Презентації до уроків за німецькою народною казкою "Пані Метелиця".

Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм. Німецька народна казка «Пані Метелиця». Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм для розвитку європейської культури.

Проблемне питання В історії кожної країни є діячі, яких називають геніями нації. Такими в культурі Німеччини є Якоб і Вільгельм Ґрімм, котрі здійснили великий духовний подвиг заради свого народу. Що зробили брати Ґрімм? За що їх шанують донині в Німеччині й у всьому світі?

Вправа “Анкета письменників”ПланІм’я та прізвище: Країна: Місце та дата народження: Рід діяльності:Інтереси: Творча спадщина:

Короткі відомості про братів Ґрімм Брати Ґрімм народилися в м. Ганау (Якоб — 4 січня 1785 року, Вільгельм — 24 лютого 1786 року). Найплідніший період життя вони провели в м. Касселі, де понад двадцять років працювали в Гессенській федеральній бібліотеці. Якоб і Вільгельм не лише впорядковували різні видання, а й долучилися до дослідницької діяльності. Їх цікавило все, що було пов’язане з німецькою мовою і культурою. Елізабет Єріхау. Брати Ґрімм. 1855 р. Бібліотека, де працювали Я. і В. Ґрімм (нині — міська ратуша). м. Кассель (Німеччина).

У той час Європа потерпала від воєнних дій, розпочатих у різних країнах Наполеоном — імператором Франції. Ці історичні події називають наполеонівськими війнами (1803—1815). Унаслідок походів Наполеона загинуло багато людей, чимало міст і селищ було зруйновано. Були й інші непоправні втрати — духовні. На захоплених французьким військом територіях були заборонені рідна мова і культура. Таке сталося і з Німеччиною. Німецька мова та культурні здобутки опинилися під загрозою знищення. Брати Ґрімм були справжніми патріотами своєї батьківщини, тому вирішили захистити найцінніший скарб нації — усну народну творчість. Вільгельм (ліворуч) і Якоб Ґрімм

Майже тринадцять років Якоб і Вільгельм Ґрімм у вільний від роботи час мандрували шляхами Німеччини, зустрічалися із селянами, ремісниками, які розповідали їм цікаві історії. Брати дбайливо записували їх. Назбиравши багато народних оповідок, вони в 1812 році видали збірку «Казки для дітей і родини». Якоб і Вільгельм Ґрімм вважали, що в такий спосіб можна підтримати дух народу й зробити його сильнішим задля опору ворогові. У 1815 році було опубліковано другий том казок, упорядкованих братами Ґрімм. Усього вони зібрали понад 200 казок. Невідомий художник. Брати Ґрімм слухають казки. ХІХ ст.«Казки для дітей і родини». Перше видання. 1812 р.

Коли ми кажемо «казки братів Ґрімм», то маємо пам’ятати, що це не авторські (літературні) казки, а саме народні. Не Якоб і Вільгельм їх створили, вони їх зібрали, обробили й видали. Отже, брати Ґрімм були невтомними збирачами фольклору — фольклористами. Їхній духовний подвиг полягає в тому, що вони зберегли для майбутніх поколінь німецьку народну творчість. Якоб і Вільгельм Ґрімм були також талановитими дослідниками рідної мови. Вони створили «Словник німецької мови» і «Німецьку граматику». У тяжкий для своєї країни час показали приклад відданої боротьби за національні цінності. Пам’ятник братам Ґрімм умісті Ганау (Німеччина)

Проблемне питання Що зробили брати Ґрімм? За що їх шанують донині в Німеччині й у всьому світі?

Теорія літератури. Сюжети, які мандрують Деякі майже однакові сюжети трапляються в різних народів світу. Їх називають мандрівними. Звісно, вони не абсолютно тотожні, а трохи видозмінені відповідно до національного середовища. У казках, зібраних братами Я. і В. Ґрімм, є чимало мандрівних сюжетів. Наприклад, про дідову і бабину доньку, про ледачу і роботящу дівчину (або парубка), про Попелюшку і злу мачуху, про Білосніжку і гномів, про вовка і сімох козенят, про рибалку і рибку та ін. Мандрівний сюжет – усталений сюжет, який повторюється з деякими змінами в художній творчості різних народів.

