Презентація "21 лютого - Міжнародний день рідної мови"

21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИЗаговори, щоб я тебе побачив (Сократ)

21 ЛЮТОГО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИБез мови рідної, юначе,Й народу нашого нема. В. Сосюра Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну. В. Сосюра

21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати свою історію, своє коріння, звичаї і традиції батьків, народу, шанувати і продовжувати їх. Тому в цей день варто вітати зі святом рідної мови. НУ ЩО Б ЗДАВАЛОСЯ, СЛОВА… СЛОВА ТА ГОЛОС – БІЛЬШ НІЧОГО. А СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ – ОЖИВА, ЯК ЇХ ПОЧУЄ!.. ТАРАС ШЕВЧЕНКОАКЦЕНТ ДНЯТарас Шевченко. Поет, художник, прозаїк, етнограф, філософ, громадський діяч, національний герой. Його твори - джерело сили, віри, енергії, любові, гордісті і величі народу.

Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказав свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти. Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі… Моя Рідна Мова – найбагатша в світі! У словнику моєї Мови налічується більше 200 тисяч слів! Не будьмо байдужими, давайте разом розвивати найбільше наше багатство – нашу Рідну Українську Мову! (Допис з Інтернету)МОВ ПОГАНИХ НЕ ІСНУЄ У СВІТІ, Є ЛИШЕ ПОГАНІ ЯЗИКИ. АНАТОЛІЙ БОРТНЯКАКЦЕНТ ДНЯТи постаєш в ясній обнові,як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове,кохана материнська мово!Плекаймо в серці кожне гроно,прозоре диво калинове. Хай квітне, пломенить червонов сім'ї великій, вольній, новій. Дмитро Білоус

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою, іншими видатними українцями. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. СЛОВО – ТО МУДРОСТІ ПРОМІНЬ, СЛОВО – ТО ДУМКА ЛЮДСЬКА. ОЛЕНА ПЧІЛКАМалюємо словом красу України,Безмежні простори, ліси і поля. Словами збагатимо душу дитини,Бо це найрідніша і мила земля!Бо це твоя мова жива, світанкова,Її ти повинен по світу нести. Складемо в віночок словечко до слова. Й відкриємо з ними світи. Бо все починається з рідної мови....

Від того озеречка, від моєї ріки,І кохання далеко, і юність далеко,А вони все у небо летять з-під руки. Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок. Мого серця вкраїнського дикії рожі,Що засіяли стільки життя сторінок?Прийняла я дарунок від нені — то мова,Тому скарбу ніколи не скласти ціни,Моє серце вона осява барвінково,Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!Будьте вдячні народу, бережіть теє слово. Що гранилось віками у битвах, в трудах,Воно визріло вже і співа колосково —Синя птиця народу — на буйних вітрах. Любов Забашта. ПРОЛЕТІЛИ РОКИ, НІБИ ЛЕЛЕКИЛюбов Василівна Забашта (1918 — 1990) українська поетеса, драматург, прозаїк, дружина А. С. Малишка

У трави-веснянки, у гори крутої,В потічка веселого, що постане річкою,В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. Буду я навчатись мови-блискавиціВ клекоті гарячім кованої криці,В корневищі пружному ниви колосковоїВ леготі шовковому пісні колискової. Щоб людському щастюдбанок свій надбати;Щоб раділа з мене. Україна-мати…Андрій Малишко. БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇПостать Андрія Малишка є однією з центральних у літературному процесі України ХХ ст. Талановитий письменник, мрійливий лірик, патріот своєї Батьківщини залишив після себе масштабну літературну спадщину, частиною якої є легендарні «Пісня про рушник» та «Пісня про Київ».

А Вкраїни мова — Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото блискуче, Вся і давність, і обнова — Українська мова. Розцвітай же, слово,І в родині, і у школі,Й на заводі, і у поліПречудесно, пречудово. Розцвітай же, слово!Хай ізнов калина. Червоніє, достигає,Всьому світу заявляє: Я — країна Україна —На горі калина!П. Тичина. СЛОВОА ви знали..?Що Павло Тичина, народившись у багатодітній родині (13 дітей), пройшов шлях від співака церковного хору до міністра освіти УРСР; власними коштами допомагав школам. Писав свої твори виключно олівцем і створив власну, унікальну бібліотеку з 20 000 книг. З 9 років співав у хорі, мав абсолютний слух. Грав на сопілці, флейті, кларнеті, гобої, бандурі та роялі. Самотужки опанував майже 20 іноземних мов, перекладав з вірменської, грузинської, арабської, турецької. Павло Тичина — геній українського модернізму, «сонячний кларнет», який поєднував у собі поета, музиканта. Писати почав у 15 років, у 1912 році був опублікований вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…» Його називали «хліборобським Орфеєм».

МОВАМаксим Рильський. Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно в ненастанно. Політь бур'ян. Чистіша від сльози. Вона хай буде. Вірно і слухняно. Нехай вона щоразу служить вам,Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає –Народ говорить. І любов, і гнів. У тому гомоні морськім. НемаєМудріших, ніж народ, учителів;У нього кожне слово – це перлина,Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля;Збирайте, як розумний садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля,Не майте гніву до моїх порадІ не лінуйтесь доглядать свій сад.. Поет, публіцист, перекладач, літературознавець, академік, громадський діяч залишив нам творчу спадщину в 20 томів. Сім з них - переклади європейської класики. Гуманіст, співець земної краси. Прославляв Людину, високі ідеали дружби і любові. Любив природу, пісні і музику. Любив людей, і вони його любили: за щиру усмішку, за вірші, які читав спокійно і розмірено, за очі, що світилися теплом... Називали його Людиною Золотого серця.

