2 * Мистецтво бароко прийшло до нас з Італіїї і получило розвиток у XYII-XVIII століттях. * З Риму, батьківщини цього напряму, отці - єзуїти принесли бароко в Україну. *Немалу роль в цьому процесі вчені приділяють фігурі майстра-архітектора Джакомо (Якова) Бріано (1586—1649), що був присланий на Україну з Риму спеціально як вправний архітектор; він завідував єзуїтським будівництвом у Львові, Перемишлі та Сандомирі. 1. Розвиток стилю бароко в Україні
5 * Вчені міркують по – різному про те, як з`явився стиль бароко в Україні, але свідчять, що в Україні мистецтво бароко роздвоїлося: *в Західній Україні ( Галичина, Волинь, Поділля) воно зберегло форми єзуїтського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; * в Центральній та Східній Україні (Слобожанщина та Чорномор'я) воно сильно змінилося й має назву «козацьке» бароко. *Різницю між цими течіями в основі одного стилю добре видно в архітектурі, в декоративній скульптурі. А в станковій скульптурі та малярстві ці різниця значно менша.
8 Українське бароко*З другої половини. XVIIIстоліття першочерговий вплив на розвиток архітектури мала творчість видатних майстрів європейської школи: в Західній Україні — німця за походженням Б. Меретина, в Східній — італійця за походженням Бартоломео Растреллі й українця Івана Григоровича-Барського.
Архітектура Львова, Почаївська лавра. * Собор розташований на південно-західному узгір'ї ( на Святоюрській горі). Перший храм на цьому місці існував ще за часів давньоукраїнської Галицько-Волинської держави (1363 р.) * Споруда оточена легендами. Його не раз руйнували завойовники, але завжди відновлювали. * У XVIII ст. він постав у теперішній красі (1744 - 1761, архіт. Б. Меретин, скульп. І. Пінзель). Велика роль у відновленні храму належить митрополиту Атанасію Шептицькому. 10
11 * Собор має основні ознаки західної барочної школи, розповсюдженої на територіях, які сповідують католіцизм:*декорування входу фронтоном;* споруда прикрашається скульптурою;( оформлення фасаду здійснив скульптор Йоганн Пінзель)Найцінніша реліквія храму — Чудотворна Ікона Пречистої Діви Марії XVII ст.)- була привезена до Львова з Теребовля єпископом Йосифом (Шумлянським) у 1674 р.
16 Найбільшою православною святинею Волині по праву вважається Почаївська Лавра Згідно з легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240 р. Вперше про Почаївську лавру згадується в 1450 р. ). До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води
17 Свято-Успенська Почаївська лавра *(Згідно з легендою, «... в Почаївській горі була природна печера, в якій у середині XIV століття оселилися два самітники-подвижники. Одного разу влітку один із них, творячи невпинну молитву, сходив на вершину гори. І раптом перед ним у вогненному стовпі явилася Богоматір, що стояла на камені. Вражений, він гукнув свого товариша, й обидва впали ниць перед нею. Чудесний вогненний стовп бачив і пастух Іван Босий, який пас під горою череду. Він теж помчав угору, але побачив лише іноків, котрі навколішках славили Богородицю. На камені ж, на якому стояла Цариця Небесна, всі троє побачили слід її правої стопи, наповнений прозорою водою.) Також до святинь належать: мощі преподобного Йова (ігумен Йова Залізо (1602-51 pp.). та чудотворна ікона матері Божої, яку у 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві. Цю ікону привіз на Волинь у 1559 р. болгарський митрополит Неофіт. *Існує легенда про те, як у 1675 р. завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (цій події присвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая").
Свято-Успенська Почаївська лавра *З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідує безліч прочан. *Побувало тут багато видатних людей. У XVIII столітті його відвідали Григорій Сковорода, Феофан Прокопович. Навесні 1846 року в Почаєві побував Тарас Шевченко - чотири акварелі краєвидів Почаєва він зробив саме тут, записавши, крім того, ще три пісні ("Ой у саду, саду гуляла кокошка", "Гиля-гиля селезень", "Ой випила, вихилила") *Благословенна пішохідна мандрівка до Почаєва у наших прабабусь завжди вважалася найкращим виявом набожності православних, для яких регулярні відвідини Почаєва були внутрішньою запорукою спасіння.21 Т. Г. Шевченко “ Почаївська лавра з півдня” ( 1846р). Акварель
22 УКРАЇНСЬКЕ «КОЗАЦЬКЕ» БАРОКО *Українське «козацьке» бароко – це стиль, що появився в Україні в XVIIст. Для України він був пов`язаний з тріумфом у визвольный війні 1648-1654 рр. і створенням власної держави – Гетьманщини. *В цей час в Україні формується й розповсюджується культ князя Володимира Святого, гетьманів *П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Мазепи, митрополита П. Могили, про що свідчать козацькі літописи XVIII ст.
