Презентація - ментор "Інтерактивні методи навчання в умовах креативної освіти НУШ"

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ В УМОВАХ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ НУШ ПРЕЗЕНТАЦІЮ- МЕТОДИЧНИЙ ПОРАДНИК ПІДГОТУВАЛА ЗДНВР БАРАНИКІВСЬКОЇ ЗОШ БІРЮЧЕНСЬКА Т.М.

КРЕАТИВНІСТЬ ОЗНАКА ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ, ЯКА СПРОМОЖНА РЕАЛІЗУВАТИ СВІЙ ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ І З ВИБОРОМ ВІДПОВІДНИХ ЗАСОБІВ *

ІНТЕРАКТИВ (З АНГЛ.) INTER – ВЗАЄМНИЙ ACT – ДІЯТИ, ТОБТО ЗДАТНИЙ ДО ВЗАЄМОДІЇ, ДІАЛОГУ *

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, ЗА ЯКОЇ УЧАСТЬ УЧНЯ В КОЛЕКТИВНОМУ, ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНОМУ, ЗАСНОВАНОМУ НА ВЗАЄМОДІЇ ВСІХ ЙОГО УЧАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ. *

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ СПЕЦІАЛЬНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКА МАЄ КОНКРЕТНУ, ПЕРЕДБАЧУВАНУ МЕТУ - СТВОРИТИ КОМФОРТНІ УМОВИ НАВЧАННЯ, ЗА ЯКИХ КОЖЕН УЧЕНЬ ВІДЧУВАЄ СВОЮ УСПІШНІСТЬ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ СПРОМОЖНІСТЬ. *

ПРИНЦИП ІНТЕРАКТИВНОСТІ ПІДХІД ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ, ПОБУДОВАНОГО ПЕРЕВАЖНО НА ЗАВДАННЯХ, ЯКІ МОДЕЛЮЮТЬ ІНТЕРАКТИВНИЙ ХАРАКТЕР СПІЛКУВАННЯ. ПЕРЕДБАЧАЄ УЧАСТЬ ОБОВ’ЯЗКОВО 2-Х ТИПІВ КОМУНІКАНТІВ, А ТАКОЖ НАЯВНІСТЬ ОЗНАК ЇХ ПОРОЗУМІННЯ. *

МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ЩО АКТИВІЗУЮТЬ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ (Р.М. ГРАБОВСЬКА) № п/п Назва методів Прояв методів навчання, що активізують навчально-творчу діяльність учнів 1 Метод конкретної ситуації (МКС) Розвиває здібність розуміти, аналізувати, самостійно приймати рішення 2 Метод тренування чуйності (МТЧ) Розвиває вміння управляти власним стилем поведінки та емпатію (прийнятність до емоційного стану інших людей). 3 Метод інциденту (МІ) Долає вікову та особистісну інерційність психічних процесів 4 Метод синектики (МС) Стимулює уяву 5 Метод занурення (МЗ) Розвиває інтуїції та уяву *

МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ЩО АКТИВІЗУЮТЬ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ (Р.М. ГРАБОВСЬКА) 6 Метод мозкового штурму (ММШ) Групове розв’язання творчої проблеми. Активізує творчу думку. 7 Метод евристичних питань (МЕП) Систематизує найбільш значущі питання 8 Метод багатомірної матриці (МБМ). Морфологічний аналіз Реалізує принцип системного аналізу 9 Метод інверсії (МІ) Розвиває діалектику мислення 10 Метод емпатії (МЕ) Реалізує метод зміщення однієї особи *

МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ЩО АКТИВІЗУЮТЬ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ (Р.М. ГРАБОВСЬКА) 11 Метод діалогового спілкування (МДС) Формує діалогічне розуміння особистістю у вільному культурному спілкуванні з іншими людьми і з собою. 12 Метод ділової гри (МДГ) Забезпечує максимально емоційне залучення учасників у події, допускаючи можливості повернути їх хід. 13 Метод комп’ютерних технологій (МКТ) В основу покладено метод тестування *

