Презентації до модульних уроків

нім. Johann Wolfgang von Goethe Народився 28 серпня 1749 у Франкфурті-на-Майні Помер 22 березня 1832 в Веймарі Національність німець Діяльність поет, письменник, драматург, мислитель і натураліст

Будинок у Франкфурті-на-Майні, в якому народився Ґете

Будинок-музей Ґете у Веймарі «Веймарські класики»: Шиллер, Вільгельм і Александер фон Гумбольдти та Ґете

Урок – роздум з елементами дослідження Тема. Що є людина на землі? ( « Фауст» Й.В.Гете. Загальна характеристика змісту трагедії. Історія життєвих шукань Фауста. Боротьба добра і зла – рушійна сила розвитку сюжету. Поняття про драматичну поему.) Мета: дати загальний аналіз змісту трагедії Й.В.Гете « Фауст», висвітлити історію життєвих шукань героя, боротьбу добра і зла, що розкривається у творі, з’ясувати особливості жанру твору, визначити символічний зміст ключових епізодів; розвивати вміння аналізувати текст у єдності змісту та форми, робити висновки з прочитаного, узагальнювати матеріал, висловлювати власну думку. Вести дискусію; виховувати потяг до світоглядних шукань, прагнення до вирішення моральних проблем

Епіграфи уроку Бути людиною – значить бути борцем Й.В.Гете Нема нічого більш великого, ніж істина… Й.В.Гете Є правого шляху свідомість Й.Гете “ Фауст” ( Господь) Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого ? Й.Гете “ Фауст”( Мефістофель)

Мікрофон Представником якої доби був Й.В.Гете? Назвіть хронологічні рамки цієї доби. Чому діячів цієї доби називають саме так – просвітники, просвітителі? Що просвітники вважали найвищим законом життя? Яке найголовніше гасло доби Просвітництва?

Історія створення Є твори без яких неможливо уявити життя суспільства. Вони визначають прогрес людства, що виявляється в духовному розвитку. До таких видатних явищ культури належать Біблія, “ Іліада, “ Одіссея ” Гомера, “ Божественна комедія ” Данте Аліг'єрі, “ Фауст ” Й.Гете. Трагедія “ Фауст ” стала підсумком багаторічних шукань письменника. Понад 60 років присвятив він своєму творінню. Уперше він узявся за “Фауста” в дев'ятнадцять років, коли тяжко хворів. Вдруге на п'ятдесят першому році життя, коли знову захворів і на деякий час втратив зір. Утретє Гете повернувся до твору на схилі літ, коли його полишили друзі та рідні… Нарешті “Фауст” був завершений. А через рік письменник помер, залишивши у спадок людству безсмертний твір, свою думку про істину. Він писав: “ Нема нічого більш великого, ніж істина. Я радий, що присвятив своє життя істині ”. Перша частина “Фауста” вийшла у 1808 році, друга у 1832, вже після смерті автора.

Фауст – історична особа. Він жив у першій половині 16 століття, був ученим, займався магією та астрологією. Його образ уперше з’явився в німецькій народній книзі 16 століття, створений на основі переказів та легенд. У ній розповідається про те, як чорнокнижник і маг Фауст підписав кров’ю угоду з дияволом. У 1587 році друкар із Франкфурта- на- Майні Йоганн Шпіс видав власну обробку легенди про Фауста під назвою « Повість про доктора Фауста». Фауст віддає душу дияволу, а той допомагає йому викликати тінь О.Македонського і Єлени Спартанської, яка народжує йому сина Юстуса. Коли закінчився термін угоди, то тіло Фауста знайшли покалічене чортами. Повість закінчується зверненням до читачів: « Навчіться Бога боятися, а від чар, заклинань та інших справ чортячих – тікайте". У 1592 році вийшла друком перша драматична обробка відомої легенди - «Трагічна історія доктора Фауста» Кристофера Марло, де автор поетизує головного героя і порушує філософські питання – проблему добра і зла. « Фауст» Гете відрізняється від усіх попередніх обробок, передусім, образом головного героя. В образі Фауста автор втілив одвічну боротьбу добра і зла в душі людини. Він поставив Фауста в центрі Всесвіту, природи, на перехрестя різних часів і культур.

«Фауст».Перше видавництво, 1808рік

ТРАГЕДІЯ Й.В. ГЕТЕ «ФАУСТ» Задум «Фауста» виник у Йоганна Вольфганга Гете у 1773 році, тобто тоді, коли йому було 23-24 роки. Рембрандт. «Фауст»

Особливості жанру Й. Гете назвав свій твір трагедією . Трагедія як різновид драми, присвячена важливим проблемам буття людини й суспільства. Невирішені конфлікти і суперечності зумовлюють трагізм головного героя. За масштабами зображення дійсності, глибиною образів і силою ліризму “ Фауст” можна назвати ще й поемою. Глобальність, порушених питань дозволяє вважати твір Гете філософською поемою. А характер конфліктів дає підстави говорити про трагедію як про поему драматичну. “ Фауст” – драматична поема синтетичного характеру, що об'єднує у собі реальність і фантастику, лірику і філософію, зорові та звукові ефекти, елементи кольору і світла

Біблійні мотиви Гете використав біблійні мотиви у своїй трагедії “ Фауст”. Проте прямого наслідування тут немає. Образи Господа, Мефістофеля, архангелів потрібні письменнику для того, щоб ствердити особливе божественне призначення людини – бути Людиною. Автор показує особистість у постійній боротьбі. Не випадково в розмові з ученим Мефістофель повторює біблійну фразу: “ Будете, як Бог, знати добро і зло ”. Вибір між добром і злом, духовним і тілесним, життям і смертю, істиною і темрявою визначає шукання головного героя “ Фауста”.

Проблематика твору У центрі авторської уваги знаходяться філософські проблеми: духовний стан світу, людина і природа, роль культури в розвитку людства, місце людини на землі, сенс буття особистості, її моральний вибір. Образ Фауста відображає як суперечливість процесу пізнання, так і неоднозначність поглядів самого Гете. Фауст прагне пізнати не тільки наукові істини, а й осягнути саму сутність світу в його постійному русі і розвитку, в органічному взаємозв'язку усього сущого. Водночас у творі постає проблема пізнання та самопізнання людини.

Універсалізм зображення Трагедія “ Фауст” відзначається великим універсалізмом зображення. Художній простір твору охоплює різні сфери - землю, небо, пекло; у ньому діють персонажі, взяті не тільки з реальної дійсності, а й із міфів, фольклору, Біблії; Час дії в трагедії – минуле, теперішнє і майбутнє, тобто сама Вічність. За словами Г.Гейне, головним героєм твору є “дух, який б'ється у спробі знайти моральну основу світу і самого себе. Гете зазирнув у небачені глибини особистості, відкрив широчінь людської натури, її здатність наблизитися до вищої таємниці Всесвіту. Водночас письменник показав і трагізм шляху до істини. Трагедія “ Фауст” – це трагедія усього людства в процесі пізнання самого себе і світу”

: легенда про істину. За однією східною легендою, якось боги вирішили створити світ. З'явились зорі,місяць, море, гори, квіти, хмари… А потім і людина. А наприкінці вони подбали про Істину. Задумались боги: куди сховати її, щоб людина не одразу знайшла, їм хотілось, щоб якомога довше шукали Істину. "Давайте сховаємо її на найвищій вершині",- сказав один бог. "Давайте сховаємо її на самому дні моря", - заперечив інший. "Давайте сховаємо її на найвищій зірці", - втрутився третій бог. І лише найстарший і наймудріший бог сказав: Ні, ми сховаємо її в душі людини. Вона шукатиме істину в усьому Всесвіті, не підозрюючи, що носить її у собі". Кожна людина у своєму житті шукає істину. Шукав її і німецький письменник і філософ Й.В.Гете. шукав істину і його герой – доктор Фауст. Легенда про Істину За однією східною легендою, якось боги вирішили створити світ. З'явились зорі,місяць, море, гори, квіти, хмари… А потім і людина. А наприкінці вони подбали про Істину. Задумались боги: куди сховати її, щоб людина не одразу знайшла, їм хотілось, щоб якомога довше шукали Істину. "Давайте сховаємо її на найвищій вершині",- сказав один бог. "Давайте сховаємо її на самому дні моря", - заперечив інший. "Давайте сховаємо її на найвищій зірці", - втрутився третій бог. І лише найстарший і наймудріший бог сказав: “Ні, ми сховаємо її в душі людини. Вона шукатиме істину в усьому Всесвіті, не підозрюючи, що носить її у собі". Кожна людина у своєму житті шукає істину. Шукав її і німецький письменник і філософ Й.В.Гете., шукав істину і його герой – доктор Фауст.

Поштовхом до розвитку подій стала, зображена на початку трагедії в «Пролозі на небесах» суперечка про призначення людини, про її сутність та можливості її розуму. Вона відбулася між Богом, який уособлює сили добра, творення, життєствердну концепцію віри в людину, та Мефістофелем, носієм ідеї зла, заперечення та руйнування. На думку Господа, людині властиві високі поривання, і прикладом такої людини він вважає вченого на ім'я Фауст. Мефістофель же вважає людину істотою з примітивними тваринними бажаннями, втіленням усього ницього на землі та береться довести, що навіть, відзначений Богом Фауст не є винятком

Центральна постать твору — вчений, який пристрасно прагне пізнати закони Всесвіту. Але на момент суперечки між Богом і Мефістофелем доктор Фауст, проживши життя, з розпачем виявив, що так і не зміг досягти істини у стінах кабінету, які відгороджували від нього навколишній світ. Щоб бодай наблизитися до своєї мети, він виходить у широке життя, вважаючи, що цілком готовий стикнутися з усіма його принадами і гіркими розчаруваннями. Саме через це вчений, не усвідомлюючи, що принесе нещастя іншим, ні в чому не винним людям, легко погодився на пропозицію Мефістофеля отримати необмежені можливості в обмін на заклад душі. Головний герой пов'язав себе договором із Мефістофелем, втіленням цинізму і зневаги до людини.

Евристична бесіда Які персонажі діють у “ Пролозі на небі ”? Що вони втілюють? Яка розмова відбувається у “ Пролозі на небі ”? Що говорить про людину Господь і Мефістофель? З'ясуйте основні проблеми “ Прологу на небі ”. Як вони пов'язані зі змістом твору ?

“Пролог на небі” Що ж є людина на землі – “ Божественне створіння”, яке прагне істини, чи “ тварина із тварин”?.. Це головна проблема “ Прологу на небесах”, що визначає ідейний зміст трагедії “ Фауст”. У “ Пролозі на небі” йдеться не тільки про людину, а й про Всесвіт взагалі. Образи Господа та Мефістофеля втілюють вічну боротьбу Добра і Зла, що триває у Всесвіті. Гете показує цю боротьбу не тільки на землі, а й у сфері духовній – у внутрішньому світі особистості. Письменник вважав, що від результату цієї боротьби залежить не тільки сучасне, а й майбутнє.

Підписання угоди

Відьмина кухня

Проблемна ситуація Як ви розумієте такий уривок із трагедії “ Фауст”? А я - стою на роздоріжжі… У мене в грудях дві душі живуть, Між себе вкрай не схожі – і ворожі. Одна впилась жадливо в світ земний І розкошує з ним в любовній млості, А друга рветься в тузі огневій У неба рідні високості… Про які дві душі йдеться у цьому фрагменті? Як ви гадаєте, яка із цих душ перемагає в кожній із ситуацій випробування Фауста?

Мефістофель нічого не цінує і нічого не любить, для нього не існує жодних моральних обмежень. Навіть суперечка з Богом за душу Фауста його забавляє. Він мало нагадує нам чорта з народних повір'їв. Це своєрідний філософ із витонченим розумом, який усе піддає сумніву і насмішці. Він із самого початку вміло заманює Фауста у пастку та до кінця утримує його в полоні. Мефістофель веде свого бранця від трагедії пізнання до трагедії кохання, від усвідомлення себе надлюдиною до почуттів злочинця, змушеного до принизливої втечі.

У відому історію про Фауста Гете ввів образ Гретхен (Маргарити), вродливої, побожної, хазяйновитої дівчини, яку автор наділив іменем свого юнацького кохання. Не розуміючи життєвих цілей Фауста, не підозрюючи, наскільки він далекий від повсякденної реальності, наївна дівчина довіряється йому повністю і беззастережно. Фауст — глибока і мисляча натура, але водночас егоїстична і безвідповідальна по відношенню до коханої. Зганьбивши Гретхен, зруйнувавши її долю, він нагадує безпорадну дитину, яка мимохіть вщент зламала улюблену тендітну іграшку. Він прагнув розгадати таємниці людського щастя і нещастя, але не витримав випробування коханням до звичайної земної жінки. Випробовуючи себе, Фауст зруйнував затишний домашній світ простих людей.

Йоганн Вольфганг Гете писав, що від задуму трагедії до її завершення пройшло 60 років. За такий тривалий час змінилося авторське бачення героя, проблем твору, образної системи, часових меж тощо. Гете зазначав, що у першій частині зображав особистість у дурмані пристрасті, у прагненні до «насолоди життям». Стосовно Другої частини трагедії «Фауст», завершеної у 1831 році, він писав, що мав на меті зобразити насолоду діяльністю», «насолоду знанням, красою» і «насолоду творчістю». У цій частині поет використав багато символів, алегоричних та міфологічних образів, відображаючи хід світової культури.

На схилі років Гете проводить думку, що життя не вичерпується коханням. На початку другої частини сили природи зцілюють душу Фауста, пробуджуючи його до наступного морального вдосконалення, до осягнення світу розуму, а не почуттів. Навіть антична красуня Єлена, яку Фауст прагне викликати зі світу мертвих, є символом естетичного ідеалу і культу античної гармонії. Фауст, передусім, прагне активної діяльності й доходить висновку, що справжнє щастя може дати лише діяльність на благо людей.

Протягом усієї трагедії у пошуках істини він заходить у глухі кути, даремно покладається на інших, переоцінює свої сили. Але автор підводить нас до думки, що не помиляється лише той, хто нічого не робить, хто сприймає життя пасивно. Мефістофель, який і далі служить Фаусту, втручається у людські справи. Результатом його диявольських дій стають інфляція, піратство, руйнування. Він постійно спотворює задуми Фауста, який прагне поліпшити світ. Найсміливіші, найшляхетніші поривання вченого стають бідою для людей і посміховиськом для Мефістофеля та його прислужників. У кінці трагедії божественні сили не дозволяють Мефістофелеві забрати душу Фауста, стверджуючи таким чином у фіналі оптимістичну ідею твору.

Згідно із заповітом автора, повністю твір був опублікований лише після його смерті. Трагедія «Фауст» стала вершиною творчості Иоганна Вольфганга Гете, вона мала надзвичайний вплив на світове мистецтво. Її образи стали вічними у світовій літературі Фауст — втілення непоборного прагнення пізнання і діяльності, Мефістофель — скептичного заперечення та руйнування, а Гретхен — відданого і нещасного кохання.

Фауст і Мефістофель

Ф. Г. Шлик. Фауст и Вагнер на прогулянці

Зустріч Фауста і Маргарити

Зустріч Фауста з Маргаритою

ІНСЕРТ Це етап знайомства з новою інформацією. Інсерт – з анлійської insert – «вставка, вклейка», «вставляти, вносити». Інсерт – це прийом такого маркування тексту, коли учні значками помічають те, що відоме, що заперечує їхні уявлення, що є цікавим і несподіваним, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально. V (усвідомити нові знання) + (позначити нові судження) - (виправити неправильні судження) ? (привертає увагу до теми) Я це знав Це для мене зовсім нове Це заперечує те, що я знав Я хочу знати про це більше

Гора Брокен

Вальпургієва ніч Вальпургієва ніч — ніч з 30 квітня на 1 травня, язичницьке, християнське і, водночас, сатанинське свято, яке відзначається в країнах Центральної і Північної Європи. Має синкретичну суть. Своїми коренями традиція святкування Вальпургієвої ночі сягає язичницьких часів, коли таким чином святкувався прихід весни. В християнській традиції - це день святої Вальпурги, сестри святого Віллібальда, англійської проповідниці християнства у франкських краях. Зважаючи на те, що раннє християнство часто християнізувало язичницькі традиції, обидва свята злилися в одне. Вважається, що в цю ніч слабне межа між світами мертвих і живих. Люди розпалюють багаття, щоб відігнати мертвих і неприкаяних духів, що за повір'ям блукають у ці часи посеред живих. На світанку настає свято Першотравня. Багаття, які розпалюють в Швеції на Вальпургієву ніч.

Історія Згідно з друїдською традицією, в ніч з 30 квітня на 1 травня відзначають Белтайн, свято Сонця, яким починається світла пора року, а природа отримує від світила і дарує людині особливо багато енергії. Бог Сонця у цей момент стає особливо сильним і запліднює богиню Землі. Кельти відзначали Белтайн в сакральних центрах країни. Під час святкування Белтайну давні кельти збирались на підвищених місцевостях (тобто на горах), там палили вогні, танцювали, та вступали у ритуальні статеві стосунки одне з одним (ритуальні статеві стосунки між чоловіками та жінками в це свято, за віруваннями язичників, мали забезпечити родючість землі. Оскільки 1 травня з особливою урочистістю святкувалося язичниками (перше весняне свято, Белтайн), то старі жінки і взагалі всі ті, хто не міг відразу відмовитися від язичницьких звичаїв на користь християнства, незважаючи на строгу заборону (під страхом страти), продовжували збиратися в недоступних місцях, щоб належними чином; тобто піснями і танцями, зустріти 1 травня. Вогнища та безлюдна місцевість сприяли поширенню в народі розповідей про відьом, що збираються в цю ніч в різних недоступних місцях.

Назва “Вальпургієва” походить від імені англійської монахині святої Вальпурги, яка у 748 році переїхала з Англії до Німеччини з метою заснування монастиря. Свята Вальпурга користувалась великою пошаною у народі і невдовзі після своєї смерті була занесена до лав святих. День її пам’яті припав на 1 травня Саме ж свято походить від давніх кельтів. Знаємо, що у кельтів було 2 великі свята: Самайн та Белтайн. Самайн святкувався в кінці жовтня (в наш час він відомий як Хеловін) і символізував початок зимового періоду, Белтайн святкувався в кінці квітня і відповідно символізував прихід літнього періоду.

Святкування початку травня простежується у всіх індоєвропейських народів. Ніч з 30 квітня на 1 травня має особливе ритуальне значення в багатьох культурах. Початково місяць травень був названий на честь грецької богині Майї, яка ототожнювалася з римською богинею родючості Bona Dea(Добра Богиня), чиє свято припадало на цей час. У гроті аркадської гори Кіллен Майя зійшлася з Зевсом, від якого народила Гермеса. Римляни ототожнювали Майю із італійською богинею Майєю (Майестою), покровителькою родючої землі. Цікаво, що жертви їй приносили саме 1 травня. У елліністичної-римську епоху вважалася дружиною Вулкана і матір’ю Меркурія, ототожнювалася також із з римською Фауною. Також римляни з 28 квітня по 1-е травня святкували і Floralia- свято на честь богині квітів і трав Флори. Першого травня зранку римляни обох статей виходили в поле з музикою, збирати зелені гілки, якими прикрашали двері будинків родичів та друзів. Це було свято Майї, про яку вже йшлося вище.

Саме таке ім’я цей місяць отримав у Римській імперії, а потім через багато століть – у росіян. Для давніх українців назва «май» теж була характерна. Серед інших назв цього місяця – «пісенник», «місяць-громовик», «травник». Так, древні язичники вважали, що лише травневі лікарські рослини мають чудодійні лікувальні властивості. У травні, коли вся природа розцвітає і буяє, давні народи святкували, аби допомогти стати землі родючою. Звернімося до свята, яке називається Белтайн. Нині його святкують віккани – неоязичники, яких у світі нараховується за різними підрахунками близько 3-ох мільйонів осіб. Це свято із Колеса Року має давнє кельтське коріння, а оскільки дослідники вважають, що кельти у свій час дісталися і Західної України, то не можемо оминути цього древнього язичницького свята. Як пише Тімоті Родерік у своїй книзі «Вікка: рік і один день. 366 днів духовної практики в Мистецтві Мудрих» Белтайн – це радісне свято життя. Вікка – релігія родючості, тому деякі ритуали цього свята безпосередньо пов’язані із сексуальністю. Слово Белтайн – це аглійська версія слова Beltaine із ірландського діалекту галльської мови, воно означає місяць травень. Слово також пов’язане із шотландським Beltuinn – «травневий день». Воно походить від «багаття Бела», який запалювали в перший день травня в честь кельтського бога Бела (який був богом Сонця). Щоб символічно повідомити світ про повернення світла і життя в цей світ, древні кельти запалювали багаття, із гілля, яке було зібране у дубовому лісі. Белтайн з великою урочистістю святкувалося кельтськими племенами Англії, Ірландії та північної Франції (Галлії) в дохристиянську епоху.

