Презенація"«СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ПІСЕНЬ. ЧУМАЦЬКА ПІСНЯ «ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА»

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ПІСЕНЬ. ЧУМАЦЬКА ПІСНЯ «ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА»Урок № 2

• Дайте визначення пісні як жанру усної народної творчості.• Як поділяються пісні, зважаючи на їх авторство? (Народні і літературні). Чим вони відрізняються між собою?• Чому пісня пов’язана з життям людини?• Які пісні вже вам відомі? В чому їх особливості?• Поясніть, чому українську пісню вважають милозвучною, красивою?• Назвіть відомих авторів літературних пісень.

Пісня — словесно-музичний твір ліричного або ліроепічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу. Пісні поділяються, зважаючи на їх авторствонароднілітературні

Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава. О. Довженко. То не пісня, та то правда. Народна мудрість. Українська народна лірика — це чудове втілення поетичного генія народу-трудівника, окраса його духовного життя, одне з найдорожчих національних надбань

Висловлювання відомих людей про українські народні пісні : Україна дорога й близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську пісню, сповнену чарівної мелодії. А. Чехов, російський письменник. Українська пісня… має так багато мистецьких вартостей, що їх неможливо перелічити. Це мистецтво глибоко народне тому, що з нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа українського народу. Гарна ця душа. Таке саме і її мистецтво. З. Неєдли, чеський учений і громадський діяч

Українська народна поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі. Вона відзначається великими мистецькими вартостями і поетичним натхненням, влучністю вислову та має в собі щось зворушливе, величаве, щось чутливо-чуле, сумовите й живописне. А. Люкшич, хорватський учений і письменник. До найзначніших явищ у слов’янських літературах належить українська поезія, яка виділяється своїми високими мистецькими вартостями і своїм історизмом. Ф. Вимазал, чеський учений. Ні в якій іншій країні дерево народної поезії не дало таких величезних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців… Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти. Ф. Боденштедт, німецький перекладач і упорядник, зб. «Поетична Україна» (Штутгарт, 1945)

Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Їхнє ідейно-художнє багатство. Кріпацькі пісні. Ці пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах.«Осавули з нагаями на панщину гонять» не тільки молодих і здорових, але й старих та немічних і навіть малих дітей, а поскаржитися не можна, бо зараз «бере савула з козаками по сто палок бити». Пісні були чи не єдиною розрадою і розвагою кріпака. Бурлацькі пісні. Бурлаки — це селяни, які втікають від закріпачення, ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі; манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, та ніде прожити». Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж в родинно-побутовій ліриці, більше суворого реалізму, нарікань на соціальну несправедливість, але в ряді пісень простежується пісенний зв’язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями.

Наймитські та заробітчанські пісні. Рекрутські та солдатські пісні. Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. В них теж ідеться про долю наймита, «що робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає». Бідняки, що домовлялися працювати на хазяїна певний строк, потрапляли в найтяжчу кабалу. Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на полі ще й носити воду, пасти волів. Ці пісні мають багато спільного з козацькими та чумацькими піснями: в них звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю; один з провідних мотивів — прокляття панам, які насильно оддали в солдати, офіцерам, які знущалися з новобранців; зображені картини кривавих боїв, страждань і смерть поранених, які ненавидять тих, хто затівав війну: А хто хоче воювати,Дай му, Боже, помирати!

Трагічний пафос чумацьких пісень. Особливості чумацьких пісень. Чумацький промисел на Україні відомий з ХV століття, а його розквіт припадає на ХVІІІ — початок ХІХ століття. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороба і смерть на чужині — основні мотиви чумацьких пісень. У них показані й причини, які змушували селян вдаватись до чумакування. Ой тим же я чумакую,Що мені лучче жити: На панщину не ходити,Подушного не платити…Ой хвортуно, ти, небого,Послужи мені немного,Служила ж у хазяйстві,Та й служила у бурлацтві,Ще й послужи у чумацтві.

Огляд картини І. Айвазовського «Чумацька валка».• Уважно роздивіться картину.• Які кольори переважають на картині? Про що це свідчить?• Якої пори року відбуваються події у творі мистецтва?• Як зображені чумаки? Описуючи їх, зверніть увагу на зовнішність, вираз облич.• Що автор хотів продемонструвати цією картиною?• Чи співпадає те, що відтворено на картині, з тим, про що говориться у чумацьких піснях?• Які загальні враження справляє на вас цей твір образотворчого мистецтва.

Аналізування чумацької пісні «Ой у степу криниченька». Тема: відтворення картини сумного життя чумаків.Ідея: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці». Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.

Обговорення змісту пісні за питаннями:• Чому більшість народних пісень починається із слова «Ой…»?• Чи є у вашій місцевості криниченька? Як нею користуються люди?• Чому говорять, що вода — це життя?• Для чого необхідно оберігати водоймища?• Хто такі чумаки? Чому їх життя іноді є небезпечним?• Які обов’язки були в чумаків?• Для чого, на ваш погляд, чумаки їздили до Криму?• Де був похований чумак?• Про що свідчить розмова зозуленьки з померлим чумаком? Чи можна її вважати елементом фантастики, казковості?• З якою метою окремі рядки пісні повторюються двічі?

Художні особливості пісні. Епітет: «чистий степ». Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе».«Ой рад би я, моя мила..». Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку». Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»Метафора: «воли… доріженьку чують». 

Тест 1. «Ой у степу криниченька»1. Воли «доріженьку чують» до:а) Києва;б) Новгорода;в) Крима.2. Неподалік від криниченьки:а) росте берізка висока;б) збиралися хлопці та дівчата, які співали;в) чумак сиві воли пасе.3. Чумаченьки ночують:а) у куренях;б) в чистім степу при долині;в) біля самої криниченьки.

4. Про яку сумну подію говориться в пісні?а) Смерть чумаченька;б) напад вовків на волика;в) крадіжку чумацьких возиків.5. Яка пташка згадується у творі?а) Жайворонок;б) голуб;в) зозуля.6. Що у творі є фантастичним?а) чумаки літають;б) птах розмовляє;в) криниченька має можливість змінювати колір своєї води.7. Сумна подія сталася:а) в недільку вранці;б) пізнього суботнього вечора;в) у перший понеділок вересня.8. Пташину чумак називає:а) любою;б) милою;в) дорогою. 

Тест 2. Соціально-побутові пісні1. Настрій туги за рідним краєм, сім’єю простежується у піснях:а) бурлацьких;б) кріпацьких;в) жниварських.2. Які пісні Г. Хоткевич назвав піснями «безпомічності, покірності всесильному режимові»:а) петрівочні;б) гаївки;в) рекрутські.3. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби і смерть на чужині — основні мотиви пісень:а) кріпацьких;б) чумацьких;в) бурлацьких.4. Чумацький промисел, який оспівується у багатьох творах, на Україні відомий з:а) ХVІІІ ст.;б) ХІХ ст.;в) ХV ст.

Домашнє завдання. Дібрати матеріал про козацькі пісні, проаналізувати народні твори «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві».