись норм з охорони праці.

 

 

28. У разі звільнення працівника через його невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі спід звертатися до:

а) спеціальних обов’язків;

б) загальних обов’язків;

в) загальних і спеціальних обов’язків.

 

29. У разі розірвання трудового договору із працівником через систематичне невиконання обов’язків без поважних причин слід звертатися до:

а) спеціальних обов’язків;

б) загальних обов’язків;

в) загальних і спеціальних обов'язків.

 

30. У разі призначення працівнику покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням:

а) він обов’язково має бути звільнений з роботи;

б) він ні за яких обставин не може бути звільнений з роботи;

в) можливість його звільнення з роботи залежить від того, яку посаду він займає.

 

31. Якщо працівник став тимчасово непрацездатним під час дії строкового трудового договору, а одужав уже після закінчення строку дії цього договору, то:

а) він має право на допомогу з соціального страхування на весь період тимчасової втрати працездатності;

б) він має право на допомогу з соціального страхування до дня закінчення строку цього договору;

в) він не має права на допомогу по соціальному страхуванню.

 

 

32. Право виконувати роботу в день виходу на роботу постійного працівника без попередження має:

а) постійний працівник;

б) працівник, прийнятий на роботу для заміщення постійного працівника;

в) тимчасовий працівник у першій половині робочого дня і постійний працівник у другій половині робочого дня.

 

33. Власник підприємства після одержання згоди профкому на звільнення працівника:

а) зобов’язаний звільнити працівника;

б) може звільнити, але має право не робити цього;

в) в окремих випадках зобов’язаний звільнити, а в решті випадків — це його право.

 

34. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді у випадку, якщо голоси членів комісії розділилися порівну:

а) працівник визначається відповідним посаді, яку займає;

б) працівник визначається невідповідним посаді, яку займає;

в) працівнику через рік призначають повторну атестацію.

 

35. За яким принципом і як саме можна згрупувати такі підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

а) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

б) прогул;

в) поява на роботі в нетверезому стані;

г) невідповідність працівника займаній посаді.

 

36. Якщо працівник з ненормованим робочим днем з'явився на роботі в нетверезому стані після закінчення нормальної тривалості робочого часу, то:

а) він може бути звільнений на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП без згоди профкому;

б) він не може бути звільнений ні за яких обставин;

в) він може бути звільнений на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП, але тільки за попередньою згодою профкому.

 

37. Скоєння корисливих правопорушень, не пов'язаних з виконанням трудових обов’язків

а) дає право власнику звільнити працівника за п. 2 ст. 41 КЗпП;

б) не дає права власнику звільняти працівника за п. 2 ст. 41 КЗпП;

в) дає право власнику звільняти працівника за п. 2 ст. 41 КЗпП тільки в окремих випадках, визначених підзаконними актами.

 

 

38. Наявність дисциплінарного стягнення:

а) має враховуватися при визначенні рівня продуктивності праці працівника;

б) не може враховуватися;

в) має враховуватися залежно від того, коли воно накладене.

 

39. При визначенні категорій працівників, що мають переважне право на залишення на роботі, черговість перелічення цих категорій:

а) не має юридичного значення;

б) має юридичне значення;

в) має юридичне значення тільки в тому випадку, якщо мова йде про рядових працівників.

 

40. Факт появи працівника на роботі у стані алкогольного сп’яніння може встановлюватися:

а) медичним висновком;

б) наявністю браку в роботі працівника;

в) показаннями свідків.

 

41. Факт появи на роботі працівника у стані наркотичного сп'яніння може встановлюватися:

а) медичним висновком;

б) наявністю браку в роботі працівника;

в) показаннями свідків.

 

42. Якщо працівник після накладення на нього дисциплінарного стягнення за ухилення від проходження медичного огляду не пройде цей огляд того дня, коли його з цією метою звільнили від виконання трудових обов’язків, то його може бути звільнено:

а) за прогул;

б) через невідповідність займаній посаді внаслідок незадовільного стану здоров’я;

в) за систематичне невиконання обов'язків без поважних причин.

