Презенація уроку з всесвітньої історії 7 клас на тему: "Етапи державотворення в Середні віки".

Урок № 23 Етапи державотворення в Середні віки.

Визначити, етапи державотворення в Середні віки; формувати уміння аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси; виховувати в учнів почуття патріотизму та громадської свідомості. Мета уроку:

Основні поняття та терміни: Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада реально або формально належить одній особі - монарху, який у більшості випадків одержує цю владу у спадок; Міжусобна війна - війна, яка відбувається між ворожими групами в одній країні чи спільноті; Парламент (кортеси, сейм) - представницький орган влади, переважно вищий державний законодавчий орган. «Парламент» - узагальнена назва представницьких і законодавчих органів влади;

Основні дати: 1453 рік - падіння Константинополя; 800 рік - Папа Лев III проголосив короля франків Карла Великого також імператором римлян;

Історичні постаті: Костянтин VI; Ірина; Лев III; Карл Великий; Мехмед II;

Розгадайте ребус і дізнайтеся, назву якої форми організації суспільства закодовано. За допомогою зображень-підказок пригадайте ознаки цієї форми та розтлумачте значення кожної з цих ознак у житті суспільства. Актуалізація

ДЕРЖАВА ФІНАНСОВА ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМИ АПАРАТ ПРИМУСУ ТЕРИТОРІЯ ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА НАСЕЛЕННЯ

План Правове закріплення організації державної монархічної влади. Етап роздробленості – причини, наслідки, особливості. Утворення централізованих станово – представницьких монархій.

Мотивація навчальної діяльності Перші королі були військовими ватажками, і їхня влада поширювалася через силу війська, яке контролювало територію. У період раннього Середньовіччя було створено особливу модель державного устрою – ранньофеодальна монархія. Сьогодні на уроці ми спробуємо розібратись якими були етапи державотворення у Середні віки.

Перші королі зґявилися як військові ватажки племені. Згодом влада короля поширилася на все населення території, яку контролювало королівське військо. Крім військової влади, король мав законодавчу, виконавчу та судову владу. За статусом король завжди був нижчим від імператора, навіть якщо його королівство не входило до складу імперії. Річ у тім, що європейські середньовічні держави постали на уламках Римської імперії. Тому, на думку середньовічних християн, імперія вважалася неподільною, а її імператор був наділений владою над усіма християнами світу. Після падіння Західної Римської імперії єдиною Римською імперією лишилася Візантійська імперія. Це визнавали Папа Римський та нові європейські християнські королівства.

Ситуація змінилася в 797 році, коли імператор Костянтин VI був скинутий, осліплений і змінений на троні своєю матірґю, імператрицею Іриною. Замість того щоб визнати Ірину імператрицею, Папа Лев III у 800 році проголосив короля франків Карла Великого також імператором римлян. Хоча згодом обидві сторони поступилися та між собою визнали імператорський титул, вони ніколи не називали одне одного «римськими». Імператора Священної Римської імперії візантійці називали «імператором (або королем) франків». «Король Німеччини» та західні джерела часто візантійського імператора називали «імператором греків» або «імператором Константинополя». Імператриця Ірина та імператор Карл (гравюра, 1474 рік)

Християни вірили в те, що Бог дав королям право правити. Ця віра ґрунтувалася на римських і християнських традиціях обожнювання імператора та зосередження в його руках всієї повноти влади. Саме тому королі проголошували себе представниками Бога на Землі. При цьому монархи раннього середньовіччя вважалися не володарями територій, а правителями свого народу.

Робота з поняттями: Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада реально або формально належить одній особі - монарху, який у більшості випадків одержує цю владу у спадок. Імператор - давньоримський почесний військовий титул, найбільш поширений у часи пізньої Римської республіки;

Розгляньте ілюстрацію. Які атрибути на ній символізують королівську владу? Які органи влади в сучасній Україні виконують державні функції, якими був наділений середньовічний король?

Феодальна система часто призводила до політичної роздробленості. Найбільшого розвитку це явище досягло у IX–XII століттях. До ослаблення королівської влади в середньовічній Європі та політичної роздробленості призводили різні причини. Король не мав влади над всією країною. Він не видавав загальних для всієї країни законів, не міг збирати податки з населення країни і жив зі своїм двором завдяки доходам від власного домену. Тому у короля не було ні постійного війська, ні оплачуваних службовців. Військові сили короля складалися із загонів васалів.

Розпад імперії Карла Великого та слабкість Імперії ромеїв, що підривали віру в єдиного християнського правителя; Втручання Папи Римського у політичне життя, що підривало віру в божественність влади імператорів і королів; Традиція розподілу земель держави між усіма синами монарха; Надання королем земель своїм васалам, що зменшувало авторитет короля та множило вплив великих феодалів; Великі феодали не потребували королівської опіки і були здатні самостійно вирішувати свої проблеми; Постійні міжусобні війни між феодалами за території, владу і ресурси, що призводили до додаткового роздроблення і розпаду централізованої влади; Натуральне господарство задовольняло потреби регіонів і не сприяло економічному, господарському обґєднанню земель; Міські центри збільшували свій вплив на сільські регіони, що призводило до зменшення ролі центральної влади; ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ

Робота з поняттями: Політична роздробленість доби Середньовіччя - це термін, яким низка істориків позначає процеси формування і розпаду середньовічних держав; Міжусобна війна - війна, яка відбувається між ворожими групами в одній країні чи спільноті.