Одна із кельтських церемоній включала в себе спалювання на багатті Бела злодіїв і полонених в якості жертви. В древніх книгах римлян, які захопили Британію, сказано, що друїди спостерігали за тим, що цілі поселення будували велетенські фігури людей. Полонених закривали в цих клітках, які мали форму людського тіла, а потім учасники свята підпалювали їх. Звісно, нині такий звичай видається звірством, але Церква, спалюючи тисячі і тисячі людей на багаттях інквізиції не вважала це злом, а очищенням. Цей звичай цікаво проілюстрований у фільмі 1973 року «Плетена людина». Інші звичаї Белтайну – не такі криваві. На честь свята учасники дійства зрізували гілки глоду із квітучими бутонами. Потім вони приносили їх додому на честь повернення Богині. Ще одним символом свята є Травневе дерево, об’єкт якого асоціюється із Белтайном і Вальпургієвою ніччю. Учасники свята прикрашають Травневе дерево стрічками, дзвіночками та квітковими гірляндами. Потім учасники танцюють навкруги Травневого дерева, щоб надати сили землі. Церемонії із Травневим Деревом користувалися великою популярністю в Європі і церква, яка обурювалася настільки відвертому поклонінню язичницьким об’єктам намагалася боротися із цим. Проте вона зіткнулася із величезним протистоянням із боку місцевого населення. Тому було вирішено включити цей жезл у ритуали церкви.

Традицію танцювати 1 травня навколо жердини, прикрашеного квітами та стрічками, зберегли донині жителі Британії та Ірландії. В цей день вони вибирають Травневу королеву – єдину дівчину, якій в цей день дозволено носити одяг зеленого кольору. За переказами, це улюблений колір ельфів. Таким чином, Травнева королева стає ніби посередницею при спілкуванні між людьми і Народом горбів (саме так називають ельфів та фей). Не можливо уявити святкування Белтайну без вогнища. Стародавні кельти випускали в цей день худобу на пасовища після зими і обов’язково проганяли їх поміж двох багать. Мовляв, це рятувало їх від хвороб. Зауважимо, що для давніх українців вогонь теж був очищаючою субстанцією, так як і вода. Щоправда, на початку травня для українців чудодійною була роса на Юріїв день (6 травня за новим стилем). Адже саме він був оберігачем домашніх травин

В ніч з 30 квітня на 1 травня по всій Центральній та Північній Європі — запалюються величезні багаття, щоб відігнати відьом, які злітаються в цю ніч на шабаш. Програма свята не змінювалася вже більш ніж 100 років: старовинні ігри, виступи студентських хорів і традиційні вогнища. У багатьох європейських країнах із заходом сонця хлопчаки починають кричати і запалювати петарди, оскільки вважається, що найкращий засіб від духів — галас. У Німеччині вважається, що щорічно в ніч на 1 травня на вершини Брокен (і Блоксберг) у горах Гарц (від Hart — «лісисті гори», там ростуть ялиці) злітаються на мітлах, вилах і козлах тисячі європейських відьом. У Скандинавії палять багаття, щоб закликати весну, відлякати духів і позбутися від сміття, що накопичилося за зиму. І їдять гравлакс — свіжого лосося, маринованого в солі, цукрі і кропі. У Чехії напередодні Вальпургієвої ночі насипають на поріг пісок або траву, щоб відьми не могли увійти до будинку, доки не перерахують всі піщинки або травинки. У Баварії жартівники мажуть дверні ручки зубною пастою, переносять двері в інше місце і витягують з черевиків шнурки. Фіни вважають, що опівночі останнього дня квітня немає жодної вершини горба, де б не сиділи відьми з відьмаками

