Презентація "10 грудня - Міжнародний день захисту прав людини"

10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини. Малокучурівський. НВК

Основні права людини Це гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.

Ознаки основних прав людини:1) можливості (свободи) людини діяти певним чином або утримуватися від певних дій, спрямовані на задоволення потреб, без яких вона не в змозі нормально існувати і розвиватися;2) можливості, що обумовлені біосоціальною сутністю людини, належать їй від народження і не потребують «дозволу» з боку кого б там не було, у тому числі держави. 3) можливості, які не обмежені територією держави (поза територіальні ) і не залежать від національної належності людини (наднаціональні): вони належать їй вже в силу того, що вона є людиною. Ці можливості походять від природи людини і покликані формувати та підтримувати в людині почуття власної гідності, її індивідуальність;4) можливості, що є залежними (у плані здійснення) від можливостей суспільства — рівня його економічного, політико-соціального, духовно-культурного розвитку. Зрозуміло, що рівень розвитку суспільства не залишається незмінним, так само, як і потреби самої людини;5) можливості, що мають правовий характер, оскільки вони внесені до законодавчих актів, які створені в межах держави і на міжнародному рівні. Визнання, дотримання, охорона і захист державами (у результаті угод) основних прав людини, закріплених на міжнародному рівні, є свідченням того, що вони стали не лише об’єктом міжнародного регулювання, але й міжнародними стандартами.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту ООН (1945), стали основою становлення нового інституту права — міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини — визнання людської гідності кожної особи. З 1948 р. 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини. Права людини набули цінності, яка належить усьому міжнародному співтовариству, і отримали обґрунтування в міжнародному праві як правовий стандарт, до якого повинні прагнути всі народи і держави. З моменту визнання цих прав кожна людина набувала певного правового статусу відповідно до міжнародного гуманітарного і, разом із ним, національного права. Комплекс міжнародних документів (Загальна декларація прав людини 1948 p., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийняті ООН у 1966 p., Факультативний протокол до останнього) складають Міжнародний білль прав людини (або Хартію прав людини). Міжнародні пакти про права людини поклали на держави обов’язок забезпечити поступове здійснення в них прав усіма необхідними засобами, включаючи законодавчі.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Батьки. Діти. Права. Мати дітей і піклуватися про них;давати ім’я дитині;вибирати навчальний заклад для дитини;розпоряджатися майном дитинидо її повноліття. Право на життя;право на ім’я;право на виховання в колі сім’ї; звертатися до органів піклування в разі порушення прав (з 14 років — до суду)Обов’язки. Утримувати дітей до повноліття;виховувати дітей;захищати їх гідність і піклуватися про здоров’я;надати можливість здобути середню освіту;виплачувати аліменти у випадку розлучення. Поважати батьків та допомагати їм;піклуватися про батьків, коли стануть дорослим. Права та обов’язки батьків і дітей

Кожен школяр має право:• отримати якісну освіту;• навчатися, якщо необхідно, за прискореними програмами, за інсмідуальними навчальними планами або вдома;• отримувати додаткову допомогу з боку вчителя, якщо виникли труднощі в засвоєнні навчального предмета або заняття були пропущені через хворобу;• безкоштовно користуватися шкільною бібліотекою;• отримувати оцінки з навчальних предметів виключно в залежності від своїх знань і умінь;• вільно висловлювати свою думку;• брати участь в управлінні школою, вносити пропозиції, що стосуються шкільного життя.

Кожен школяр зобов'язаний:• діяти на благо рідної школи, піклуватися про її честі, підтримувати її авторитет і традиції;• суворо дотримуватися режиму роботи школи, відвідувати заняття згідно з розкладом, не спізнюватися на уроки;• сумлінно вчитися, розширювати свої знання, вміння та навички, систематично і вчасно виконувати домашні завдання;• у разі пропуску занять пред'явити класному керівнику довідку від лікаря або пояснювальну записку від батьків;• виконувати розпорядження і вимоги директора, адміністрації, вчителів та інших працівників школи;• ставитися з повагою до працівників школи і іншим учням, допомагати молодшим школярам;• пред'являти щоденник на вимогу вчителя;• записувати в щоденник домашні завдання по всім предметам;• приносити на заняття всі необхідні приналежності: підручники, зошити, щоденник, ручки, олівці іт. п.;• виглядати чисто і охайно, дотримуватися вимоги шкільної та обличчястої гігієни, дбати про відповідність свого одягу і зовнішнього вигляду строгому діловому стилю;• дбати про власне здоров'я і безпеки, про здоров'я та безпеку інших учнів, дотримуватися вимоги техніки безпеки;• виявивши в школі або на пришкільній ділянці кинуту сумку (пакет, згорток, коробку) або помітивши незнайомого підозрілого чоловіка, негайно повідомити про це вчителя або іншому працівнику школи;• берегти майно школи, підтримувати чистоту і порядок в приміщенні школи та на її території;• брати участь в заходах по благоустрою школи та її території.

Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не тотожними поняттями. Громадянин — людина, яка законом визнається юридично належною даній державі. Якщо права людини закріплені в міжнародно-правових актах, то права громадянина — у конституції певної держави.

Права людини:- Поза територіальні — існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і поза звязком їх носія з конкретною державою; - Загально-соціальні — належать людині через факт народження як природні, невідчужувані права, тобто не завжди виступають як юридичні категорії (апатриди, біженці не мають статусу громадянства, але мають права людини); - реалізація здійснюється у сфері будь-якого громадянського суспільства, де ще не знаходилася людина.

Права громадянина:- Територіальні — передбачають наявність громадянства, тобто особливий зв’язок людини і держави; - Спеціально-соціальні (юридичні) закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа; - реалізація охоплює сферу відносин індивіда з певною державою.