Ознайомитись з процесом становлення централізованої держави у Франції; дослідити процес формування станової монархії, проаналізувати характерні ознаки французького парламенту, перебіг подій і наслідки Столітньої війни; розвивати вміння показувати на карті Англію, її основні міста; мати уявлення про розвиток Англії у період Середньовіччя; розповідати про реформи Генріха ІІ Плантагенета; знати про процес формування в Англії станової монархії; виховувати шанобливе ставлення до минулого; розвивати в учнів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал. Мета уроку:
Мотивація навчальної діяльностіПочаток Середніх віків відзначився тим, що в Європі утворилися нові форми державності. Свій початок, як ви вже знаєте, вони беруть із союзів германських племен, що рушили на завоювання Західної Римської імперії. Зруйнувавши імперію та підкоривши її територію вожді племен опинилися перед проблемою управління цими територіями. Існуюча в них раніше система влади виявилася непридатною, а римська фактично була знищена й відродитися вже не могла. Сьогодні на уроці ми спробуємо розібратись, які нові форми державності утворились в державах західної Європи.
Наприкінці X століття великі землевласники Франції обрали королем графа паризького Гуго Капета (987-996 роки), який заснував династію Капетингів. Починаючи з XII століття, коли бурхливо розвивалася торгівля, значно зросли грошові доходи Капетингів. Їм вдалося підпорядкувати собі всіх великих феодальних сеньйорів королівського домену. Капетинги почали збирати землі довкола Парижа. Гуго Капет
Анна Ярославівна – королева Франції 19 травня 1051 року у соборі Реймса Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого, вийшла заміж за короля Франції Генріха І Капета і невдовзі тут же коронувалася на престол Франції. Як королева, Анна супроводжувала чоловіка під час поїздок країною, опікувалася церквами і монастирями, була членом королівської ради. Багато документів тієї доби містять її особистий підпис або згадку про неї на королівських указах з формулюванням: «Зі згоди моєї дружини Анни» чи «У присутності королеви Анни». Доньку Ярослава Мудрого, що прославила Україну на всю Європу, називають прабабцею 30 французьких королів. Анна Ярославівна
Зміцненню королівської влади сприяли також реформи короля Луї IX Святого (1226-1270 роки). Впровадження єдиної монети по всій країні слугувало розвитку торгівлі. Усі судові справи розглядалися в цей час тільки в платному королівському суді. Королю вдалося зупинити феодальні міжусобиці. Луї IX Святий
Прагнення короля Філіппа IV Красивого (1285-1314 роки) зміцнити королівську владу в галузі збору податків призвело до конфлікту з Папою Римським, однак король переміг. У 1302 році Філіпп IV, щоб заручитися підтримкою представників різних станів суспільства в боротьбі проти Папи Боніфація VIII, уперше скликав Генеральні штати. До них входили представники духівництва, світської знаті й заможних городян. Розбіжності в поглядах представників різних станів щодо вирішення питань послаблювали вплив Генеральних штатів на державні справи, і цим часто користувався король. Як правило, духівництво та світська знать виступали спільно, даючи два голоси проти одного голосу заможних городян, тому третій стан часто не мав переваги під час голосування. Отже, на початку XIV ст. у Франції виникла станово-представницька монархія. Філіпп IV Красивого
На заваді об´єднанню Франції стояло суперництво з Англією. Конфлікт між країнами посилювали територіальні й економічні суперечки. Ще у XII столітті англійські королі внаслідок династичних шлюбів отримали великі області в Центральній і Південно-Західній Франції. Ще однією причиною конфлікту між Францією і Англією була промислово розвинута Фландрія, боротьбу якої проти французьких королів підтримувала англійська монархія. Приводом до війни стала суперечка щодо прав на французький престол після смерті Філіппа IV Красивого між французьким та англійським королями. У наслідок цих суперечностей між Англією та Францією розгорілася Столітня війна.
Тривалий час у Столітній війні французи зазнавали поразок. Ситуація змінилася, коли на історичній арені з´явилася смілива дівчина Жанна д´Арк. Натхненні її прикладом і героїзмом французькі війська перейшли в наступ. Переломним моментом стало визволення Орлеана у 1429 році, після якого Жанна дістала прізвисько «Орлеанська діва». Щоправда, невдовзі Жанна потрапила в полон і за звинуваченнями у чаклунстві була страчена у травні 1430 року. Столітня війна завершилася остаточним розгромом англійських військ у битві при Кастильйоні у 1453 році. Попри значні збитки та руйнування внаслідок Столітньої війни у Франції зміцніла королівська влада. Жанна д´Арк
У другій половині XV століття територіальне об´єднання Франції завершив король Луї XI Розсудливий на прізвисько «Всесвітній павук» (1461-1483 роки). Король дбав про розвиток господарства, науки і мистецтва. Проте за 22 роки правління він лише один раз скликав Генеральні штати. Це свідчило про зміцнення влади короля. Луї XI Розсудливий
Розвиток Англії в XI-XV століттях був позначений протистоянням між королями, які прагнули зміцнення своєї влади, та підданими. У 1066 році унаслідок битви під Гастингсом Англія була підкорена вихідцями з Нормандії (область на північному заході Франції). Перший король з нормандців Вільгельм І Завойовник взяв курс на зміцнення королівської влади.
За наступників Вільгельма І Англійське королівство поступово розширювало свої володіння, претендуючи внаслідок династичних зв´язків на частину французьких земель і на сусідню Ірландію. Зміцненню королівської влади сприяло впровадження за Генріха II Плантагенета (1154-1189 роки) суду присяжних. Королівський контроль над судочинством обмежував владу феодалів і сприяв поповненню скарбниці. Щоб бути незалежним від феодалів, Генріх II створив наймане військо. Для його утримання було встановлено військовий податок («щитові гроші»), сплативши який рицарі звільнялися від військової служби. Однак остаточно подолати опір феодалів королю Генріху II не вдалося. Генріх II Плантагенет
Спроба короля Іоанна Безземельного (1166-1216 роки) збільшити податки та «щитові гроші» призвела до повстання баронів проти нього. Баронів підтримали рицарі, городяни і частина вільних селян. У травні 1215 року король змушений був пристати на їхні вимоги й підписав Велику хартію вольностей, яка обмежувала владу короля. Вона забороняла королю втручатися в церковні вибори. Ні «щитові гроші», ні інші платежі васалів він не міг тепер стягувати без згоди «загальної ради королівства», до якої належали барони. Найважливішою в Хартії була стаття 39, яка фактично захищала особисті та майнові права людини. Тоді таким правом могли користуватися лише барони. Усім вільним було обіцяно захист від сваволі королівських чиновників. Хартія підтвердила вже існуючі права Лондона й інших міст. Прийняття Великої хартії вольностей у той час мало важливе історичне значення: хартія захищала не лише знать від свавілля короля, а й рицарів і городян від утисків знаті. Згодом англійці почали вважати, що цей документ захищає права всього народу.Іоанн Безземельний
Робота з документом Велика хартія вольностей (1215 рік)Стаття 39. Жодна вільна людина не буде заарештована або ув’язнена, або позбавлена володіння, або оголошена поза законом, або вигнана, або якимось [іншим] способом знедолена, і ми не підемо на неї... інакше, як за законним вироком рівних їй і за законами країни. Завдання до документа. Поміркуйте, у чому полягає історичне значення документа. Чому Велику хартію вольностей можна назвати фундаментом демократії? Що справді нового запропоновано в документі?
Протистояння короля і суспільства не вщухало й за часів наступника Іоанна Безземельного - короля Генріха III (1216-1272 роки). У 1265 році, у розпал цієї боротьби, в Англії вперше був скликаний парламент. У XIV столітті парламент розділився на палату лордів і палату громад. У палаті лордів засідали єпископи, абати і феодали, спеціально запрошені королем. До палати громад обирали рицарів (по два від кожного графства) і по два городянина від кожного великого міста. Парламент видав закон, за яким жоден податок не міг стягуватися без згоди палати громад. Парламент обмежив прагнення баронів правити країною без урахування інтересів рицарів і городян. Тут висловлювали свої погляди представники різних верств населення. Так в Англії склалася станово-представницька монархія. Генріх III
Складні часи настали для Англії після поразки в Столітній війні з Францією. Тривала боротьба за владу між двома династіями - Ланкастерів і Йорків - увійшла в історію як війна Червоної і Білої троянд (1455-1485 роки). Попри поетичну назву (від родових символів ворогуючих родин), війна призвела до виснаження країни та численних людських втрат. Результатом війни став прихід до влади в Англії династії Тюдорів у 1485 році.