Святкування з факелами у Гейдельберзі, Німеччина Німецькі відьми 1700 року

У давніх германців - свято початку весни, під час якого, за легендами, відбувався "відьомський шабаш Впродовж шістсот років, Інквізиція була караючим знаряддям ортодоксальних католиків. Її архіви зберігалися під замком в строгому секреті і з часом перетворилися на легенди і міфи. Але в 1998 році Ватикан зважився прочинити доступ до архівів Святої Інквізиції. Початок діяльності інквізиції (у перекладі «розслідування») як особливого церковного суду католицької церкви для боротьби з єрессю і вільнодумством належало папі Інокентію III, вона діяла майже у всіх католицьких країнах з XIII по XIX століття. Сотні тисяч що згоріли на вогнищі, мільйони тих, що тужили у в'язницях, покалічених, знедолених людях, позбавлених майна і доброго імені, - такий загальний підсумок діяльності інквізиції. У фільмі робиться спроба відкрити завісу таємниці і розповідати правдиві розповіді з історії середньовічної Франції, Італії і Іспанії.

Кадр із фільму О.Сокурова “Фауст”

Дискусія То хто ж виявився правий щодо сутності людини – Господь чи Мефістофель?

Цікаві події Бал у сатани в романі «Майстер і Маргарита» М. Булгакова відбувається на Вальпургієву ніч. «Сон у Вальпургієву ніч» у «Фаусті» В. Гете. «Вальпургієва ніч» у опері Шарля Гуно «Фауст». Пісня «Вальпургієва ніч» гурту «Сектор газу». Пісня «Walpurgisnacht» німецького рок-гурту «Schandmaul». П'єса «Вальпургієва ніч, або кроки Командора» В. В. Єрофеєва Адольф Гітлер застрелився саме 30 квітня 1945 року Антон Шандор Ла Вей почав написання Сатанинської Біблії саме в ніч з 30 квітня на 1 травня 1966 року

Нащадки Й.В.Гете Йоганн Каспар Ґете + Катарина Елізабет Текстор ______________|_______________________ | | | Йоганн Вольфґанґ Корнелія діти, що не вижили + Крістіана Вульпіус | |____________________________________________ | | Авґуст чотири дитини, що не вижили + Оттілія фон Поґвіш |_______________________________ | | | Вальтер Вольфґанґ Альма   У Йоганна Вольфґанґа Ґете та його дружини Крістіани народилося п'ятеро дітей. Діти, що народилися після старшого сина Авґуста не вижили: одна дитина народилася мертвою, решта померли протягом кількох днів або тижнів. У Авґуста народилося троє дітей: Вальтер, Вольфґанґ та Альма. Авґуст помер за два роки до смерті свого батька в Римі. Його дружина Оттілія Ґете народила після смерті чоловіка від іншого чоловіка доньку Анну Сибіллу, яка померла через рік. Діти Авґуста й Оттілії не вступали в шлюб, тому рід Ґете по прямій лінії обірвався в 1885 році

Образ Фауста у живописі Е.Делакруа – ілюстрація до трагедії “ Фауст” Гравюра Рембрандта “ Фауст” Панно М.Врубеля “ Політ Фауста з Мефістофелем” Ілюстрації А.Ліцена-Майєра до трагедії “ Фауст” Ілюстрації Ф.Зімма до трагедії “ Фауст” Цикл малюнків Р.Кента до поеми Й.Гете “ Фауст”

Ґете у світовому мистецтві Твори Ґете покладені на музику багатьма визначними композиторами світу: Бетховеном (увертюра «Еґмонт»), Ґуно (опера «Фауст»), Шубертом («Ґретхен за прялкою» — перший шедевр Шуберта й перша велика німецька пісня, Шуманом (ораторія «Сцени з Фауста”)та інші. Екранізація творів Ґете Твори Ґете багаторазово екранізовані. Фільм російського кінорежисера Олександра Сокурова «Фауст», знятий німецькою мовою і з європейськими акторами, отримав найвищу нагороду на Венеційському кінофестивалі 2011 року — «Золотий лев».

