Алла Горська (1929 – 1970) українська художниця, дисидентка, авангардистка, діячка правозахисного руху 1960-х років. Вона була сміливою людиною, яка жорстоко заплатила за право вільно мислити. Художницю вбили органи КДБ, у тому числі за те, що вона оприлюднила факти масових розстрілів киян у Биківнянському лісі. Картину «Козак Мамай» мисткиня написала у 1963 році. Художниця поєднала «традиційного» персонажа з авангардним стилем, який став її впізнаваною фішкою.
Живописець, народний художник України, взірець української ідентичності Іван Марчук народився у 1936 році. Це людина, яка уособлює геніальність та визнаність українців за кордоном. Британська The Daily Telegraph внесла його у свій перелік геніїв сучасності – Britains Top 100 Living Geniuses. Художник створив свій власний унікальний стиль – «пльонтанізм». До речі, він мав проблеми з КГБ та мусив емігрувати через переслідування та невизнаність. У 1991 році, вже кілька років перебуваючи у Нью-Йорку, Іван Марчук дізнався про розпад Радянського. Союзу і проголошення незалежностіУкраїни. На високому емоційному піднесенні у 1992 році у Нью-Йорку він створює картину «Пробудження», яка зберігається там і надалі.
Ця українська художниця є представником «наївного» мистецтва. В Україні, мабуть, вже немає людини, яка б не бачила її картин. Марія Примаченко (1909 – 1997) створила понад 800 картин, більшість з яких зберігається в Національному музеї українського народного декоратив-ного мистецтва. А ось картину « Квіти виросли коло четвертого енергоблоку», яку художниця намалювала у 1990 році, продали на аукціоні Благодійного фонду Сергія Притули за 500 тисяч доларів. Усі гроші з про-дажу передали на потреби ЗСУ. Картина присвячена Чорнобильській трагедії, її передала сім’я колекціонера Ігоря Понамарчука та історика мистецтва Дар’ї Добріян.
Українська художниця, яка сама навчилася малювати попри заборони батьків та глузування односельців. Катерина Білокур (1900 – 1961) творила у жанрі «наївного мистецтва» та отримала визнання при житті. Їй навіть пропонували намалювати портрет Сталіна. Але художниця, зазнавши усі жахи Голодомору та війни, звичайно, відмовилась. У 1954 році картини Білокур, а саме «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» взяли участь у паризькій виставці, де їх Побачив Пабло Пікасо, який був вражений талантом українки.
В основу картини українського письменника та художника Тараса Шевченка (1814 – 1861) «Катерина» лягла однойменна поема. За сюжетом молода українка покохала російського офіцера Івана та завагітніла від нього. Проте він її покинув та поїхав воювати з Османською імперією. Родичі Катерини відвернулися від неї, але вона, народивши сина, пішла шукати Івана. А коли знайшла, він удав, що не знає, хто вона. Дівчина у роз-пачі залишила сина на подвір’ї, а сама втопилася. «Кохайтеся чорнобриві та й не з москалями», - пише Тарас Шевченко. Наразі картина зберігається в Національному музеї ім. Тараса Григоровича Шевченка у Києві.
Казимир Малевич (1879 – 1935) був українцем. Він народився в Києві, писав листи українською, надихався українським народним мистецтвом та, найголовніше, вважав себе українцем. Митець ніколи не приховував, що заснувати «супрематизм» його надихнув розпис української хати. Його найвідоміша картина «Чорний Квадрат» створена у 1915 році. До речі, «Чорних Квадратів» взагалі-то чотири, але, нажаль, вони усі знаходяться у росії.
Український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм» Михайло Бойчук (1882 – 1937) був представником «Розстріляного відродження». Митець був патріотом України, мріяв про відродження її державності та світове визнання вітчизняної культури. Доля художника трагічна – у 1937 році його разом з учнями розстріляли органи НКВС. Картину «Українка» він створив у 1910-х роках у візантійській манері. Спрощені риси обличчя, колір та усі деталі нагадують іконописну манеру.
Анатолій Криволап (1946) рекордсмен з продажів українського мистецтва на світовому арт-ринку. Його роботи продаються за десятки тисяч доларів, а сам він вважається майстром українського нефігуративного живопису. Художник став відомим з кінця 80-х років ХХ століття та успішно продавав свої роботи у Німеччині. Але серце митця сумувало за рідною землею, тому митець повернувся до Яготина, місто під Києвом. Саме там художник набув нового стилю, який приніс йому та українському мистецтву славу та гроші. У 2013 році його робота «Кінь. Вечір» пішла з молотка на торгах сучасного мистецтва Phillips за 122,5 тисяч фунтів стерлінгів (це понад 186 тис. доларів США).
Український художник-живописець Микола Пимоненко (1862-1912) зробив багато картин на сільську та міську тематику. Він народився та навчався в Києві, брав участь у розписах Володимирського собору. На його картинах українці зображені під час праці, весілля чи свят. Художник відтворював у своїх роботах традиційні обряди, вбрання та українську природу. Його робота «Святочне ворожіння» створена у 1888 році. На ній можна побачити двох дівчат в інтер’єрі ук-раїнської хати під час ворожіння. Колір та тіні надають картині особливої загадковості.
Олександр Ройтбурд (1961-2021) один з найвидатніших представників української «нової хвилі», які створювали свій стиль наприкінці 1980-х років. Як представник постмодернізму, він зробив українське мистецтво більш «живим» та дуже опікувався молодими художниками. Митець був найкращим куратором Одеського художнього музею, брав участь у Ре-волюції Гідності та виставлявся у Мистецькому арсеналі, Pinchuk. Art. Centre та інших інституційних арт установах. Найдорожчу картину Ройтбурда «Прощавай Караваджо» продали у Лондоні за 97 200 доларів.