Превентивне виховання учнів в умовах воєнного стану
Превентивне виховання посідає важливе місце в системі виховної роботи сучасної освіти. Воно включає в себе підготовчі та профілактичні дії педагогічного колективу, спрямовані на запобігання формування в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки та організацію належного догляду за діяльністю школярів.
У превентивному вихованні учнівської молоді важливим є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії освітнього закладу, сім’ї та громадськості. Постійна співпраця з батьками, іншими суспільними виховними інститутами, забезпечує стійкість і стабільність освітнього процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.
Робота педагогічного колективу закладу у напрямі превентивного виховання полягає передусім у формуванні в учнів високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки.
Однак як показує практика, формування в дітей позитивного чи негативного досвіду починається із сім’ї. Дослідження причин правопорушень неповнолітніх свідчить, що більшості випадків механізм протиправної поведінки був “запущений” недоліками сімейного виховання.
Чи не найважливіша роль у превентивному вихованні учнівської молоді відводиться класним керівникам, психологам, соціальним педагогам. Так, класний керівник має змогу спостерігати за учнями схильними до правопорушень; залучати таких дітей до різних видів діяльності (громадсько-корисної, спортивної, творчої, пізнавальної тощо); здійснювати контролю за організацією вільного часу таких учнів; інформувати батьківської громадськості про дотримання учнями норм поведінки чи їх порушення. Класні керівники, постійно спілкуючись зі своїми учнями в позаурочний час, спільно організовуючи позакласні заходи, відвідуючи онлайн-уроки різних вчителів у своїх класах, отримують можливість не лише скласти точну психолого-педагогічну характеристику класного колективу і окремих учнів, але й запобігти негативним проявам у колективі, скоректувати мотиваційно-поведінкову сферу діяльності учнів, налагодити доброзичливі, партнерські стосунки із школярами. Дуже ефективним у діагностичному плані є відвідування класним керівником учнів удома. Це дає можливість ознайомитись з умовами проживання і виховання дитини, з’ясувати соціальний статус сім’ї, де виховується учень, налагодити контакт з батьками.
Психолог чи соціальний педагог - має змогу популяризувати в учнівському середовищі знання про негативний вплив на здоров’я дитини алкоголізму, наркотиків, куріння, формувати в учнів потреби у здоровому способі життя; здійснювати просвітницьку роботу щодо запобігання правопорушень, проводити індивідуальні роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки; співпрацювати з інститутами, причетними до виховання підлітків з девіантною поведінкою.
У складний час, який переживає наша країна, з урахуванням викликів суспільства в умовах війни, під час організації превентивної роботи з учнями виникає потреба адаптувати знання та практику педагогів, що застосовувалися й спрацьовували в мирний час, – до реалій війни.
COVID та війна навчили освітян справлятися з будь-яким обсягом інформації. Тому дистанційне навчання є тим певним порятунком, який дозволяє не прив’язуватися до площ, до наповненості класів, але забезпечити при цьому максимально можливий обсяг залучення дітей до заходів із запобігання шкідливим звичкам.
В умовах воєнного стану, використовуючи різні форми дистанційної роботи, можна долучити кожну дитину й кожного вчителя, практичних психологів та соціальних педагогів до емоційного розвантаження дітей і всіх учасників освітнього процесу, щоб якось відволікти їх від бомбардувань і жахів війни. Сам освітній процес є елементом тієї соціалізації, яка дозволяє певним чином абстрагуватися від певних реалій війни.
Сучасні діти достатньо знаються на інформаційних технологіях і володіють навичками роботи з комп’ютером. Тому вчитель має можливість направити діяльність учнів у соціальних мережах в потрібне русло, зробити її більш змістовною та використовувати для реалізації виховних цілей. З цією метою радимо використовувати соціальні мережі, сервіси Google Classroom, ClassDojo, Zoom та проводити різноманітні челленджі, флешмоби та квести. В інших сервісах –організовувати зустрічі, спільні перегляди, виховні години тощо.
Загальна мета профілактики вживання психоактивних речовин набагато ширше: це здоровий і безпечний розвиток дітей і молоді для реалізації їхніх талантів і потенціалу, їхньої участі в житті своєї спільноти і суспільства. Ефективна профілактика в значній мірі сприяє позитивній взаємодії дітей, молоді та дорослих зі своїми сім’ями та суспільством.
Маргінальна молодь в бідних громадах з невеликою підтримкою сім’ї, або без неї, особливо схильна до ризику. Те ж саме стосується дітей, окремих осіб і спільнот, які знаходяться в атмосфері війни. Емоційні розлади (наприклад, тривога, депресія) і поведінкові розлади пов’язані з більш високим ризиком вживання психоактивних речовин в підлітковому віці. Тому важливо якомога раніше розпочинати просвітницьку роботу із батьками щодо підтримки дітей з емоційними й поведінковими розладами. Доброзичливий стиль виховання дітей, при якому батьки встановлюють правила прийнятної поведінки, уважно стежать за вільним часом і моделями дружби, допомагають здобувати особисті та соціальні навички, що є зразком для наслідування, є одним з найпотужніших чинників захисту від уживання психоактивних речовин та інших ризикованих форм поведінки.
В умовах воєнного стану батьки несуть особливу відповідальність за виховання й здоров’язбереження власних дітей, про що зазначено в нормативно-правових актах.
Правове виховання й оволодіння системою правових знань має особливе місце в комплексі практичних заходів, спрямованих на подолання негативних явищ в учнівському середовищі. Провідне місце займає профілактична робота. У школі склалась своєрідна система профілактичної роботи.
Первинна профілактика:
- контроль за відвідуванням учнями школи (ведеться класними керівниками в журналі обліку відвідування);
- розроблені правила учнів, які вивчаються на годинах класного керівника;
- проводяться по класах цикл бесід на правову тематику.
Вторинна профілактика:
- наказом по школі створено Раду профілактики правопорушень. На засіданнях Ради розглядають різні питання правовиховної роботи, заслуховуються звіти соціального педагога, практичного психолога по роботі з учнями, які знаходяться на внутрішкільному обліку. Питання превентивного виховання розглядаються на засіданнях загальношкільного батьківського комітету, Раді школи.
Традиційними заходами, що сприяють попередженню правопорушень у школі стали батьківські збори, проведення декади історії та правознавства, зустрічі з представниками правоохоронних органів, рейди «Урок» та «Тютюнопаління», огляд умов проживання та виховання дітей пільгових категорій.
Освітня робота учнів здійснюється також і в позаурочний час через ряд позакласних та позашкільних заходів. Ефективною формою роботи стало проведення Тижня правових знань, тижня профілактики правопорушень та підліткової злочинності «Молодь проти злочинності, акції «16 днів без насильства». У рамках тижнів проведено конкурси та вікторини на правову тематику, рольові ігри, правовий брейн-ринг, правничий квест, диспути, лекції, усні журнали, зустрічі з працівниками правоохоронних органів.
Таким чином плануємо надалі проводити:
- шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними;
- відвідування неблагополучних, проблемних сімей;
- спільні виступи на батьківських зборах, психолого–педагогічних семінарах;
- проведення виховних годин на морально – етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги;
- ведення банку даних неблагополучних сімей, дітей з інвалідністю, малозабезпечених, неповних сімей, важковиховуваних дітей;
- консультативна робота з учнями, батьками, вчителями;
- співробітництво з комісією у справах неповнолітніх;
- робота з педагогічним колективом школи ( ознайомлення з новинками психолого –педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо)