Усний журнал "Конституційні основи України"

Про матеріал

"Усний журнал" представлений у формі "сторінок", що узагальнюють основні поняття конституційних основ України: етапи державотворення України; історична, правова та моральна характеристика статті Конституції України про державну мову та державну символіку. Основний акцент здійснений на значенні державної символіки для учасників АТО та шанобливого відношення громадян України до символів нашої держави.


Перегляд файлу

Тема:   Конституційні основи України.

             Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

Мета: узагальнити  поняття Конституційних основ України, а саме: вказати на основні етапи державотворення України, дати історичну, правову та моральну характеристику статті Конституції України про державну мову та державну символіку; звернути увагу на важливості та необхідності знань про історію державної символіки; акцентувати  на значення державних символів для учасників АТО та шанобливого відношення громадян України до символів нашої держави; сприяти формуванню у підростаючого покоління рис свідомого громадянина, патріота; виховувати почуття любові до рідної країни, відданості Батьківщині, повагу  до історії України та шану до української мови та символів держави.

 

Фома проведення: усний журнал (сторінками історико-правового журналу «Я-патріот»)

 

Обладнання: проектор, презентаційний матеріал, державні символи, нормативно-правові акти, Конституція України, народні символи, музичний супровід.

 

Хід заходу

Викладач:

 

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.

 

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить — я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.

 

Московіє! Мене ти пожирала,

як вішала моїх дочок, синів

і як залізо, хліб та вугіль крала…

О, як твій дух осатанів!

 

Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —

та, подавившись, падаєш в траву…

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.

 

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.

 

Недаремно я розпочала сьогоднішню нашу зустріч  рядками віршу П. Тичини «Я утверджуюсь» - вони є епіграфом  нашого заходу та основним супроводом нашого заходу. Рядки цього віршу   були, є і залишаються актуальними для нашої держави. Історія України має глибоке і тисячолітнє коріння. І, беручи, кожен історичний етап  - «яка біда, чума косила, а сила знову розцвіла».

Що є силою для нашої країни? Я думаю ви погодитися, що це – наша історія, це наша культура, це наш незламний, притаманний українцям дух, дух сили, патріотизму, відваги і непокірності злу та несправедливості.

 

Сьогодні ми зробимо певне узагальнення теми з основ правових знань «Конституційні основ України» у вигляді перегляду сторінок історико-правового журналу «Я – патріот», а саме: (перелік змісту усного журналу та редакційний склад – слайд 2).

 

І сторінка. «Основні етапи розвитку української державності».

Учениця 1.

 Процес  виникнення  і  розвитку  державності  на  території України  має  давню  історію.  Більшість  істориків  вважають, що відлік  потрібно  вести  починаючи  від  давніх  слов’ян,  а  не раніше  -  з  кіммерійців,  які  проживали  на  території  нинішньої   України,  та  створили  потужну  державну  структуру.

Державні  утворення  східних  слов’ян  (ІУ -ІХ  ст.). Єдиним  джерелом  права  цього  періоду  було  так  зване  звичаєве право.

Київська  Русь  ( ІХ -Х І І  ст.). Створення  держави  потребувало  правового  регулювання суспільних  відносин.  Правові  устави  даного періоду увійшли до  «Руської правди» Ярослава Мудрого.

У ХІV -Х V І  ст.  українські  землі  перебували  у  складі  Великого  князівства  Литовського.

Велике  значення  для  українських  міст  мало  магдебурзьке право.  Воно  звільняло  міста  від  правління  й  суду  феодалів  та надавало  місцеве  самоврядування.

Гетьманщина  (1654-1764). Найбільш відома пам’ятка української  правової  думки  XVII  ст.  -  це  Березневі  статті  1654  р.

Важливим  документом  цієї  епохи  є  Конституція  П.  Орлика  -«Пакти  й  Конституції законів і вольностей  Війська Запорізького»,що  був  прийнятий  1710  р.  З  точки  зору  правничої  думки  він  бувдуже  прогресивним,  але  не  отримав  втілення  за  відсутності  території,  оскільки П.  Орлик був  гетьманом у вигнанні.

Україна  у  складі  двох  імперій  (кінець  XVIII -  початок X X ст.).Оскільки в цей період українські землі не мали своєї державності,  то важко назвати правові документи,  що сприяли державотворенню.  Але  деякі  винятки  існують.  Наприклад,  таємні організації  декабристів  («Правила»,  «Конституція»,  «Руська правда»),  а  пізніше  Кирило-Мефодіївське  товариство 

Україна  в  1917-1920 рр. Серед документів Центральної Ради заслуговують  на  увагу  чотири  Універсали,  що  стали  віхами на  шляху  розбудови  української  державності.        IV  Універсалом 9  січня  1918  р.  проголошувалась  незалежність  УНР.