Кооперативне навчання Колективно-групове навчання Ситуативне моделювання Опрацювання дискусійних питань Робота в парах Обговорення проблеми Імітаційні ігри Метод ПРЕС Ротаційні трійки 2-4-усі разом Робота в малих групах Акваріум Мікрофон Незакінчені речення Мозковий штурм Ажурна пилка Аналіз ситуації Вирішення проблем Дерево рішень Спрощене судове слухання Рольова гра Займи позицію Неперервна шкала думок Дискусія Дебати *

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ: ДИСКУСІЇ З ВІДКРИТОЮ ВІДПОВІДДЮ; ГРУПОВІ ФОРМИ НАВЧАННЯ; ІНТЕРВ’Ю; МОЗКОВИЙ ШТУРМ; АКТИВНІ ГРОМАДЯНСЬКІ ДІЇ (ЛИСТИ, ЗВЕРНЕННЯ, ЛИСТІВКИ, ПЛАКАТИ, РЕКЛАМИ); ВИЯВ СВОЇХ ДУМОК І ПОЧУТТІВ НЕВЕРБАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ (ПАНТОМІМА, МАЛЮНКИ); РОЗРОБКА ВЛАСНИХ ПРОЕКТІВ; АНТИСТРЕСОВІ ВПРАВИ. *

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДЕБАТИ ДЕРЕВО РІШЕНЬ РОБОТА В ПАРАХ МІКРОФОН МОЗКОВИЙ ШТУРМ РОЛЬОВА ГРА МЕТОД ПРЕС МЕТОД ДИСКУСІЙ ТРЕНАЖЕР КАРУСЕЛЬ РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ АКВАРІУМ АЖУРНА ПИЛКА АНАЛІЗ СИТУАЦІЙ ГРОНО (ГРОНУВАННЯ) СЕНКАН МЕТОД ДЖИГСОУ РОБОТА В НАУКОВИХ ЛАБОРАТОРІЯХ ЗАХИСТ ПРОЕКТУ СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ДІАГРАМА ВЕНА НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛЕКТИВНИЙ ПРОЕКТ РОБОТА В ЧЕТВІРКАХ *

ВПРАВИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ КОРЕКТОР ДОПОВНИ “ВИЛУЧИ ЗАЙВЕ.” “МОЇ ОЧІКУВАННЯ” “УЯВІТЬ!” “ТАК, НІ” СИТУАЦІЯ РОЗГАДУВАННЯ КРОСВОРДУ ЧИТАННЯ З ПЕРЕДБАЧЕННЯМ БУМЕРАНГ СТРАШНИЙ СОН ЕКОЛОГІЧНА ГРА ПСИХОЛОГІЧНА РОЗМИНКА ЗНАЙДИ ПАРУ “НЕ СПИ” ПРИРОДНА АНАГРАМА КОЛО ЗНАНЬ ПОСТАВ НА МІСЦЕ *

ПЕРЕВАГИ РОЛЬОВИХ ІГОР ОТРИМАНИЙ ДОСВІД ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ДОВГИЙ ЧАС. ЗАДОВОЛЕННЯ. РОЗУМІННЯ ТОГО, ЯК ПОВОДЯТЬ СЕБЕ ІНШІ. БЕЗПЕЧНІ УМОВИ. *

НЕДОЛІКИ РОЛЬОВИХ ІГОР ШТУЧНІСТЬ. ЛЕГКОВАЖНЕ СТАВЛЕННЯ ЗІ СТОРОНИ УЧАСНИКІВ. ЕЛЕМЕНТ РИЗИКУ. *

СТРУКТУРА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ Етап Призначення Зміст етапу 1.Ритуал входження в казку Створення налаштування на спільну роботу. Входження в казку. Колективна вправа. Наприклад всі учасники, взявшись за руки, дивляться на свічку. 2. Повторення Згадати все, що робили минулого разу, які висновки для себе зробили, якого досвіду набули. Ведучий задає дітям запитання про те, що було минулого разу, що вони пам’ятають, чи використовували вони новий досвід протягом тих днів, поки не було занять, як їм допомогло те, чому вони навчились минулого разу. 3. Розширення Розширити уявлення дитини про будь-що Ведучий розповідає дітям нову казку. Питає, чи хотіли б діти допомогти комусь з героїв тощо. *