Українське “козацьке” бароко* Дух епохи Гетьманської держави висунув на перший план героїко-патріотичну тему. * Важливою стає героїзація зображуваних образів. Символом епохи стає образ вершника.23 Портрет Петра Конашевича- Сагайдачного з книги “ Вірші на жалісний погреб шляхетногорицаря Петра Конашевича- Сагайдачного” 1622р. ( книга Касіяна Саковича)
Українське “козацьке” бароко *Значну кількість мурованих храмів на території Лівобережної України зведено на честь козацьких перемог, зокрема Миколаївський собор у Ніжині (1668 р.), Вознесенський собор у Переяславі (1696 - 1700 рр.), Катеринська церква у Чернігові (1715 р.) та ін.* Головним типом споруд стає так званий «козацький собор» — п´ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами, в якому повністю відтворюються в цеглі звичні прийоми народного дерев'яного зодчества, з`являється мальовничість, душевне тепло, певного роду демократичність.27 Миколаївський собор у Ніжині (1668 р.)
Українське “козацьке” бароко. Саме в цей час були реставровані в стилі бароко ( на кошти козацької старшини) давньоруські храми: київський Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква у Києві, Успенський собор Печерського монастиря та ін.. Фасади цих соборів були прикрашені декором, змінилися куполи, з`явилися барочні іконостаси. Ознакою «козацького» бароко можна вважати сполучення кольорів: білий, блакитний (зелений) , золотий.28 Успенський собор Печерського монастиря. Дзвінниця собору Св. Софії у Києві
31 Барокова архітектура Чернігова *У XVII - XVIII столiттях Чернігівщина була осередком українського державного життя, центром так званої Гетьманщини. * Культурна спадщина чернігівщини представлена унiкальними спорудами Княжої доби, найдовершенiшими архiтектурними витворами українського вiдродження i бароко XVII - XVIII столiть, палацовими і парковими комплексами та цивiльною забудовою епохи класицизму.
Українське бароко. Яскравим прикладом українського відродження ХVІІ-ХVІІІ століть є Єкатерининська церква в Чернігові(Її інколи називають «Катеринкою»). Вона пов`язана з штурмом турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням полковника Якова Лизогуба і проявленим героїзмом козаків Чернігівського полку.35 Катеринська церква у Чернігові (1715 р.)
Українські землі наприкінці XVII- у першій половині XVIIIcт* Центральна споруда архітектурного ансамбля Видубицького монастиря у Києві. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського37 Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. ( 1696-1701)
38 Барокова архітектура Полтавщини. * Архітектура полтавщини багата пам'ятками різноманітних стильових напрямів. Значне місце в переліку пам'яток посідає ансамбль Мгарського Спасо-Преображенського монастиря поблизу м. Лубен (XVIII .), Хрестовоздвиженський монастир в м. Полтаві (XVIII - XIX ст.); Преображенська церква в с. Великі Сорочинці Миргородського району;
41 Архітектура Києва XVII-XVIII У Києві в стилі українського бароко були створені видатні споруди та цілі архітектурні комплекси. Найвизначнішими з них є: Духовна академія (Й. Шедель, 1732—1740), «Ковнірівський корпус» в Києво-Печерській лаврі ( С. Ковнір 1721—1773); надбрамна церква Кирилівського монастиря (І. Григорович-Барський, 1760); Маріїнський палац, ( Б. Растреллі, 1750—1755 рр);Андріївська церква (Б. Растреллі, забудова І. Мічуріна 1746 - 1753 рр., ); В композиціях цих будівель помітне прагнення до зовнішнього блиску, парадності, до розвиненої архітектурної декорації.
44 Андріївська церква у Києві *Архітектурним шедевром світового значення у стилі бароко справедливо вважають Андріївську церкву у Києві (1746 - 1753 рр., проект Б. Растреллі, забудова І. Мічуріна).*Цей собор прекрасно вписано у місцевість. З Подолу здається, що храм пливе у повітрі, а силует його обіймає увесь горизонт. Кожна деталь спрямована на купольне завершення храму.* В будівлі гармонійно поєднано кольорові елементи споруди: білий колір колон чергується з блакитним тлом та золотими люнетами над куполом , в також капітелями* колон .
