Народився в сім'ї вчителя, нідерландського емігранта, його матір за походженням була німкенею. Після закінчення школи в рідному містечку студіював англійську літературу в Гарвардському університеті, який закінчив у 1954 році. За рік до цього одружився з Мері Ентвістл Пеннігтон, з якою прожив 14 років і мав четверо дітей (другий шлюб— у 1977 році з Мартою Раглз Бернард). У 1954 році з успіхом склав випускні іспити на річних курсах живопису в Оксфордській школі мистецтв (Англія), проте свою давню мрію стати художником у компанії Волта Дфіснея так і не здійснив
Англійському романісту властива була висока літературна техніка, стильове багатство, пильна увага до психології героїв творів, зображення життя інтелігенції. Дебютував він нарисами, віршами, фельєтонами в журналі «Нью-Йоркер» (1955—1957) і поетичною збіркою «Дерев'яна курка». Як прозаїк привернув до себе увагу романом «Ярмарок у притулку»
Вже за життя Дж. Апдайк сприймався як постать класична, а його твори ставали предметом уваги не лише журнальних рецензентів, а й університетської «академічної» критики. У своїх найкращих книгах він виступив як своєрідний побутописець звичаїв і психології середнього класу, «споживацького суспільства», чудовий стиліст, котрий володів усіма фарбами мовної палітри, де можна було натрапити і на легку іронію, і на гумор, а інколи — на сатиричне згущення фарб.
Особливості творчого методу Д. Апдайка:багатство стилю; увага до психології героїв творів; об'єкт зображення — життя інтелігенції, добре знайомого йому «середнього класу»; протест проти системи цінностей, яка сформувалась у суспільстві 60-х років XX ст.; вірність реалістичній манері оповіді, незважаючи на бурхливий розвиток постмодерністських ідей; висвітлення одвічної проблеми взаємовідносин представників декількох поколінь; герої — «маленькі» люди; простір романів — повсякденне життя, відмежоване від несамовитого столичного ритму.
Завтра, завтра, завтра... А дні дрібними кроками повзуть. Аж до останньої життя сторінки. Всі "вчора" лиш освітлювали шлях. До тліну смерті. Гасни ж, куца свічко!Життя — рухлива тінь, актор на сцені. Пограв, побігав, погаласував. Свою часину — та й пропав. Воно —Це дурня казка, вся зі слів гучнихІ геть безглузда.
Де відбуваються події твору?Що ми дізнаємося про головного героя?Якими перед нами постають діти?На кого чекає Марк Проссер?Яка атмосфера панувала в класі?Яке завдання отримали учні?Чому вчитель сказав, що він не знає правильну відповідь?Чому, на вашу думку, учні не змогли зрозуміти такого кроку?Як поводилась протягом уроку Глорія?Який момент в творі є кульмінаційним?Яка ревкція була у професора після прочитання записки? Як це його характеризує?Як ви ставитесь до жарту Глорії?Що нею керувало?Які наслідки міг мати цей жарт як для професора, так і для учениці?Що говорить Проссер про любов? Чи погоджуютесь ви з його думкою?Чи сподівався Марк на те, що в записці написана правда? Доведіть це прикладом з твору. Чи впізнали ви себе в учнях 11-Д?
Независимо от того, как быстро происходят события, мысль течет еще быстрей…Знайдіть докази цих слів у творі?Уявіть і опишіть, що відчувала Глорія під часрозмови з викладачем. Як ви думаєте, чому наприкінці твору пішов дощ? Яку роль відіграє погода в сюжеті твору?Як пов’язаний монолог Макбета із сюжетом твору?