СТРУКТУРА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 4.Закріплення Набуття нового досвіду, виявлення нових якостей особистості дитини Ведучий проводить ігри, що дозволяють дітям набути новий досвід, здійснює з дітьми символічні мандрівки, перетворення, тощо. 5. Інтеграція Пов’язування нового досвіду з життям Ведучий обговорює і аналізує разом з дітьми, в яких життєвих ситуаціях можна використовувати той досвід, який вони отримали сьогодні. 6. Резюмування Узагальнити отриманий досвід та пов’язати його з тим, що вже мається Ведучий підводить підсумки заняття. Чітко проговорює послідовність того, що відбувалось на занятті, відмічає окремих дітей за їх заслуги, підкреслює значимість отриманого досвіду, проговорює конкретні життєві ситуації реальності, в яких діти можуть використовувати новий досвід. *

СТРУКТУРА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 7. Ритуал “виходу” із казки Закріпити отриманий досвід, підготувати дитину до взаємодії у звичному середовищі Повторення ритуалу “входження” з доповненнями. Ведучий говорить: “Ми беремо з собою все важливе, що було з нами, все, чому ми навчилися”. Діти протягують руки всередину кола, начебто беруть щось, і прикладають руки до грудей. *

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ФОРУМ-ТЕАТРУ Вибір проблеми Написання сценарію Репетиція мізансцени Аналіз та коректування вистави *

ПРИНЦИПИ ФОРУМ-ТЕАТРУ АВГУСТО БОАЛЯ ЯСНІСТЬ У ВИКЛАДЕННІ СЮЖЕТУ. ЧІТКО ВИЗНАЧЕНИЙ ПРОТАГОНІСТ (ТОЙ, КОГО ПРИГНІЧУЮТЬ). В ЦЕ ПОВИННО ВІРИТИСЯ. ЦЕ ПОВИННО МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЗМІНЮВАТИСЯ. ГАРЯЧІ ТОЧКИ “СТОП”. ФОРУМ-ТЕАТР – ЦЕ ТЕАТР ПРИГНІЧЕНИХ, А НЕ ДЕПРЕСИВНИХ. *

ФАЗИ ФОРУМ-ТЕАТРУ РОЗІГРІВ (НА ЦЬОМУ ЕТАПІ МОЖЕ ВІДБУВАТИСЬ ЗНАЙОМСТВО З ГРУПОЮ, ПРИЙНЯТТЯ ГРУПОВОГО КОНТРАКТУ, АКТУАЛІЗАЦІЯ ТЕМИ ВИСТАВИ ТОЩО). ПЕРЕГЛЯД ВИСТАВИ. ВИСТАВА ПОВИННА ТРИВАТИ 15-20 ХВИЛИН І СКЛАДАТИСЯ З 3-6 ЧІТКО СТРУКТУРОВАНИХ МІЗАНСЦЕН. ФОРУМ. ЦЕ ОБГОВОРЕННЯ, У ХОДІ ЯКОГО КОЖНИЙ ІЗ ГЛЯДАЧІВ МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ СВОЄ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ, ЗМІНЮЮЧИ НА СЦЕНІ ПЕВНОГО АКТОРА, ЩО ВИКОНУЄ ДАНУ РОЛЬ (ЗАМІНЮВАТИ МОЖНА ЛИШЕ ПРИГНІЧЕНОГО - ПРОТАГОНІСТА). ПЕРЕДАЧА ІНФОРМАЦІЇ. ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК (ОБГОВОРЕННЯ З АКТОРАМИ, АУДИТОРІЄЮ ТА ЗАЛУЧЕНИМИ ФАХІВЦЯМИ). *