 

43. Якщо громадянин зареєстрований державною службою зайнятості як такий, що шукає роботу, то:

а) це рівнозначне визнанню його безробітним;

б) він може визнаватися безробітним тільки у випадку, якщо до цього працював і втратив роботу;

в) він може бути визнаним безробітним тільки у випадку, якщо служба зайнятості протягом 8 днів не змогла запропонувати йому підходящу роботу.

 

44. Для того, щоб робота вважалася підходящою, вона повинна відповідати:

а) освіті;

б) спеціальності;

в) кваліфікації працівника;

г) повинна надаватись у тій же місцевості, в якій проживає працівник.

 

45. Якщо працівник працював менше встановленої тривалості робочого дня через запізнення на роботу, а це не мало негативних виробничих наслідків, то:

а) до нього не можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення;

б) до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення;

в) до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення тільки в тому випадку, якщо на це дасть згоду профком.

 

46. Визначення нормальної тривалості робочого часу як норми максимальної означає, що допускається:

а) законодавче встановлення меншої тривалості робочого часу;

б) договірне встановлення меншої тривалості робочого часу;

в) встановлення меншої тривалості робочого часу міжнародно-правовими актами.

 

47. Максимальна тривалість робочого часу учнів у віці від 16 до 18 років, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати:

а) 12 годин; б)18 годин; в) 24 години.

 

48. Працівники, які працюють за ненормованим робочим часом і мають право на отримання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, можуть працювати в режимі:

а) неповного робочого дня;

б) неповного робочого дня при неповному робочому тижні;

в) неповного робочого тижня.

 

49. Спільними підставами для проведення надурочних робіт та робіт у вихідні дні є:

а) відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

б) виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

в) відвернення нещасних випадків.

 

50. Особливість основної щорічної відпустки полягає в тому, що:

а) вона має встановлені мінімальну і максимальну тривалість;

б) право на неї мають усі працівники;

в) вона може надаватись у будь-яку пору року.

 

 

51. Тривалість щорічної основної відпустки у осіб, які поступили на роботу ще до того, як їм виповнилося 18 років, залежить від того:

а) чи пропрацювали вони цілий рік до того, як їм виповнилося 18 років;

б) коли саме вони отримають відпустку;

в) на якій роботі вони працюють.

 

52. Неповнолітні працівники:

а) мають право на щорічну додаткову відпустку;

б) не можуть претендувати на щорічну додаткову відпустку;

в) можуть претендувати на щорічну додаткову відпустку після того, як їхній трудовий стаж перевищить один рік.

 

 

53. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки визначається:

а) підзаконними актами;

б) колективним договором;

в) трудовим договором.

 

 

54. Спільними підставами для відкликання із відпустки та проведення надурочних робіт є:

а) відвернення стихійного лиха і виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;

б) відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства;

в) проведення громадсько необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування.

 

55. Право на отримання щорічної основної відпустки у зручний для них час мають:

а) жінки, які отримують аліменти на дітей;

б) вдови, які мають дітей;

в) одинокі матері, що виховують дитину без батька.

 

56. Який із наведених нижче виразів є найкоректнішим з юридичної точки зору:

а) право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає по закінченні 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві;

б) право працівника на використання щорічної основної і додаткової відпусток повної тривалості у перший рік роботи настає по закінченні 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві;

в) право працівника на отримання щорічної основної і додаткової відпусток повної тривалості у перший рік роботи настає по закінченні 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

 

57. Вина власника підприємства у випадку затримки розрахунку з працівником при звільненні виключається:

а) відсутністю грошей на розрахунковому рахунку;

б) непереборною силою;

в) аварійною ситуацією на підприємстві.

 

 

 

58. Відрахування прибуткового податку, обов'язкових зборів  державне пенсійне страхування і на соціальне страхування на випадок безробіття є сферою:

а) трудового права;

б) цивільного права;

в) фінансового права.

