Презенація уроку з всесвітньої історії 7 клас на тему: "Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти".

УРОК №23 Зовнішня колонізація та цивілізаційні конфлікти.

Визначити причини хрестових походів, хід подій та результати; вдосконалювати вміння аналізувати конкретно історичні факти, події та явища через працю з підручником та додатковими відеоматеріалами; складати історичний портрет державного діяча. Виховувати серед учнів патріотизм, гуманізм та загальнолюдські цінності. Мета уроку:

Основні поняття та терміни: Хрестові походи;Духовно-лицарські ордени;

Основні дати: 1095 рік - виступ Папи Урбана II у Клермоні із закликом звільнити Святу Землю;1096 - 1291 роки - хрестові походи;1099 рік - узяття Єрусалима хрестоносцями;1204 рік - узяття Константинополя хрестоносцями;1291 рік - падіння Акри, останньої столиці Єрусалимського королівства. Завершення епохи хрестових походів;

Історичні постаті: Урбан II;Річард I Левове Серце;Папа Інокентій III;

Мотивація навчальної діяльності Хрестові походи були одним із проявів зовнішньої колонізації, яку здійснював західний християнський світ проти мусульман із метою повернення своєї влади над Єрусалимом і Палестиною. Для того щоб зрозуміти, чому розпочалися хрестові походи, необхідно подивитися, яким був християнський світ наприкінці XI століття. Саме з цим ми спробуємо розібратись на сьогоднішньому уроці.

План1. Причини хрестових походів.2. Перший хрестовий похід.3. Хрестові походи у ХІІ-ХІІІ століттях.4. Хрестові походи у Європі.

В ХІ столітті виникає нова грізна сила - турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малії Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима. Європейське рицарство в цей час перебувало в досить складній ситуації. Право майорату (першості в успадкуванні) спричиняло те, що маєток феодала успадковував лише його старший син, а молодші змушені були самі шукати засобів до існування. У результаті з´явилися безземельні рицарі, що грабували та влаштовували криваві війни зіслабшими сусідами. Розпочинається процес колонізації.

НАПРЯМКИ КОЛОНІЗАЦІЇВНУТРІШНІЗОВНІШНІОсвоєння вільних земель у ЄвропіНімецький «натиск на Схід» (на землі слов´ян)Хрестові походи(Близький Схід)Реконкіста в Іспанії(Піренейський півострів)

Протягом семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. Усі чекали на Божу кару за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом до Святої Землі або іншим подвигом за віру. Паломники, що поверталися з Єрусалима, відвідавши Гроб Господній (місце поховання Ісуса Христа), розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Візантійський імператор Алексій I Комнін звернувся до Папи Римського з проханням про допомогу через постійні напади турків-сельджуків. Його заклик було почуто.

27  листопада 1095  року   у місті Клермон відбувся великий церковний собор. Після його завершення Папа Урбан II звернувся з  промовою до натовпу, який зібрався на площі. Він закликав усіх до походу на Схід заради визволення Палестини з-під влади «невірних» і  повернення християнам Гробу Господнього. Усім визволителям Святої Землі Папа пообіцяв спокутування гріхів. «Нехай стануть віднині воїнами Христа,  - промовив Урбан  II,  - ті, що раніше були грабіжниками. Нехай справедливо б´ються з  варварами ті, що раніше воювали проти братів і  родичів». Усім учасникам походу Папа обіцяв повне прощення гріхів. Учасників походів називали хрестоносцями (вони нашивали на одяг хрести з червоної матерії), а самі походи — хрестовими.

ПРИЧИНИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВПрагнення феодалів до збагачення і захоплення нових земель. Звільнення Святої землі (Єрусалима) від невірних (мусульман)Прагнення католицької церкви розширити свій вплив на СходіПрагнення купців звільнити торгівельні шляхи зі Сходом від мусульман. Пошуки кращої долі бідняками через епідемії, брак землі, відсутність роботи

Завдання для закріплення: Кого називали хрестоносцями?

У 1096 році рицарі, міщани та селяни вирушили в перший хрестовий похід на Єрусалим. По дорозі хрестоносці захоплювали та грабували міста і села. У червні 1099 року після тримісячної облоги хрестоносці захопили Єрусалим.

Держави хрестоносців На вузькій смузі захоплених земель вздовж морського узбережжя Сирії і Палестини хрестоносці створили свої феодальні держави на зразок західноєвропейських. Головним серед них вважали Єрусалимське королівство. Правителі таких держав хрестоносців, як графства Едеське та Тріполі, князівство Антіохійське перебували у формальній васальній залежності від єрусалимського короля. Для захисту і розширення володінь хрестоносців у Палестині були створені духовно-рицарські ордени: орден тамплієрів, орден іоаннітів (госпітальєрів), Тевтонський орден. Очолювали ордени великі магістри, які підпорядковувалися лише Папі Римському.

Робота з поняттями та термінами. Духовно-рицарські ордени - у Західній та Центральній Європі військово-чернечі організації рицарів, які створювалися в період хрестових походів під керівництвом католицької церкви переважно для боротьби з ворогами християнської віри.