Радянська  Україна. За  цей  час  було  прийнято  чотириКонституції  -  Конституція  Радянської  України  1919  p.,Конституція  УСРР  1929  p.,  Конституції  УРСР  1937,  1978  pp.

24 серпня 1991  р.  Україна  проголошена  незалежною  державою.

28 червня 1996 року – прийняття Конституції України.

 

 

 

Викладач.    Конституція – Основний Закон держави, що приймається в особливому порядку, має найвищу юридичну силу та регулює найважливіші суспільні відносини.

Отже, зміст другої сторінки журналу висвітлює  статтю 10 Конституції України».

ІІ сторінка журналу є «Державна мова України».

Мова — найважливіший засіб людського спілкування, нерозривно пов'язаний із мисленням, це соціальний засіб зберігання і передачі інформації, засіб управління людською поведінкою.

У статті 10 Конституції України зазначено: «Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом»

У ЗУ «Про мови» Стаття 5. Захист мов та гарантії прав громадян у мовній сфері зазначається:

1. Держава дбає про розвиток і захист державної мови, забезпечує збереження фондів і пам'яток писемності, вживає заходів щодо їх повернення в Україну.

2. Держава дбає про розвиток і захист мов національних меншин.

3. Держава гарантує право кожному будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої мовні права і свободи від порушень і протиправних посягань.

4. Забороняється публічне приниження чи зневажання, умисне спотворення державної мови, мов національних меншин в офіційних документах, текстах та засобах масової інформації.

 

В Україні прийняте право землі і право крові, тобто, якщо батьки дитини є громадянами Росії, а вона народилася на території України, то за правом землі вона — громадянин України і має право на українське мовне виховання. Якщо батьки дитини є громадянами України але народилася вона, наприклад, в Англії, то за правом крові її визнають громадянином України. Така дитина має право на мовне виховання українською мовою, і батьки не мають права поз­бавляти дитину цієї можливості. Вважаю, Кодекс України про шлюб і сім'ю слід доповнити відповідною зобов'язуючою статтею.

 

Учень 2.

Батьківщина – це твоє рідне слово. Любов до Батьківщини не можлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова.

Відомий педагог К.Ушинський говорив: «Коли зникає народна мова, народу нема більше!... Відберіть у народу все  -  і він усе може повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше не створить ії;  нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: вмерла в устах  народу - вмер і народ».                            

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода, —

То України мова барвінкова, —

Така багата й вічно молода.

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить в серце й душу з ранніх літ,

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Викладач. Про багатство та неповторність української мови продивіться кілька слайдів та відеоролик       (відеоролик «Так! Я українець» 5хв)

 

Викладач.  Україна у боротбі за свою незалежність пройшла велику кількість  випробування, лихоліття, сваволю і вистоювала, не зламувалася. І на сьогоднішній час Україна стоїть на шляхоху випробувань і я впевнена в тому, що вистоїть. Як писав відомий французький вчений Й.Г. Коль у 1841 році, «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою, історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну Українську державу». І цей час настав ще у 1991 році, але відстоювати свою незалежність припало через 23 роки з дня проголошення незалежності.

Основними ознаками держави – є державні символи України

 

Стаття 20 Конституції України «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України» Отже,

 

ІІІ сторінка «Державний прапор України»

 

Учениця 3.

Під музичний супровід відеоролика «Державний прапор»(4хв)

 

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

То ж встаньмо, браття, в цю гарячу мить:

Внесіте прапор вільної держави!

 

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір –

Внесіте прапор вільної держави!

 

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали…

Але він знов, як день новий розцвів:

Внесіте прапор вільної держави!

 

Повірмо в те, що нас вже не збороти,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь –

Внесіте прапор вільної Держави!

 

Викладач. Відповідно до Конституції «Державним Прапором є прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхнього синього, нижнього жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.»

Найдавніші прапорні полотнища України – це період Київської держави коли прапори були трикутного – клиновидної форми.

Слов’яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний час вони святіші від ідолів. Стяги спершу возили разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвишші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов’язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було дуже важливим: якщо він стояв нерухомо – знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.

 

 У 14 -15 ст. з’являються чотирикутні прапори с клиновими полотнищами на вільному кінці. Основним кольором  був червоний, але застосовували також білий, блакитний кольори та жовтий.