 

59. Працівник має правом стягнення з підприємства утриманних над норму сум прибуткового податку в межах:

а) тримісячного строку;

б) місячного строку;

в) річного строку.

 

60. Не можуть провадитися відрахування з:

а) премій, що мають одноразовий характер;

б) допомоги, що видається за рахунок коштів соціального страхування при народженні дитини;

в) допомоги на поховання.

 

61. До матеріальної відповідальності може бути притягнено:

а) тільки матеріально відповідальну особу;

б) будь-якого працівника за наявності підстав;

в) тільки тих працівників, яким виповнилося на день скоєння проступку понад 18 років.

62. Якщо працівник при виконанні незаконно покладених на нього трудових обов’язків завдав матеріальної шкоди підприємству, то він повинен:

а) відшкодувати її в повному обсязі;

б) відшкодувати її на 50 %;

в) він узагалі не повинен її відшкодовувати;

г) відшкодувати шкоду тільки у випадку, якщо є згода профкому.

 

63. Якщо працівник завдав матеріальної шкоди підприємству, діючи у стані крайньої необхідності, то він:

а) не повинен відшкодовувати завдану шкоду;

б) повинен відшкодувати її на 50%;

в) повинен відшкодувати шкоду лише в тому випадку, якщо відвернена шкода менш як удвічі перевищує заподіяну.

 

64. Повна матеріальна відповідальність працівника можлива:

а) тільки у випадку умисної вини працівника;

б) тільки у випадку необережної вини працівника;

в) яку випадку умисної вини працівника, так і у випадку необережної вини.

 

65. Обмежена матеріальна відповідальність працівника можлива:

а) тільки у випадку умисної вини працівника;

б) тільки у випадку необережної вини працівника;

в) і у випадку умисної вини працівника, і у випадку необережної вини.

 

66. Якщо працівник притягується до матеріальної відповідальності за кілька правопорушень, то:

а) він нестиме матеріальну відповідальність у межах місячного заробітку;

б) загальна межа його відповідальності дорівнюватиме тій кількості середньомісячних зарплат, яка дорівнює кількості правопорушень;

в) він нестиме матеріальну відповідальність залежно від кількості правопорушень, але в межах 12-місячного заробітку.

 

67. Якщо працівник, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність, припустив помилки під час прийому товару (прийняв його менше, ніж було вказано в документах), то він повинен бути притягнений до:

а) обмеженої матеріальної відповідальності;

б) повної матеріальної відповідальності як такий, що не забезпечив цілість майна, переданого йому для зберігання;

в) взагалі не повинен нести матеріальну відповідальність через відсутність вини.

 

68. Матеріально відповідальними називають працівників:

а) які досягли 16 років;

б) які досягли 18 років;

в) з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

69. Підставою для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності може бути кваліфікація його вчинків як:

а) одержання хабара;

б) службова недбалість;

в) перевищення влади або службових повноважень.

 

70. Підлягає повній матеріальній відповідальності працівник, який заподіяв шкоду підприємству, будучи в стані:

а) алкогольного сп'яніння;

б) наркотичного сп’яніння;

в) токсичного сп’яніння.

 

71. Те, що особа, яка перебуває з підприємством у трудових відносинах, за завдану підприємству шкоду не при виконанні трудових обов’язків несе відповідальність за нормами трудового, а не цивільного права, може вважатися пільгою для працівника з таких причин:

а) відшкодовується тільки пряма дійсна шкода;

б) діє принцип презумпції невинності;

в) особа не може мати судимості.

 

72. Керівник підприємства, винний у незаконному звільненні з роботи працівника, несе повну матеріальну відповідальність, якщо він (керівник):

а) протизаконно звільнив працівника умисно;

б) протизаконно звільнив працівника через необережність;

в) відповідальність настає незалежно від форми вини.

 

73. Рішення про запровадження колективної матеріальної відповідальності приймає:

а) власник підприємства;

б) власник підприємства за погодженням із профкомом;

в) власник підприємства за погодженням із колективом бригади.