НАША МОВАМова наша, мова —Мова кольорова,В ній гроза травнева. Й тиша вечорова. Мова наша, мова —Літ минулих повість,Вічно юна мудрість,Сива наша совість. Я без тебе, мово,Без зерна полова,Соняшник без сонця,Без птахів діброва. Як вогонь у серціЯ несу в майбутнєНевгасиму мову,Слово незабутнє. Ю. Рибчинський. Рибчинський Юрій Євгенович, поет, драматург, народний артист України, Герой України за визначні особисті заслуги у розвитку національного музичного мистецтва, збагачення української пісенної спадщини та багаторічну плідну творчу діяльність нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеняуказом Президента України №311/2025 Юрій Рибчинський відомий український поет і драматург. У нього свій самобутній почерк, який не переплутаєш ні з ким. А це, як відомо, одна з головних рис найвищого таланту. Читайте і насолоджуйтесь!

Ліна Костенко — жива легенда української літератури, поетеса, яка своєю творчістю надихає, змушує замислитися та пробуджує справжню любов до слова. Її вірші — це не просто поезія, а маніфест свободи, гідності та сили духу. Вона завжди вірна своїм принципам, не схиляється перед обставинами й пише чесно й відверто. Її рядки й сьогодні звучать просто й актуально, філософськи і мудро, надаючи нам силу в непрості часи.

СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬСтрашні слова, коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись,коли не знаєш, з чого їх почать,бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів,із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів,а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія – це завжди неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі. Ліна Костенко. Ліна Костенко. Поетеса епохи

ЧУТТЄВО І КРАСИВО ВІД ЛІНИ КОСТЕНКОНА СВІТІ МОЖНА ЖИТЬ БЕЗ ЕТАЛОНІВНА СВІТІ МОЖНА ЖИТЬ БЕЗ ЕТАЛОНІВ,ПО-РІЗНОМУ ДИВИТИСЯ НА СВІТ: ШИРОКИМИ ОЧИМА, З-ПІД ДОЛОНІ,КРІЗЬ ПАЛЬЦІ, У КВАТИРКУ, З-ЗА ВОРІТ. ВІД ТОГО СВІТ НЕ ЗМІНИТЬСЯ НІ ТРОХИ,А ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЛЮДСЬКИХ ЗІНИЦЬ: В ШИРОКИХ ВІДІБ’ЄТЬСЯ ВСЯ ЕПОХА,У ЗВУЖЕНИХ - ЗБІГОВИСЬКО ДРІБНИЦЬ. Життя іде і все без коректур.І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур,і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас,в які природа убереться шати.Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми живі, нам треба поспішати. Зробити щось, лишити по собі,а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,щоб тільки неба очі голубіцю землю завжди бачили в цвітінні. Щоб ці ліси не вимерли, як тур,щоб ці слова не вичахли, як руди. Життя іде і все без коректур,і як напишеш, так уже і буде. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка,не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать,бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... Максим Рильський

M&F ARCHITECTS THENPresentations are communication tools that can be demonstrations, lectures, speeches, reports, and more.Іспити скоро, зовсім скоро! От би потрапив щасливий білет! (О. Донченко). Для входу в музей обов'язково потрібно пред'явити квиток. Студентський квиток дає право на знижку.

красна дівиця — молода, гарна, вродлива дівчина;красна мова — мова, що відзначається майстерністю або пишністю викладу думок;красна ціна — найвища ціна;красне сонце — яскраве сонце;красний господар — добрий господар;красний день — гарний, погідний, сонячний день і т.д. Красне слово з вуст мудрої людини дорожче за золото. Вона вміла вставити красне слово, щоб підбадьорити друзів. Червоний Хрест, Товариство Червоного Хреста — організація, створена для допомоги людям, що страждають від війни та природних катастроф;червона лінія — умовна лінія, що визначає межі та напрямок чогось;червона мідь — чиста мідь темно-рожевого кольору (без домішок інших металів);червоне вино — вино, виготовлене з певних сортів винограду темного кольору;червоне дерево — порода цінних, тропічних деревчервоний перець — південна рослина з плодами у вигляді стручків; гостро пекучий на смак, що вживається як прянощі;червоні кров’яні тільця — складова частина крові; еритроцити. ЯК ПРАВИЛЬНО? “КРАСНИЙ” ТА “ЧЕРВОНИЙ”

У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається…(Ян Нецислав Бодуен де Куртене) ЩЕ НЕ ВСЕ СКАЗАЛИ ПРО МОВУ. НЕ ВСЕ НАПИСАЛИ. НЕ ВСЕ ВІДКРИЛИ. ВСЕ ЩЕ ПОПЕРЕДУ...*ВАЖЛИВО* ОСМИСЛИТИ СВОЄ МИНУЛЕ, ЩОБ ПЕРЕДБАЧИТИ МАЙБУТНЄ...І все на світі треба пережити,І кожен фініш — це по суті старт.І наперед не треба ворожити,І за минулим плакати не варт…(Ліна Костенко)Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено...(Ліна Костенко)Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще з них навчитися узори викладати.(Ірина Вільде) Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати (Ліна Костенко)