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ДІАЛОГІЧНЕ НАВЧАННЯ, У ХОДІ ЯКОГО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯ. *

ПЕРЕВАГИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПЕРЕД ТРАДИЦІЙНИМ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ У РОБОТІ ЗАДІЯНІ ВСІ УЧНІ КЛАСУ; УЧНІ НАВЧАЮТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ В КОМАНДІ; ФОРМУЄТЬСЯ ДОБРОЗИЧЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОПОНЕНТА; КОЖНА ДИТИНА МАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРОПОНУВАТИ СВОЮ ДУМКУ; СТВОРЮЄТЬСЯ “СИТУАЦІЯ УСПІХУ ”; ЗА КОРОТКИЙ ЧАС ОПАНОВУЄТЬСЯ ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ МАТЕРІАЛУ; ФОРМУЮТЬСЯ НАВИЧКИ ТОЛЕРАНТНОГО СПІЛКУВАННЯ, ВМІННЯ АРГУМЕНТУВАТИ СВІЙ ПОГЛЯД, ЗНАХОДИТИ АЛЬТЕРНАТИВНЕ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ. *

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УНИКНЕННЯ ТРУДНОЩІВ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕМЕНТИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВАРТО ВВОДИТИ В ПРАКТИКУ РОБОТИ ПОСТУПОВО, ВРАХОВУЮЧИ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ, АДЖЕ ЦІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ЗМІНУ ЗВИЧАЙНОГО ХОДУ УРОКУ; ПІДГОТОВКА ДО УРОКІВ ЗА ІНТЕРАКТИВНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ ПОТРЕБУЄ ВІД УЧИТЕЛЯ І УЧНІВ ЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ЧАСУ; ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НЕ ПОВИННІ СТАТИ САМОЦІЛЛЮ – ВОНИ МАЮТЬ БУТИ ЗАСОБОМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КОМФОРТНОЇ АТМОСФЕРИ, ЯКА ДАСТЬ ЗМОГУ РЕАЛІЗУВАТИ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ. *

КОНТРОЛЬ ОДЕРЖАНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ № п/п Критерії оцінювання 1 учень 2 учень 3 учень 1 Робота в групі (активна, пасивна) + + - 2 Читання повільне, свідоме, цілими словами 8 б. 6 б. 10 б. 3 Переказ та відповіді на питання 10 б. 8 б. 8 б. 4 Малюнок до прочитаних творів письменника 10 б. 10 б. 8 б. 5 Кількість набраних фішок за урок 12 10 6 Всього: (кількість балів ділимо на 5, 1-2 бали може додати вчитель під час коментування) 9 б. 9 б. 8 б. *

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ВПРАВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ Мотивація “Незакінчені речення” “Мікрофон” “Мозковий штурм” “Асоціативний кущ” Надання необхідної інформації “Мікрофон” Робота в парах та малих групах Інтерактивна вправа (центральна частина) “Ажурна пилка” “Займи позицію” “Ситуативне моделювання” Метод “Прес” “Два-чотири-усі разом” “Акваріум” “Навчаючись - вчуся” “Дискусія” Навчальна гра Робота в парах та малих групах Підбиття підсумків “Мікрофон” “Мозковий штурм” Робота в парах “Дерево рішень” “Займи позицію” *

ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ. ГРА “АВТОР”. КАРУСЕЛЬ ЗАПИТАНЬ. МОЗАЇКА. ТОНОГРАМА ТЕКСТУ, РЕЧЕННЯ. *

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ Назва дійової особи Твір Зовнішність з використанням цитати Риси характеру, вчинки Стосунки з іншими героями Моє особисте ставлення до даного персонажу *

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ РОЗПОВІДНИМИ РЕЧЕННЯМИ ПИТАЛЬНИМИ РЕЧЕННЯМИ ЦИТАТНИЙ ПЛАН МАЛЮНКОВИЙ ПЛАН СТИСЛИЙ ПЛАН ПОШИРЕНИЙ ПЛАН *