 

74. Прийняття на роботу у склад колективу матеріально відповідальних осіб здійснюється тільки за згодою:

а) цього колективу;

б) профкому;

в) ради трудового колективу.

 

75. Члени колективу матеріально відповідальних осіб несуть:

а) солідарну відповідальність;

б) субсидіарну відповідальність;

в) дольову відповідальність.

 

76. При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, суд, враховуючи ступінь вини, має виходити із:

а) форми вини;

б) ступеня вини в межах її необережної форми;

в) ступеня вини в межах її умисної форми.

 

77. Звільненням з роботи в порядку дисциплінарного стягнення є звільнення працівника:

а) який виконує виховні функції, за скоєння аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи;

б) який скоїв за місцем роботи розкрадання;

в) за появу на роботі в нетверезому стані.

 

78. Заходами дисциплінарного впливу для державних службовців є:

а) догана;

б) попередження про неповну службову відповідність;

в) затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу.

 

79. Якщо працівнику за дисциплінарний проступок оголошено догану на підприємстві, а він через кілька днів після цього звільнився за власним бажанням і влаштувався на роботу на інше підприємство, то:

а) догана не діє;

б) відлік часу дії догани починається спочатку;

в) догана діє до закінчення річного строку з моменту її оголошення.

 

80. Громадська догана — це:

а) кримінальне покарання;

б) адміністративне стягнення;

в) громадське стягнення, яке трудовий колектив має право застосувати до порушників трудової дисципліни.

 

81. Власник організовує проходження працівником позачергового медичного огляду у випадку, якщо:

а) працівник вважає, що погіршення його здоров'я пов’язане з умовами праці;

б) цього вимагає медична служба;

в) на підприємстві відбулися суттєві зміни в технології виробництва.

 

82. Якщо працівник ухиляється від проходження медичного огляду, то він відсторонюється від роботи:

а) зі збереженням заробітної плати;

б) без збереження заробітної плати;

в) йому зберігається 50 % заробітку.

 

83. Протиправність дій власника підприємства в порушенні вимог щодо охорони праці може проявлятись у невиконанні юридичних обов’язків, установлених:

а) нормативними актами;

б) колективним договором;

в) трудовим договором.

 

84. Якщо власник своєчасно не вирішує або не може вирішити питання про переведення вагітної жінки на легшу роботу, то до того, як це питання буде вирішено, вагітна жінка підлягає:

а) звільненню від роботи;

б) звільненню з роботи;

в) відстороненню від роботи.

 

85. Якщо жінка, перебуваючи в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною, працює на тому ж підприємстві на умовах неповного робочого дня, то вона:

а) має право на оплату за листком тимчасової непрацездатності в повному обсязі;

б) має право на оплату за листком тимчасової непрацездатності на 50 %;

в)немає права на оплату за листком тимчасової непрацездатності.

 

86. Заробітна плата, що зберігається за період додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується:

а) тільки за робочі дні;

б) тільки за вихідні дні;

в) і за робочі дні, і за вихідні дні.

 

87. Працівник, який має право на додаткову відпустку у зв’язку з наявністю двох і більше дітей у віці до 15 років:

а) може отримати грошову компенсацію замість відпустки;

б) не може отримати грошову компенсацію замість відпустки;

в) може отримати грошову компенсацію в розмірі 50 %.

 

88. У ч. 1 ст. 183 КЗпП вказано таке: «Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини». У чому полягає некоректність вжиття слів «крім загальної перерви для відпочинку і харчування»?

 

89. Розмежування колективних та індивідуальних трудових спорів відбувається за:

а) суб’єктами;

б) змістом;

в) характером.

 

90. Право звернутися до комісії з трудових спорів має:

а) тільки власник підприємства;

б) тільки працівник підприємства;

в) і власник підприємства, і працівник.

 

91. Якщо трудовий спір розглядається КТС з другої спроби через неявку заявника на перше засідання, то КТС має розглянути спір у:

а) десятиденний строк;

б) місячний строк;

в) п’ятиденний строк.