Нагороди Й.Гете Кавалер Великого хреста Ордена Громадянських заслуг Баварської корони (Баварія) Кавалер Ордена Святої Анни 1-го ст. (Російська імперія) Кавалер Командорського хреста Австрійського Імператорського ордена Леопольда (Австрія) Кавалер Великого хреста Ордена Почесного легіону (Франція)

Переклади творів Й.Гете Вже на початку 19 ст. Й. Ґете був широко відомий в Україні. 1827 року він був обраний почесним членом Ради Харківського університету. Про переклади Ґете українською можна довідатися з бібліографічної праці Володимира Дорошенка «Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях», яка була опублікована у 1932 році до сторіччя від дня смерті Ґете. Перший переспів з Ґете українською мовою належить Петру Гулаку-Артемовському — балада «Рибалка» (1827). Балада «Лісовий король» в українському перекладі була надрукована окремим виданням у Львові в 1838 році, автором перекладу був український мовознавець, греко-католицький священик Йосип Левицький.

В дореволюційні часи з переспівами й перекладами Ґете українською мовою виступали також Павло Білецький-Носенко, Юрій Федькович, Володимир Шашкевич, Костянтин Думитрашко, Пантелеймон Куліш, Никанор Грабовський та ін. Тарас Шевченко називав Ґете «великим», знав і любив його твори, особливо «Фауста». Невтомним популяризатором Ґете був Іван Франко, який переклав багато його поезій, всю першу частину та уривки з другої частини «Фауста» і написав розвідку про цей твір. Франкові переклади творів Ґете дослідив Леонід Рудницький у фундаментальній праці «Іван Франко і німецька література», виданій 1974 року в Мюнхені

Вшанування пам'яті Іменем Ґете названі: Ґете-Iнститут — німецька громадська організація метою якої є популяризація німецької мови за кордоном та підтримка міжнародної культурної співпраці різних країн з Німеччиною Ґетеанум — інтернаціональний антропософський центр в передмісті Базеля, Дорнасі Ґетит — мінерал класу оксидів та гідроксидів 3047 Ґете — астероїд головного поясу, відкритий 24 вересня 1960 року Ґете — четвертий за величиною кратер на Меркурії

Пам'ятник Йоганну Ґете в Берліні Пам'ятник Ґете в Чикаго

Ґетеанум

Фауст у музиці Опера Ш.Гуно “ Фауст” Музичні композиції Ф.Шуберта,Г.Берліоза Опера Ф.Бузоні “ Доктор Фауст” Кантата А.Шнітке “ Історія доктора Фауста” Ф.Ліст, М.Глінка, П.Чайковський ( музичні інтерпретації)

Фауст у театрі і кіно 1819 р. Берлін Сцени із “ Фауста”. Музика Радцивля 1829 р. Німецький національний театр 1839 р. Дюссельдорфський театр 1907 р. Мюнхенський театр 1938 р. Гетенаум ( Швейцарія) 1949 р. Бродвей. Нью-Йорк 1952 р. Берлінер Ансамбль 1965 р. Лейпциг 1977 р. Штугарт 1986 р. Мюнхен Каммершпілен 2002 р. Москва. Театр на Таганці 2009 р. Віденський Бургтеатр

Фауст у театрі і кіно 1897 р.” Фауст і Маргарита”. Фільм Ж. Мельєса 1897 р. “ Кабінет Мефістофеля”.Фільм Ж. Мельєса 1903 р. “ Загибель Фауста”. Фільм Ж. Мельєса 1903 р. “ Фауст у пеклі”. Фільм Ж. Мельєса 1911 р. “ Фауст”. Фільм С. Хепуорта 1919 р. “ Фауст”. Фільм виробництва СРСР 1926 р. “ Фауст” 1950 р. “ Краса диявола” 1969 р. “ Фауст”. Фільм виробництва СРСР 1994 р. “ Урок Фауста” 2011 р. “ Фауст”. Фільм О. Сокурова

Що мені відомо з даної теми? Про що нове я дізнався?

Підсумки Сьогодні слово “ Фауст” стало крилатим і означає втілення невтомного пошуку істини. У фіналі трагедії Фауст приходить до розуміння того, що свої помилки людина може спокутувати лише невтомною працею, боротьбою… Лиш той життя і волі гідний, Хто б'ється день у день за них.

Домашнє завдання Знайти цитати до характеристики образів Фауста,Мефістофеля,Маргарити, заповнити таблицю “Бортові журнали”

Використані джерела: https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4262; https://vesti.ua/strana/287507-valpurhieva-noch-ili-beltajn-primety-traditsii-obrjady-i-sueverija; https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=145; https://dovidka.biz.ua/faust-analiz/