Протягом Середньовіччя в Італії так і не було створено єдиної держави. Однак це не перешкодило їй посісти провідне місце в Європі за рівнем господарського і культурного розвитку. Найбільш економічно розвиненими у Європі в XI-XV століттях були міста Північної Італії - Венеція, Генуя, Флоренція, Піза та ін. Цьому сприяли такі передумови:вигідне географічне розташування на перетині шляхів із Західної Європи до країн Сходу;історичний спадок та традиції Риму;об´єднання міст із селами (північноіталійські міста звільнилися від влади феодалів, підкоривши собі сусідні села);хрестові походи, під час яких північноіталійські міста встановили свою монополію на торгівлю зі Сходом. В ХІ-ХІІ століттях італійські міста стали самоуправними комунами, які очолювали виборні консули. У Венеції і Генуї влада належала не консулам, а дожу, якого обирали довічно. Міста-держави постійно ворогували між собою, це заважало об´єднанню Італії і прирікало її на роздробленість. Венеція
У Середні віки на території Італії постала також теократична держава Папська області на чолі з Папою Римським. У 754 році король франків Піпін Короткий передав Папі Римському у володіння територію, що включала Рим і околиці. Так у частині Італії постала теократична держава, де церковна і державна влада були тісно пов´язані. Папа виступав як духовний і світський лідер, він визначав політичні рішення та контролював адміністративні справи на цій території. Така особлива форма управління відображала вплив церкви на життя суспільства й політику в Середньовіччі. Папська область відігравала важливу роль в історії Європи, оскільки була центром католицької церкви і західного християнства в Європі. Папи Римські також були політичними діячами, які справляли значний вплив на розвиток європейської політики.
У 711-714 роках Піренейський півострів завоювали араби та бербери, яких християни називали маврами (завойовники прийшли з Мавританії, що в Африці). Одночасно з мусульманськими володіннями в Іспанії, на півночі Піренеїв, існували християнські держави. Християни боролися за звільнення країни від арабів. Боротьба проти арабського панування увійшла в історію під назвою Реконкіста.
Робота з поняттями та термінами. Реконкіста (іспанською reconquistar - відвойовувати) - відвоювання християнами у VIII-XV століттях Піренейського півострова й інших територій, що були захоплені арабами та берберами (які пізніше отримали загальну назву «маври»). Реконкіста тривала близько восьми століть - з VIII століття до кінця XV століття.
У Реконкісті були зацікавлені представники різних соціальних станів. Процес Реконкісти можна визначити як внутрішню колонізацію. Рицарі в ході Реконкісти одержали нові землі та посади на відвойованій території. У війнах брали участь і селяни, які також отримували на звільнених від арабів територіях землю та особисту свободу. Зміцніла за час Реконкісти королівська влада, сподіваючись на підтримку громадян у боротьбі з арабами, надавала міським громадам пільги й право на самоврядування. На звільнених землях посилювався вплив християнської церкви.
Результатом Реконкісти було утворення на півночі Піренейського півострова королівств Кастилія (у перекладі з іспанської - Країна замків) і Арагон, а в Піренейських горах - Наварри. На заході півострова з Кастилії виокремилося королівство Португалія. 1238 р. на Піренейському півострові залишилася тільки одна держава маврів — Гранадський емірат.
Завдання для закріплення: Чому виникли станово-представницькі монархії? Чим вони відрізнялися від форм державності, що існували раніше?Як Столітня війна вплинула на розвиток Франції?Як і коли з´явилася «Велика хартія вольностей»? У чому полягає значення цього документа? Як і чому було засновано англійський парламент?