ГРА “АВТОР” АБО ЧИТАННЯ ТЕКСТУ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ПОДІЇ: ЩО НА ВАШУ ДУМКУ, НАСПРАВДІ ВІДБУВАЄТЬСЯ? ЯКІ ДОКАЗИ ВИ МАЄТЕ? ЧИ СПРАВДИЛИСЯ ВАШІ ПЕРЕДБАЧЕННЯ? ЩО СТАЛОСЯ НАСПРАВДІ? *

“КАРУСЕЛЬ ЗАПИТАНЬ” (ДІТИ СТАВЛЯТЬ ЗАПИТАННЯ ОДИН ОДНОМУ, ПАРА-ПАРІ, ГРУПА-ГРУПІ). ПОТІМ КОЛЕКТИВНО З’ЯСОВУЮТЬ, ЯКЕ І ЧИЄ ЗАПИТАННЯ БУЛО НАЙЦІКАВІЩИМ). *

“МОЗАЇКА” (ДРУКОВАНИЙ ВАРІАНТ ТВОРУ РОЗРІЗАЮТЬ НА ЧАСТИНИ, І ДІТИ СКЛАДАЮТЬ ЙОГО, ВИЗНАЧАЮЧИ ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОДІЙ). *

“ТОНОГРАМА ТЕКСТУ” (ТОНОГРАМА ВІДОБРАЖАЄ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЗМІСТУ ТВОРУ В ПЕВНИХ ЧАСТИНАХ). ПРОВОДИТЬСЯ ПРЯМА ГОРИЗОНТАЛЬНА ЛІНІЯ. ПОТІМ КРЕСЛИТЬСЯ ЛАМАНА ЛІНІЯ: ЛІНІЯ ЙДЕ ВГОРУ – РАДІСТЬ, ПІДНЕСЕННЯ; ЛІНІЯ ВНИЗ – ГОРЕ, СУМ; ЛІНІЯ ЗБІГАЄТЬСЯ ІЗ ПРЯМОЮ, ГОРИЗОНТАЛЬНОЮ ЛІНІЄЮ – ЗВИЧАЙНИЙ ПЕРЕБІГ ПОДІЙ. *

МЕТОДИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ДИСКУСІЯ МІКРОФОН РОБОТА В ПАРАХ *

МЕТОДИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ МОЗКОВИЙ ШТУРМ УРОК-ПОДОРОЖ УРОК-ЕКСПЕДИЦІЯ МЕТОД КУБУВАННЯ ДРУКАРСЬКА МАШИНКА БРОУНІВСЬКИЙ РУХ *

ЕТАПИ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ «АЖУРНА ПИЛКА» СПОЧАТКУ ВОНИ ПРАЦЮВАЛИ В «ДОМАШНІЙ ГРУПІ». ПОТІМ В ІНШІЙ ГРУПІ УЧНІ ВИСТУПАЮТЬ У РОЛІ ЕКСПЕРТІВ З ПИТАННЯ, НАД ЯКИМ ПРАЦЮВАЛИ В «ДОМАШНІЙ » ГРУПІ, ТА ОТРИМУЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПРЕДСТАВНИКІВ ІНШИХ ГРУП. ПОТІМ УЧНІ ПОВЕРТАЮТЬСЯ У СВОЮ «ДОМАШНЮ » ГРУПУ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОДІЛИТИСЯ ІНФОРМАЦІЄЮ, ЯКУ ЇМ НАДАЛИ УЧАСНИКИ ІНШИХ ГРУП. *

ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ УЧНІВ І ЕТАП. ВЕСЬ МАТЕРІАЛ, ЩО ПОТРІБНО РОЗГЛЯНУТИ НА УРОЦІ, РОЗБИВАЄТЬСЯ НА ЧАСТИНИ І ПО КОЖНІЙ З ЧАСТИН ПІДБИРАЄТЬСЯ РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ. ЦЕ МОЖУТЬ БУТИ СХЕМИ, ТАБЛИЦІ, РИСУНКИ АБО ЗВИЧАЙНИЙ ТЕКСТ. ІІ ЕТАП. ПРИ ПІДГОТОВЦІ КАБІНЕТУ ДО УРОКУ БАЖАНО РОЗСТАВИТИ ВСІ ПАРТИ ПОПАРНО ДЛЯ ПОЛЕГШЕННЯ РОБОТИ УЧНІВ В ДОМАШНІХ ТА ЕКСПЕРТНИХ ГРУПАХ. НА ПАРТИ ДЛЯ ЕКСПЕРТНИХ ГРУП ПОТРІБНО ПОКЛАСТИ ПРИКМЕТНІ ЗНАКИ, ЩОБ КОЖЕН УЧЕНЬ МІГ ПОБАЧИТИ, ДЕ БУДЕ ЗНАХОДИТИСЬ ЙОГО ЕКСПЕРТНА ГРУПА. ІІІ ЕТАП. ГОТУЮТЬСЯ ТАБЛИЧКИ З КОЛЬОРОВИМИ ПОЗНАЧКАМИ, ЩОБ УЧНІ ЗМОГЛИ ВИЗНАЧИТИ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЇХНЬОЇ ГРУПИ. КОЖЕН УЧЕНЬ ВХОДИТИМЕ У ДВІ ГРУПИ – „ДОМАШНЮ” Й „ЕКСПЕРТНУ”. СПОЧАТКУ УЧНІ ОБ’ЄДНУЮТЬСЯ У „ДОМАШНІ ГРУПИ” (4-5 ЧОЛ. В КОЖНІЙ ГРУПІ), А ПОТІМ СТВОРЮЮТЬСЯ „ЕКСПЕРТНІ ГРУПИ”, ВИКОРИСТОВУЮЧИ НАПРИКЛАД КОЛЬОРОВІ ПОЗНАЧКИ, ЩО ЇХ ВИКЛАДАЧ ПОПЕРЕДНЬО РОЗДАЄ УЧНЯМ. У КОЖНІЙ „ДОМАШНІЙ ГРУПІ” ВСІ ЇЇ УЧАСНИКИ ПОВИННІ МАТИ ПОЗНАЧКИ РІЗНИХ КОЛЬОРІВ, А У КОЖНІЙ „ЕКСПЕРТНІЙ” – ОДНАКОВІ. *

ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ УЧНІВ IV ЕТАП. „ДОМАШНІМ ГРУПАМ” ДАЄТЬСЯ ПОРЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ, КОЖНІЙ ГРУПІ – СВОЮ. ЗАВДАННЯ КОЖНОГО УЧНЯ „ДОМАШНІХ ГРУП” – ОПРАЦЮВАТИ НАДАНУ ІНФОРМАЦІЮ ТА ОПАНУВАТИ НЕЮ НА РІВНІ, ДОСТАТНЬОМУ ДЛЯ ОБМІНУ ЦІЄЮ ІНФОРМАЦІЄЮ З ІНШИМИ. V ЕТАП. ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ „ДОМАШНІХ ГРУП” УЧНЯМ ПРОПОНУЄТЬСЯ РОЗІЙТИСЬ ПО СВОЇХ „ЕКСПЕТРНИХ ГРУПАХ”, ДЕ ВОНИ СТАНУТЬ „ЕКСПЕРТАМИ” З ОКРЕМОЇ ТЕМИ (СВОЄЇ ЧАСТИНИ ІНФОРМАЦІЇ). В КОЖНІЙ „ЕКСПЕРТНІЙ ГРУПІ” МАЄ БУТИ ПРЕДСТАВНИК ІЗ КОЖНОЇ „ДОМАШНЬОЇ ГРУПИ”. VI ЕТАП. КОЖНА „ЕКСПЕРТНА ГРУПА” ПОВИННА ВИСЛУХАТИ ВСІХ ПРЕД¬СТАВНИКІВ ДОМАШНІХ ГРУП І ПРОАНАЛІЗУВАТИ МАТЕРІАЛ В ЦІЛОМУ, ПРОВЕСТИ ЙОГО ЕКСПЕРТНУ ОЦІНКУ ЗА ВИЗНАЧЕНИЙ ЧАС. VII ЕТАП. ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ РОБОТИ УЧНІ ПОВЕРТАЮТЬСЯ «ДОДОМУ». КОЖЕН УЧЕНЬ МАЄ ПОДІЛИТИСЯ ІНФОРМАЦІЄЮ, ОТРИМАНОЮ В „ЕКСПЕРТНІЙ ГРУПІ” З ЧЛЕНАМИ СВОЄЇ „ДОМАШНЬОЇ” ГРУПИ. ЗАВДАННЯМ „ДОМАШНІХ ГРУП” У ЦЬОМУ ВИПАДКУ Є ОСТАТОЧНЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОРЕКЦІЯ ВСІЄЇ ІНФОРМАЦІЇ. *