Духовно-рицарські ордени – напівчернечі, напіввійськові організації західноєвропейських рицарів, які створювалися під керівництвом католицької церкви в ХІІ – ХІІІ століттях під час Хрестових походів.

Завдання для закріплення: Якою була головна мета утворення духовно-рицарських орденів?

Протягом наступних століть війни між хрестоносцями та мусульманами за володіння Святою Землею не вщухали. У 1147 році був організований другий хрестовий похід. Його очолили король Франції Людовік VII і німецький імператор Конрад III. Але тоді хрестоносці зазнали нищівної поразки. У 1187 році єгипетський правитель Юсуф Салах ад-Дін («захисник віри»), ще відомий як Саладін, захопив Єрусалим.

Намагаючись повернути Єрусалим, західні феодали організували в 1189 році третій хрестовий похід. У ньому взяли участь четверо наймогутніших європейських монархів - німецький імператор Фрідріх I Барбаросса (загинув у цьому поході), французький король Філіп II Август, австрійський герцог Леопольд V і англійський король Річард I Левове Серце. Після двох років облоги хрестоносцям вдалося захопити порт Акру, який став столицею Єрусалимського королівства. Однак головної мети - відвоювати Єрусалим у мусульман - досягти не вдалося. Між Салах ад - Діном та хрестоносцями було укладено угоду, за якою купці та паломники з Європи отримали можливість вільно відвідувати Єрусалим протягом трьох років. Єрусалим залишився за мусульманами. Фрідріх I Барбаросса. Філіп II Август. Річард I Левове Серце

Ганебною сторінкою в історії християнства став четвертий хрестовий похід 1202-1204 років. Кампанія зі звільнення Святої Землі від невірних обернулася на жахливі погроми і насильство щодо єдиновірців-християн. У результаті походу в 1204 році хрестоносці захопили і сплюндрували Константинополь. Імперія ромеїв тимчасово припинила існування. На її руїнах деякий час існувала Латинська імперія (1204-1261 роки).

Пізніше відбулися ще чотири хрестові походи - усі невдалі: 1217-1221 роки, 1228-1229 роки, 1248-1254 роки, 1270 рік. А 1291 року Палестину завоював султан Єгипту. Тому 1291 рік вважають кінцем панування хрестоносців на Сході.

Робимо висновки Хрестові походи завдали як народам Сходу, так і європейцям величезних збитків. Але своєї мети - завоювання країн Сходу - вони не досягли. Водночас після хрестових походів пожвавилася торгівля на Середземному морі. Хрестові походи сприяли посиленню культурних обмінів між Європою та мусульманським світом. У Європі почали вирощувати нові землеробські культури: рис, гречку, лимони, яблука, кавуни; вживати тростинний цукор. Зі Сходу європейці запозичили вітряки, навчилися виготовляти шовкові тканини та скляні дзеркала, краще обробляти метал. Відбулися зміни в побуті: на Заході почали мити руки перед їжею, митися в лазнях, частіше міняти білизну й верхній одяг. Після ознайомлення з життям заможних людей на Сході у знаті Західної Європи виникло бажання мати красивий одяг, дорогу зброю, їсти вишукані страви.

Завдання для закріплення: Чи погоджуєтесь ви з тим, що… Чому?Хрестові походи за звільнення Святої Землі від мусульманського гніту тривали майже 200 років і загалом не виправдали своєї мети. Хрестові походи вплинули на культурне життя, суспільний і політичний устрій середньовічної Європи. Для мусульманських країн Сходу, де розгорталися воєнні дії, хрестові походи спричинили чимало негативних наслідків.

На території Європи також відбувалися хрестові походи. Вони були спрямовані на боротьбу з іновірцями та єретиками. Так, Альбігойський хрестовий похід (1209-1229 років) відбувся на півдні Франції проти катарів. Похід супроводжувався насильством і руйнуванням катарських міст.

На південному заході відбулася Реконкіста: християни відвоювали землі на Піренейському півострові, які захопили араби.

Наприкінці XII століття розпочалися Північні хрестові походи (інша назва Балтійські хрестові походи) проти язичницьких фінських, слов´янських і балтійських племен. Метою було навернення цих народів до католицтва, завоювання та колонізація їхніх земель для створення нових феодальних держав або розширення існуючих.

Німецька колонізація слов´янських земель сприяла розширенню володінь Священної Римської імперії та поширенню християнства на сході та півночі Європи. Населення завойованих земель чинило запеклий опір загарбникам, проте змушене було пристосуватися до нових умов та впливів християнства.

Завдання для закріплення: Якими були причини Північних хрестових походів?

Завдання для закріплення: Назвіть причини й мету хрестових походів. Як відбувся Перший хрестовий похід і до яких результатів він призвів?Що таке духовно-рицарські ордени? Які три ордени були створені в цей час? Якою була роль жінок у хрестових походах?

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал §24. Складіть хронологічну таблицю «Хрестові походи»{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Подія. Дата. Учасники. Результат. Значення

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!