Політична роздробленість породила багато дрібних володінь. Це призвело до постійних конфліктів та війн між феодалами. Роздробленість ускладнювала економічний розвиток: поділ територій та введення на них різних мит і податків створювали перешкоди для торгівлі й виробництва. Водночас роздробленість породжувала різноманіття та сприйняття цього різноманіття. Вона сприяла формуванню різних національних ідентичностей і культурних особливостей. Різноманіття культур, мов і традицій дали поштовх формуванню унікальних національних спільнот і національних держав.

Робота з документом «Могутній і навіжений барон Ебль де Русі та його син Гіш розбазарювали майно поважної церкви Реймса та прилеглих до неї храмів. Вони віддалися нестримній і згубній тиранії. Його (барона) старанність у воєнній справі (а пихатість його була такою непомірною, що він пішов в Іспанію на чолі завеликої армії, яку годилося б мати лише королю) могла змагатися лише з його непомірною жадібністю, яка спонукала його до грабунків, безчинств і всіляких злочинів...» «Життєпис короля Людовика Товстого» (ХІ–ХІІ ст.)

Завдання до документа. Чим займались барони? Якою була їх влада?

Політична роздробленість, боротьба між Папою та монархами за владу підривали віру людей у божественність влади монархів. Імператори та королі шукали іншого обґрунтування свого права на правління. Його було знайдено в римському праві, коли державу уявляли величезним господарством, право на яке давалося внаслідок завоювання, успадкування або виборів. Тож у ХІІ столітті королі стали правителями не лише людей, а й територій.

Політична роздробленість мала свої особливості в різних частинах Європи. У Західній Європі, зокрема Франції та Англії, феодальні структури були більш централізовані. Місцевим королям вдавалося обмежувати вплив місцевих феодалів. У Східній Європі, особливо на теренах Русі-України, роздробленість проявлялася у появі великої кількості окремих незалежних князівств. Південна Європа, зокрема Італія, також відзначилася великою різноманітністю державних утворень. Тут існувала сильна конкуренція між різними містами-державами.

Запитання до документа 1. Чи подібними були причини роздробленості Русі? 2. Назвіть причини, які могли приводити до міжусобних воєн. 3. Розгляньте мініатюру про міжусобну війну. Які факти можна встановити за її допомогою?

Політична роздробленість хвилювала не лише королів, а й більшість їхніх підданих. Феодальні війни, митні барґєри, різноманіття законодавства завдавали шкоди всім, тож ідея обґєднання на чолі з королем знаходила відгук у представників усіх станів.

Завдання до схеми Визначте за схемою, хто в середньовічних державах був зацікавлений у подоланні політичної роздробленості, а хто - ні. На кого спиралися монархи у процесі об’єднання країн?

При королі була рада великих феодалів та єпископів. Монархи розширили цю інституцію, залучивши до неї представників рицарства та міщан. Так утворилися станово-представницькі органи, які представляли інтереси різних станів суспільства. На Піренейському півострові їх називали кортесами; в Англії - парламентом; у Франції та Нідерландах - Генеральними штатами; а в Польщі чи Священній Римській імперії - сеймами.

Робота з поняттями: Парламент (кортеси, сейм) - представницький орган влади, переважно вищий державний законодавчий орган. «Парламент» - узагальнена назва представницьких і законодавчих органів влади. Станово-представницька монархія - централізована держава, у якій влада монарха спиралася на станово-представницький орган.

Спираючись на парламент, королі змогли обмежити великих феодалів і відновити владу над країною. Проте ціною цього було обмеження влади короля. Поширилося правило, за яким монарх міг приймати рішення тільки через узгодження з представниками свого королівства. Отже, монархи були змушені поважати традиційний порядок і присягалися його дотримуватися. Натомість їхні піддані складали присягу вірності та покори. Так постала станово-представницька монархія

Централізація потребувала змін управління. Зґявилися спеціалізовані установи на чолі з королівськими професійними службовцями. Управлінням провінцій, податками, військом і судами тепер займалися різні служби. Монарх міг платити службовцям, оскільки йому справно платили податки. Він також мав постійну професійну армію. Саме королівська французька армія середини XV століття стала вирішальним чинником для перемоги у Столітній війні.

Зміцнення влади королів давало можливість спробувати розширити свої володіння. Цим пояснюються агресивна політика Англії щодо Вельсу та Шотландії, поступове поглинання королями Франції великих феодальних володінь, а в Іспанії - обґєднання дрібних держав у два великі політичні блоки: Кастилію та Арагон.

Запитання для закріплення Назвіть етапи розвитку державотворення в Середні віки. Що впливало на зміну влади королів? Як становлення станово-представницької монархії сприяло розвиткові демократичних традицій у Європі? На кого спиралися королі у часи станово-представницьких монархій? Чи сприяло зміцнення влади королів установленню миру? Чому?

Завдання для закріплення: В якому році монголи захопили Київ? В якому році відбулася битва на річці Калці? Як називається столиця Золотої Орди? Грамота це - … Як називався урядовець золотоординського хана? Хто очолив оборону Києва? На яку державу монголо – татари напали після завоювання Русі-України?

Домашнє завдання Опрацювати матеріал §21.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!