Загальні відомості Площа (включаючи острови) - 30 132 000 кмІ Площа островів - 620 000 кмІ Довжина берегової лінії - 30 500 км Середня висота над рівнем моря – 650 м Найбільша висота над рівнем моря – влк. Кіліманджаро (5 895 м) Найменша висота над рівнем моря – оз. Ассаль (-150 м) Крайні точки: Пн: Мис Рас-Енгела Пд: Мис Агульяс Зх: Мис Альмаді Сх: Мис Рас-Гафун Населення – 890 млн. чол Густота населення - 30.51 чол/кмІ
Політична карта В Африці розташовано 57 країн, з них 3 — самопроголошені та невизнані. Більшість з них довгий час були колоніями європейських держав і отримали незалежність тільки після ІІ Світової війни. До цього незалежними були тільки Єгипет (з 1922 року), Ефіопія (з часів середньовіччя), Ліберія (з 1847 року) та ПАР (з 1910 року). Більшість країн є республіками. Існують 3 конституційні монархії: Марокко, Лесото, Свазіленд. Особливу форму правління має Лівія – джамахірія. Переважають унітарні держави. Федеративними є Нігерія та Ефіопія. ПАР є унітарною країною з елементами федералізму.
ЕГП Африканських країн На ЕГП впливає близкість до розвинених країн Західної Європи, а також транзитне положення на морських шляхах з Європи до Азії. Особливе поліпшення транспортного положення спостерігається після відкриття Суецького каналу, завдяки якому скоротився морський шлях до Азії та пожвавилося судноплавство в Червоному морі. 15 країн не мають виходу до моря (Малі, Чад, Нігер, Зімбабве та ін.), тому їх положення менш вигідне.
Більшість африканських країн є членами політичних та економічних організацій: Рух неприєднання АС (Африканський союз) Держави Північної Африки входять до Ліги арабських держав Країни-експортери сировини – до таких організацій: ОПЕК (організація країн-експортерів нафти) СИПЕК (Міжурядова рада країн-експортерів міді) ІБА (Асоціа́ція краї́н-виробникі́в бокси́тів) Негативним спадком колоній залишаються територіальні та міжетнічні конфлікти, які виснажують і без того бідні бюджети країн. Гарячі точки – Сомалі, Нігерія, ДРК, Руанда
Формування політичної карти Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу. З XV ст. починається вторгнення європейців у Тропічну Африку, яке супроводжується колонізаціями земель та вивозом невільників до Америки. Найбільші площі колоній дістались таким країнам: Велика Британія, Франція, Португалія. Деколонізація почалась в 50-х роках ХХ ст. Вже у 60-х роках незалежними стали близько 30 країн. Останні незалежні країни: Намібія – 1990р. Ерітрея – 1993р.
Природні умови та природні ресурси Геологічна будова Африки нескладна. Майже весь материк Африка являє собою древню платформу, на якій після протерозойської ери горотворні процеси не відбувалися. Лише на північній та південній окраїнах материка розташовані молоді гірські системи (Атлаські, Капські гори). В основі африканської платформи залягає комплекс докембрійських кристалічних порід, зібраних у складки і прорваних різними за віком інтрузіями гранітів, габро тощо. Палеозойські породи залягають на докембрії, місцями на кислих лавах і представлені комплексом пісковиків, сланців, доломітизованих вапняків та інших порід. Породи палеозою слабо дислоковані. Протягом палеозойської ери африканська платформа була внутрішньою частиною великого південного континенту, відомого під назвою Гондвани.
