презентація "Альберт Камю"

Альбер Камю

Французький прозаїк, драматург, журналіст, автор філософських есе, лауреат Нобелівської премії

Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року на півночі Алжиру у бідній французькій родині

Альбер закінчив початкову школу з відзнакою. Дитина зростала у злиднях. Освіту пощастило здобути тільки завдяки допомозі одного з учителів ліцею, який виклопотав для хлопця стипендію

Займався футболом, найчастіше він був воротарем під час футбольних матчів. Але коли в 1930 році у Камю був виявлений туберкульоз, він був змушений перервати освіту і назавжди припинити заняття спортом

У середині 30-х років А. Камю захоплюється театром. В алжирському будинку культури він заснував «Театр праці», в якому працював як режисер і актор

В 1937 році побачила світ його перша книжка - збірка есе «Виворіт і обличчя». У цей час письменник був захоплений роботою над першим своїм романом «Щаслива смерть»

1939 рік відзначив перелам в особистому житті та творчості письменника. У цей час він інтенсивно працює над повістю «Сторонній», драмою «Каліґула» та великим філософським твором «Міф про Сізіфа», які принесуть йому широке визнання у Франції та за її межами

Сорокові роки були роками його тріумфу. Високий, привабливий письменник-інтелектуал з легендарним минулим борця за національне визволення, Камю був душею будь-якої компанії

Значну увагу письменник приділяв публіцистиці, в якій пріоритетне місце посіла тема «митець і суспільство»

Нобелівську премію Камю отримав у 43-річному віці. Дізнавшись про присудження Нобелівської премії, письменник розгубився. І справді, святкування перетворилося для нього на справжнє випробування

Останніми роками письменник, виснажений депресіями, відчував вичерпаність своїх життєвих і творчих сил. 4 січня 1960 р. він загинув в автомобільній катастрофі

Творчість Камю розвивалася за складеним ним планом, що охоплював філософську, драматургічну та прозову грані його обдаровання й передбачав послідовний рух через етапи «абсурду» та «бунту» до кінцевої мети - «любові»