Києво – Печерська лавра *Згідно з літописом, святий Апостол Андрій Первозванний, під час подорожі з християнською проповіддю в землі скіфів, благословив схили Дніпра. Він звернувся до своїх учнів зі словами: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, і місто велике має бути тут, і церков багато Бог поставить». *Лаврська обитель разом з першими храмами Київської Русі стала справдженням цих пророчих слів . Назва «печерська» походить від слова «печери». ( Від печер, в яких на цій території селилися перші ченці) 46
Маріїнський палац * За проектом Растреллі у Києві було збудовано ще одну перлину барокового стилю -- Маріїнський палац(1752 - 1755 рр.) * Спочатку Маріїнський палац мав назву Царський ( государів) палац, що являв собою копію підмосковного палацу, спорудженого за проектом Б. Ф. Растреллі. 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідувань Києва , сама вибрала для нього місце 47
Маріїнський палац. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об`ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, ліпленні наличників вікон. У оформленні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду. У центральній частині палацу всередині міститься великий Білий зал, поєднаний з вестибюлем високими арочними прорізами. Один із залів — Зал бароко — реставратори відновили у характерних для інтер`єрів Растреллі формах- зразок вишуканості, декоративності, орнаментальності48
Українське бароко. Шанувальником козацького бароко був Іван Мазепа, який високо цінив архітектуру. Він доглядав за зведенням Братського та Микільського монастирів, давав кошти на церкву Усіх святих у Лаврі, реставрацію собору Святої Софії, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору в Лаврі, Троїцької церкви; вкладав кошти у побудову церков у Переяславі, Глухові, Чернігові, Батурині, Межигір'ї та інших містах. Дослідник мистецтва О. Січинський нарахував близько 40 храмів, на які дав гроші Мазепа.51
Архітектура Києва XVII-XVIIIВ XVIII ст. в місті пожвавилось цивільне будівництво. Числені архітектурні пам'ятки цього періоду і сьогодні прикрашають Київ. Так зберігся навчальний корпус Києво-Могилянської академії на Контрактовій площі. Перший його поверх був зведений у 1703 p. За проєктом Степана Ковніра, а другий був надбудований Йоганном Готфрідом Шеделем, німецьким архітектором у 1740 р. 52
Розвиток скульптури в епоху бароко.*Скульптура була тісно пов´язана з архітектурою. В українській мистецькій культурі вона поширювалася, насамперед, у вигляді орнаментального декоративного різьблення та оздоблення іконостасів. * В основі цього оздоблення лежали орнаментальні форми ( виноградна лоза, рослинні мотиви) Розвиток скульптури в Києві та на Лівобережній Україні у XVIII ст. пов´язаний з діяльністю майстрів Івана Андрійовича Равича (1677—1762) й Сисоя Шалматова.54Іконостас Собору Св. Софії у Києві
Розвиток скульптури в епоху бароко. На Східній чи в Центральній Україні скульптура набула значення головним чином як декорація пишної архітектури козацького бароко . Вона різниться більше матеріалом скульптури, ніж стилем виконання. Якщо в Західній Україні скульптори різьби працювали в основному в камені, майстри козацького бароко скульптурне оформлення робили переважно з дерева. Вони виконували з дерева постаті, рельєфи, цілі композиції. З дерева виконували виносні хрести з розп'яттям та іншими сценами з Біблії. 55
56 Розвиток скульптури в епоху бароко.* В скульптурному оформленні цивільних будівель теж величезне значення приділялося скульптурі.одвірки, вікна, карнизи, - все це вкривалося пишним орнаментом. ( Будинок І. Мазепи в Чернігові, митрополича палата у Лаврі)Будинок І. Мазепи в Чернігові
Іван Григорович- Барський Фонтан “Самсон”( 1748-1749)З цим фонтаном пов'язано багато легенд. За лоднією з них, на місці нинішнього фонтану "Самсон" колись було священне джерело. Вважалося, що від цього джерела залежить доля Києва : доки він існує, доти стоятиме місто. Для збереження джерела, і побудували фонтан. Спочатку фонтан був центральною частиною першого в Києві водопроводу,арочним, круглим в плані павільйоном, що носив назву "Феліціан", перекритим куполом у стилі барокко з мідною позолоченою статуєю апостола Андрія вгорі. Стовпи з фасадного боку прикрашені подвійними корінфськими колонами. У 80-х рр. XVIII століття викладач Київської академії Брульон встановив на фронтонах сонячні години. На початку XIX століття усередині павільйону встановили дерев'яну скульптурну композицію "Самсон роздирає пащу лева". За радянських часів в 30-і роки фонтан знищили, але відновили до 1500-річчя Києва за початковим проектом. 57 Побудований архітектором И. Г. Григоровичем-Барским на Контрактовій площі
Скульптурні досягнення західної України. * В епоху Бароко при виконанні скульптур померлих фігури представляли стоячими і в нішах церков. Прикладом є пам`ятник Адама Киселя в церкві с. Бискиничі на Волині. * Він зображений з непокритою головою і весь закований у броню. Пишний орнамент навколо ніші тягнеться з гори донизу, але додолу не доходить. І складається враження , що монумент повис у повітрі).58 Скульптура Адама Киселя
61 Скульптура бароко*Крім скульпторів, різьбярів каменю, працювали в Західній Україні також скульптори -відливачі з металу (конвісарі або людвісарі). * Одною з найбільш відомих відомих львівських ремісничих майстерень була майстерня родини Франковичів,яка майже ціле XVII ст. переходить від одного члена роду до другого. Франковичі відливали в своїй майстерні найбільше дзвони та гармати, іноді з дуже вибагливими та артистичними орнаментами, але виготовляли також і самостійні металеві скульптури. ( Дельфін з гербом міста Львова ; сім апостолів)