Клімат Розташування кліматичних зон симетричне — від зони екваторіального клімату з буйними вічнозеленими екваторіальними лісами із симетричними смугами тропічного клімату з розлогими пустелями (особливо на півночі), напівпустелями і саванами до субтропічного клімату і рослинності на крайньому півдні та півночі; Багата фауна; Найдовша в Африці і одна з найдовших у світі ріка Ніл; Численні озера, переважно тектонічного походження; Великі запаси артезіанської води
Водні ресурси В Африці в цілому багато річок, хоча в тропічних пустелях їх небагато. У пустелях зустрічаються сухі русла річок - ваді, які тільки після сильних дощів наповнюються водою. Майже всі річки Африки мають дощове живлення. Режим рік різний, він залежить від сезонів дощів. Всі річки Африки відносяться до трьох басейнів стоку: двох океанічних (Атлантичного і Індійського) і басейну внутрішнього стоку. Площа басейну Атлантичного океану більша за площу басейну Індійського океану. Це пояснюється рельєфом материка - поверхня Африки піднята переважно в східній частині. Близько 1/3 поверхні материка не має стоку в океан.
Земельні ресурси В Африці використовується близько 1/5 придатних для оранки земель, площа яких може бути розширена при дотриманні правильної агротехніки, оскільки поширена примітивна вирубно-вогнева система землеробства, що призводить до швидкого виснаження родючості і до ерозії ґрунтів. Найбільш родючі чорні тропічні ґрунти, що дають гарні врожаї бавовнику і зернових, і ґрунти на вулканічних породах. Лісові ресурси Лісові ресурси концентруються переважно в екваторіальній частині Африки. Їх запасами вирізняються ДРК, Нігерія, Габон, Камерун.
Населення Нині а Африка перебуває на піку “демографічного вибуху” . Для її демографічної ситуації характерний другий тип відтворення населення , з дуже високими показниками природнього приросту – майже 30 чол./тис. Для країни характерне відємне сальдо міграції. Середня густота низька – 29,4 чол./км.кв. Расова національність Африки дуже складна. На півночі регіону живуть представники європеоїдної раси – араби,бербери, сомалійці, амхара. У Тропічній Африці поширені численні негроїдні народи.
Господарство Африка - світовий постачальних багатьох видів тропічної рослинницької сировини; какао, кави, арахісу, пальмової олії, прянощів тощо. Основними зерновими культурами в Африці є просо, сорго, кукурудза, рис, пшениця і ячмінь; коренеплодами - маніок, батат, ямс, таро; плодовими - банани , фінікова і олійна пальми , маслина. Плантаційне господарство в Африці досить розвинуте. У сільському господарстві Африки використовується понад 1/3 площі материка. Під орними землями та багаторічними насадженнями зайнято близько 7 %, а під пасовищами - 24 % площі континенту .
Обробна промисловість (крім гірничометалургійної) в країнах Африки розвинута слабо. тваринництво як галузь господарства має дуже низькі показники виходу продукції Гірничодобувна та гірничометалургійна промисловість - найрозвинутіші галузі промисловості Африки. Енергетика Африки розвинута слабо. Головним паливним ресурсом у країнах Африки стала нафта. На материку недостатньо розвинута мережа шляхів сполучення, особливо у глибинних районах. Найважливішу роль у зовнішньоекономічних зв'язках країн Африки відіграє зовнішня торгівля. В експорті переважає гірничорудна і сільськогосподарська сировина, в імпорті - готова продукція.
Цікаві факти про Африку Африка - найстаріша населена область на Землі. У Африці говорять на більш ніж 1 000 різних мовах. У одному тільки Сьєрра-Леоне, 2 000 з 100 000 жінок помирають під час пологів через низький рівень медицини. Серед усіх людей, які проживають на Землі, тільки пігмеї і аборигени Андаманових островів не знають про існування вогню. У державі Того чоловік, що зробив комплімент жінці, зобов’язаний на ній одружитися. У деяких частинах держави Малайя жінки містять гареми чоловіків. У деяких районах Африки найпопулярніше пиво – бананове. Підходить будь-який сорт бананів, а в Африці росте близько 50 сортів. В Уганді і Бурунді більше 50% врожаю йде на пиво. У середньому містить 28% алкоголю. На експорт чомусь не робиться.