Про німецьку народну казку «Пані Метелиця» Назва казки «Пані Метелиця» німецькою мовою звучить як «Фрау Холле». У Німеччині її вважають відповідальною за природні явища, пов’язані з водою, — сніг, хурделицю, кригу тощо. Коли падає сніг, німці кажуть: «То фрау Холле готує собі постіль». А ще її вважали покровителькою доброчесних дівчат і жінок. У давнину фрау Холле уявляли страшною бабою з великими зубами. Інколи навіть лякали нею дітей, мовляв, узимку можна й замерзнути, якщо «фрау Холле розсердиться».

Пані Метелиця в народній фантазії була не лише суворою, а й справедливою. Тих, хто любив працю, був чесним, вона щедро винагороджувала, а тих, хто байдикував і поводився негідно, карала. Так трапилося і з юними героїнями казки «Пані Метелиця». Вони по-різному ставляться до праці, людей і довкілля, тому кожна з них отримала від пані Метелиці відповідно до вчинків.

Словничок. Падчірка (падчерка), пасербиця — нерідна дочка. Гидка — погана. Бути попелюшкою — бути покірливою робітницею, не шанованою в домі. Починок — намотані на паличку нитки. Лаяти на всі заставки — сильно лаяти. Знепритомніла, опритомніла — утратила свідомість, повернулася до свідомості. Відлягло від серця — заспокоїлася. Пряжене — тушковане, переважно в печі. Брама — ворота. Терен — колючий кущ з їстівними терпкими ягодами. Загадувати роботу — давати завдання. Цямрина — деревина з колодязного зрубу. Смола — клейка речовина чорного кольору.

Працюємо з текстом“Пані Метелиця”Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, — гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, доки їй нитка порізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Про що ви дізналися, прочитавши зачин казки?Чому, на вашу думку, на початку казки так багато розповідається про падчірку? Яким було життя дівчини в домі мачухи?Що одного разу сталося з цією героїнею казки?

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла. А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї. Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:— Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся! Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли. Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі. Де опинилася падчірка після того, як стрибнула в криницю?Які випробування зустрілися на шляху дівчини?Як у цій частині казки розкривається характер героїні та її ставлення до праці?

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене. Зверніть увагу на опис пані Метелиці. Чи збігаються враження від нього з її лагідними словами й учинками?Як жилося пасербиці в пані Метелиці? Як дівчина ставилася до своїх обов’язків?

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй краще, проте її тягло до рідної хати. Нарешті вона сказала до старої:— Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх. Чому дівчина вирішила залишити пані Метелицю? Як це її характеризує?

Пані Метелиця сказала:— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору. Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.— Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь. Як пані Метелиця віддячила дівчинці за її працьовитість і старанність? Які народні уявлення відобразилися в цьому епізоді казки?

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати. А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав: Кукуріку, кукуріку! Наша дівчина іде, на ній золота без ліку. Ввійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити. Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці. Як зустріли падчірку мачуха й сестра? Що вони із заздрощів надумали зробити?

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула сама туди. Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі. Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі. Як рідна донька реагує на прохання хліба та яблуні про допомогу? З якою метою героїнь казки проводять через однакові випробування?

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї. Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, аледругого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло. Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ. А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота. Який заробіток від пані Метелиці одержала ледащиця? У чому полягає справедливість пані Метелиці?

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав: Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку! І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі. Прокоментуйте кінцівку казки. Яку народ- ну думку висловлено в ній?Порівняйте становище пасербиці та рідної доньки на початку й у фіналі казки. У котрої з героїнь воно змінилося на краще, а в котрої — погіршилося? Чому так сталося?

Вправа “Чм уважний ти читач?”Розгадайте кросворд, перейшовши за покликанням: https://learningapps.org/display?v=ptvymiat323 КРОСВОРД

Рефлексія•Сьогодні я дізнався (-лася)…•Було цікаво…•Було складно…•Я зрозумів (-ла), що…•Я навчився (-лася)…•У мене вийшло…

Домашнє завдання. Підручник, стор. 29-37 : повторити. Вивчити визначення понять “сюжет”, “мандрівний сюжет”. Питання 2-8 на стор. 39 (усно).