ДІАГРАМА ВЕНА 1. ОБ'ЄДНАЙТЕ УЧНІВ У ПАРИ, ДАЙТЕ ЗАВДАННЯ. 2. ПОПРОСІТЬ ДІТЕЙ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ОТРИМАНУ ІНФОРМАЦІЮ І ЗАПОВНИТИ ДІАГРАМУ ВЕННА. 3. ДЛЯ ЦЬОГО ДІТИ БУДУЮТЬ ДВА КОЛА, ЯКІ НІБИ ЧАСТКОВО НАКЛАДАЮТЬСЯ ОДНЕ НА ОДНЕ ТАК, ЩО ПОСЕРЕДИНІ УТВОРЮЄТЬСЯ ВІЛЬНИЙ ПРОСТІР. 4. ДІТИ ЗАПОВНЮЮТЬ ДВІ ЧАСТИНИ КОЛА, ВІДВЕДЕНІ ДЛЯ ПРОТИСТАВЛЕННЯ ІДЕЙ. 5. У ЦЕНТРАЛЬНОМУ СЕКТОРІ ЗАПИСУЮТЬ СПІЛЬНІ РИСИ ДЛЯ ОБОХ ЕЛЕМЕНТІВ. *

«АКВАРІУМ» ОБРАТИ КЕРІВНИКІВ ГРУП ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ БЛІЦТУРНІРУ, РЕШТА УЧАСНИКІВ ФОРМУЄТЬСЯ ЗА ВИБОРОМ УЧНІВ. ОДНА З ГРУП ЗАЙМАЄ МІСЦЕ В ЦЕНТРІ КЛАСУ, ОТРИМУЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ, ВИКОНАННЯ (ДИСКУСІЯ АБО «МОЗКОВИЙ ШТУРМ», РОЛЬОВА ГРА, ІНСЦЕНІЗАЦІЯ). ПРОТЯГОМ 3-5-ТИ ХВИЛИН ВІДБУВАЮТЬСЯ РОЗГЛЯД ІДЕЇ, ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ, ПІСЛЯ ЧОГО - КОРОТКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТОГО, ЩО ПОЧУЛИ ВСІМ КЛАСОМ. ПОТІМ МІСЦЕ ЗА ЦЕНТРАЛЬНИМ СТОЛОМ ЗАЙМАЄ ІНША ГРУПА. РЕФЛЕКСІЯ: «Я РОБИВ ЦЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ...», «Я ВІДЧУВАВ, ЩО...». *

ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ ЧАСУ МІЖ ЕТАПАМИ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ: МОТИВАЦІЯ - 5 %; ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ - 5 %; ІНФОРМУВАННЯ УЧНІВ - 10-15 %; ІНТЕРАКТИВНА ВПРАВА - 50-60 %; РЕФЛЕКСІЯ - 15-20 %. *

*