  •  Що означають блакитний і жовтий кольори на українських прапорах ?

Учениця 4: Поєднання кольорів жовтого і синього може трактуватися багатозначно: це  і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте мирне, безхмарне небо що протягнулося жовтим кольором хлібного лану  - символом мирної праці. Як сказав поет:    Наш стяг – пшениця у степах.

 Під голубим склепінням неба.

Цікаво що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження «хох»  - синій або блакитний , а «оло» -  жовтий.

 На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто – блакитний прапор який прийняли Українські Січові Стрільці. У березні 1918 року Центральна Рада затвердила жовто -  блакитний прапор як символ українського народу, Української Народної Республіки. Ініціатором цього був Грушевський. Після перевороту вчиненого гетьманом Скоропадським, прапор жовто -  блакитного був змінений на синьо  - жовтий, і таким залишився.

23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради, а наступного дня Україна проголосила незалежність.

Викладач.                  ІV сторінка «Державний Герб України»

 

Конституція України зазначає: «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

 Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).»

Учень 5.

Наш герб — тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

Державний Герб – офіційна емблема держави. Його мета – дати в умовних символах уявлення про державу, ії історію, суспільний та державний лад.

 Знак форми тризуба був на срібних монетах князь Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого; він є у гербі  Анни Ярославни, королеви Франції; цегла, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві теж мала знак тризуба.

У період феодальної роздробленості Русі тризуб витіснився з ужитку. На зміну приходять: на київській землі зображення Святого Михаїла, а на Галичині – лев, зіпертий на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська в Україні з’являється нова гербова символіка – лицар – козак з самопалом. Це зображення широко використовувалось  на печатках запорізьких козаків.

У 1918 році Центральна Рада за пропозицією М. Грушевського затвердила тризуб за герб Української Народної Республіки. Автором проекту герба був наш земляк художник              В. Кричевським.

Після відновлення української національної державності Верховна Рада від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.

Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають,  християнами трактувалося  як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого, емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій - повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола та читання слова ВОЛЯ.

 

Викладач.                   V сторінка «Державний Гімн України»

 

Конституція України: Державний Гімн України - національний гімн на музику            М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

 

Гімн - урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небуть.  Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати мелодію, яка кличе до високого і світлого.

Учениця 6. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет, етнограф
Павло Чубинським

Михайло Вербицький - талановитий композитор, один з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні

Особливо звучав гімн «Ще не вмерла Україна» в роки встановлення влади ЗУНР і УНР, однак спеціального закону, що визнав його як єдиний державний гімн, не було. Лише у березні 1939 року його було затверджено Державним Гімном Карпатської України.

15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України Указом «Про Державний Гімн України», а  6 березня 2003 року Верховною Радою прийнято Закон України "Про державний Гімн України", який проголосив у статті 1: «Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву            П. Чубинського в такій редакції:

Звучить гімн України (2хв)

Викладач. Зараз ви всі є свідками трагічних і одночас героїчних подій в Україні, коли кожен українець болісно і водночас з гордістю сприймає символи нашої держави. Коли воїни-герої української армії, ідучи у бій тримають в руках часточку символу держави і зі сльозами на очах співає гімн України. Це саме ті події, які показали яке значення для кожного українця мають державні символи і як ми повинні поважати, цінувати і оберігати наш прапор, наш герб та знати гімн України.

Відеоролик «Разом і до кінця!» (3хв)

Підсумок. Завдання справжнього громадянина України - знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті, під час урочистих і офіційних заходів, не дозволяти глумитися над ними, гордитися незалежною Українською державою.

Люблю я тебе, Україно,

За мову твою солов’їну,

За вічного рабства окови,

За мужність, за дух непокори!

 

 Люблю за Дніпрові пороги,

За скіфські поля неозорі –

Де встали хрестами дороги,

Що навіть їм заздрили зорі!

 

 Люблю булаву і калину,

Що створюють символ країни,

Люблю, як вродливу дівчину,

Незламну мою Україну!

 

Люблю я тебе, Україно, –

Козацької долі, – перлино,

За гори, долини і пущі,

За долю твою невмирущу!

 

Відеоролик «Моя Україна» (4 хв)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДПТНЗ «Лебединське вище професійне училище лісового господарства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ УКРАЇНИ

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка «усного журналу» з основ правових знань

Викладач: Колесник О.В.

C:\Users\Юля\Desktop\Колесник\48df3b8c51726d312044adcdbd815227.jpg 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
25 грудня 2017
Переглядів
1590
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку