Презенація "Фразеологія. Значення фразеологізмів"

Фразеологія. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення .

І. Організаційний момент Як маку насіяно в нашому класі, Тому будемо разом гризти граніт науки. Сподіваюсь, нова тема піде вам у руки. Вступне слово вчителя. Діти, чи зрозуміли ви, про що я хотіла сказати? Що таке фразеологізми? ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.ІІІ. Актуалізація опорних знань. Пояснення, сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.

Фразеологізми – це цілісні стійкі поєднання слів, які мають не буквальне, а образне, часто переносне значення. Фразеологізм – це фраза, значення якої часто не пов’язане зі значенням окремих слів у її структурі. Утім, ми все одно розуміємо, про що йдеться.

Ось, наприклад, фразеологізм «кіт не валявся» означає, що нічого не зроблено. Але окремо слова «кіт» та «валятися», не значать «щось робити чи не робити». Незважаючи на це, більшість із нас відразу зрозуміє значення вислову.

А чи замислювались ви, як з’явилися фразеологізми у нашому мовленні?

1. Основним джерелом творення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, прислів'я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу: піймати облизня, вусом не моргнути, передати куті меду, витрішки продавати, позичити в сірка очей

2. Значна частина фразеологізмів української мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення: де тонко, там і рветься, розмотати клубок (з мови ткачів); куди голка, туди й нитка, вушко голки, білими нитками шите, на живу нитку (з мови кравців); брати в лещата, між молотом і ковадлом, куй залізо, поки гаряче, гайки підкрутити (з мови ковалів); брати бика за роги; прокла­сти першу борозну, повертати голоблі (з мови господарів); змотувати вудки, клювати на живця (з мови рибалок); увіходити в роль, як по нотах, коронний номер, у своєму репертуарі, попасти в тон (з мови артистів); схрещувати мечі, не нюхати пороху, здавати позиції, брати рубіж (з мови військових) та ін.

3. Є в українській мові є фразеологізми античного походження:дамоклів мечавгієві стайнімуки Танталаезопівська мовагордіїв вузолнитка Аріаднияблуко незгодизолоте руноканути в Летуцар­ство Аідаахіллесова п'ятагомеричний сміхдіогенова бочкаолімпійський спокіймов фенікс з попелу. Сади Семіраміди

4. Фразеологізми біблійного походження: Адам і Єва, блудний син, брат піднявся на брата, вавилонське стов­потворіння, вигнання з раю, випити гірку чашу, глас вопіющого в пустині, дерево пізнання добра і зла, до сьомого коліна, долина печалі, земля обітована, змій-спокусникіти на Голгофу, Іуда Іскаріот,іудині срібники, книга за сімома печатями, каїнова печать, нести свій хрест, Ноїв ковчег, поцілунок Іуди, розіпни його, сад гетсиманський, сім смертних гріхів, тайна вечеря, терновий вінок, умивати руки, у поті чола, фіговий листок, манна небесна та ін.

5. Крилаті слова — це образні вислови, цитації, афориз­ми, що вийшли з відомих літературних чи публіцистичних джерел і зажили своїм окремим життям, стали акумульо­ваним, стислим вираженням важливої ідеї, думки, сентенції:  бути чи не бути (У. Шекспір); Апостол правди і свободи, караюсь, мучусь, але не каюсь (Т. Шевченко). О мить прекрасна, зупинись!(Йоган-Вольфган Гете); 

6. Прислів'я — це усталений вислів повчального характеру, що виражає переважно морально-етичну ідею: Хто знання має, той і мур ламає. Добрі діти — дому вінець, погані діти — дому кінець.

Особливістю прислів'їв є те, що вони мають здебільшого римовану форму, складаються з двох частин. Змістом другої частини є протиставлення першій або висновок: Ранні пташ­ки росу п'ють, а пізні слізки ллють;Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш. Здобудеш освіту — побачиш більше світу;

7. Приказка — усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації: Купив хрону до лимону; У кожної свашки свої замашки; Кожна травинка на своєму корені росте; Кожна квітка по-своєму пахне; До цих дівчат треба сім раз умиться; На чужому горі зі своїм зустрі­нешся; Не трать ходу до поганого броду.

Отже, більшість українських фразеологізмів виникли з приказок, прислів’їв, крилатих висловів, а також мають біблійне чи античне походження.

Лінгвістична гра «Закінчи фразеологізм»Довідка: за пазухою, народився, сала, рядном, воду, вовка, об землю, скрипку, не валявся)

Відгадайте фразеологізм, що зашифрований на малюнку

Дослідницько- творча робота. Діти, зрозуміло, що кожен фразеологізм має свою історію походження. Зараз я розкажу вам історію виникнення фразеологізму «Дивитись, як баран на нові ворота»

Але одного разу господар вирішив поміняти ворота, поставив нові та міцніші. Повернувся баран-ватажок до рідного дому, Та що це? Став і витріщив очі: ворота не ті, мабуть, я заблукав. Жив-був заможний чоловік. Була у нього отара овець і один дуже розумний баран. Не один рік водив він отару на великі луки. І де б не бували, завжди поверталися додому. Цілу годину стояв він перед ними, не змигнувши, поки господар не відчинив хвіртку і покликав його З того часу, коли ти здивовано і довго дивишся на щось, то запитують: «Що ти дивишся, як баран на нові ворота?»

Дослідницько- творча робота. А тепер ви спробуйте пояснити, як міг виникнути фразеологізм «Як кіт наплакав» (тобто зовсім мало).

Дослідницько-творча робота

Гра «Фразеологічний аукціон»Учні об'єднуються у 2 команди; за 3 хвилини треба:1.дібрати якомога більше фразеологізмів, у яких вживаються: І команда – назви тварин; ІІ команда– назви рослин.2. дібрати якомога більше фразеологізмів, у яких використовуються слова: І команда – назви професій, ІІ команда– назви продуктів харчування.

Гра «Купи фразеологізм»1. Перший лот «Купи значення фразеологізму»Частина учнів отримують картки із фразеологізмами – це товар, інша частина – картки , що пояснюють їх значення – гроші. Розпочинаємо торг.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Товар. Гроші Годувати жданиками. Неодноразово обіцяти щось. Давати горобцям дуліХодити без діла. До нових віників. Дуже довго. З дощу та під ринву. З однієї неприємності потрапити в іншу. Знов за рибу грошіНастирливо наполягати на чомусь. Небо прихилити. Бути ладним зробити все можливе і неможливе. Ні за цапову душу. Цілком даремно, марно. Передати куті меду. Перебільшувати Позичати у Сірка очей. Втратити почуття сорому, честі, власної гідностіСміятися на кутніПлакати, вимушено сміятися. Товкти воду в ступіЗайматися чим-небудь непотрібним, марно гаяти час. Топтати ряст. Жити. Як у Бога за пазухою. Почуватися спокійно, затишно. Як з гуски вода. Хтось зовсім не реагує на щось. Як Пилип з конопель. Недоречно, недоладно

2. Другий лот «Купи синонім фразеологізму»Частина учнів отримують картки із фразеологізмами – це товар, інша частина – картки , що є синонімами до них – гроші. Розпочинаємо торг.

{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0} Товар. Гроші Як з гуски вода Море по коліно. Хоч вовком вий. Хоч кричи. Влипнути як муха в мед. Сісти в калошу. Як кіт наплакав Із заячий хвіст. Яу у Бога за дверима. Як вареник у маслі

3. Третій лот «Купи антонім фразеологізму»Частина учнів отримують картки із фразеологізмами – це товар, інша частина – картки , що є антонімами до них – гроші. Розпочинаємо торг.

{E269 D01 E-BC32-4049-B463-5 C60 D7 B0 CCD2}Товар. Гроші На макове зерняткоІ свині не їдять. Наче на світ народився. Сам не свій. Ані пари з уст. Подати голос Не вистачає клепки. Дружить з головою. Останнє віддасть Сорочку з батька рідного здере. За тридев’ять земель. Рукою подати

Робота у парах. Синонімічний ряд (гніздо) До речі, шестикласники. Хочу вам розказати, що кілька схожих за значенням синонімів утворюють синонімічний ряд (гніздо) . Перед вами малюнок справжнього гніздечка, а також словнички із фразеологізмами. Давайте поселимо у цьому гніздечку родину синонімів, які можна вживати, коли про когось говоримо, що він дуже несподівано і швидко зник.

Як вітром здуло. Як водою змилоІ сліду не лишилосьІ слід прохолов. Тільки й бачили. Як корова язиком злизала

ІV. Підсумки. Рефлексія. Діти, я називатиму сполучення слів. Якщо це фразеологізм – плещемо у долоньки, якщо звичайне словосполучення – сидимо тихенько. Гра «ТАК/НІ»

Ламати гілку. ламати дрова, повісити носа, повісити картину, гнути підкову, гнути кирпу, піймати метелика, піймати облизня, пасти гусей, пасти задніх, сушити зуби, сушити білизну.

Створення проблемної ситуації. То чи варто вживати у нашому мовленні фразеологізми? Однозначно, фразеологізми надають нашому мовленню сяйва, роблять його більш емоційним та насиченим . Але варто пам’ятати: «НЕ передайте куті меду!»

ВЖИВАЙТЕ ФРАЗЕОЛОГІЗМИемоційновлучнодоречнообразнодозованоправильно

Домашнє завдання. Написати твір-розповідь «Одного разу влітку…», використавши кілька фразеологізмів

Надійна рука. Не в тім*я битий