 

92. Якщо власник не згоден із рішенням комісії з трудових спорів, то він подає до суду:

а) скаргу;

б) позовну заяву;

в) заяву.

 

93. Право прийняття рішення про поновлення на роботі працівника у зв’язку з незаконним переведенням на іншу роботу належить:

а) тільки судові;

б) тільки комісії з трудових спорів;

в) і судові, і комісії з трудових спорів.

 

94. Службова особа, винна в незаконному звільненні працівника з роботи, має нести матеріальну відповідальність у випадку, якщо вина є:

а) необережною;

б) умисною;

в) умисною чи необережною.

 

95. Трудові договори можна класифікувати:

а) за строком дії;

б) за формою;

в) залежно від того, якою особою є роботодавець (фізичною чи юридичною);

г) залежно від умов трудового договору.

 

96. Розмір вихідної допомоги працівнику при припиненні трудового договору диференціюється залежно від:

а) підстави, за якою проводиться звільнення;

б) соціального статусу працівника;

в) стажу роботи працівника.

 

97. Оскільки суд залучається до визнання страйку незаконним, то:

а) його можна вважати однією з ланок вирішення колективного трудового спору;

б) його не можна вважати однією з ланок вирішення колективного трудового спору;

в) суд може вважатися однією з ланок вирішення колективного трудового спору тільки в тому випадку, якщо до суду безуспішна спроба вирішення спору була зроблена примирною комісією і трудовим арбітражем.

 

98. Незаконним може бути визнано страйк, який:

а) ще не розпочався;

б) який уже розпочався;

в) який закінчився повним задоволенням вимог страйкарів.

 

99. Якщо у трудовому законодавстві виникає суперечність між загальною і спеціальною нормами, то діє:

а) загальна норма;

б) спеціальна норма;

в) спеціальна норма, якщо вона має однакову юридичну силу із загальною нормою.

 

100. У Трудовому праві:

а) існує категорія зупинення строку, встановленого для звернення працівника за заявою про захист трудових прав;

б) існує категорія перерви строку, встановленого для звернення працівника за заявою про захист трудових прав;

в) не існує ні категорії зупинення строку, ні категорії перерви строку.

 

Відповіді

1. б. 2. а. 3. а, б, в, г. 4. в. 5. б. 6. в. 7. а, б. 8. в, г. 9. в. 10. а. 11. б. 12. а, в. 13. в. 14. б. 15. а. 16. а. 17. а, б, в. 18. а, в, г. 19. За принципом застосування юридичних критеріїв класифікації умов контракту (а, б, в) і змістових критерії класифікації умов контракту (г, д). 20. г. 21. а. 22. б. 23. а. 24. в. 25. а. 26. б. 27. а, б, в, г. 28. а 29. в. 30. в. 31. а. 32. б. 33. б. 34. а. 35.3а принципом розірвання трудового договору, яке проводиться в порядку дисциплінарного стягнення і обмежене певними строками (а, г) і принципом розірвання трудового договору не в порядку дисциплінарного стягнення. 36. в. 37. а. 38. а. 39. а. 40. а, в. 41. а. 42. в. 43. б. 44. а, б, в, г. 45. б. 46. а, б. 47. б. 48. в. 49. а, б. 50.б. 51. а. 52. б. 53. б, в. 54. а. 55. а, б, в. 56. б. 57. б. 58. в. 59. а. 60. в. 61. б. 62. в. 63. а. 64. в. 65. б. 66. б. 67. а. 68. в. 69. б, в. 70. а, б, в. 78. б, в. 79. а. 80. в. 81. б. 82. б. 83. а, б, в. 84. а. 85. в. 86. а. 87. б. 88. Перерва для годування включається в робочий час, а перерва для відпочинку і харчування – ні, тому вони не можуть бути поставлені в один ряд. 89. а, б. 90. б. 91. а. 92. в. 94. в. 95. а, б, в, г. 96. б. 97. б. 98. а, б. 99. в. 100. в.