А як поет — без перепони. Я стежу творчості закони;З них повстають мої ідеї —Найкращий скарб душі моєї. Творю я їх не для шаноби;Не руш, коли не до вподоби.І ще скажу, мій славний друже,Я не беру життя байдуже. Високих дум святі скрижалі,Всі наші радощі і жалі,Всі ті боління і надіїІ чарівливі гарні мрії, —Все, що від тебе в серце впало,Не загубилось, не пропало... Моя девіза: йти за вікомІ бути цілим чоловіком!Микола Вороний
Молода муза Зачинателем українського модернізму вважається Микола Вороний, який мав задум щодо створення колективної збірки тих авторів, які орієнтовані на естетичні та філософські пошуки. Тисяча дев’ятисотого року М. Вороний та М. Чернявський розіслали схожі листи всім найвідомішим українським письменникам. Вони звернулися із закликом долучитися до видання альманаху, який і змістом, і за формою мав наблизитися до нових течій та напрямів сучасних літератур. Альманах мав містити нові, ніде не друковані твори переважно з життя сучасної інтелігенції, а також на теми соціальні, психологічні, історичні. Микола Вороний. Микола Чернявський
Іван Франко пише Вороному відоме «Послання». Останній також у творчій формі відповідає. Автори дискутують про мету «справжнього мистецтва»: воно мусить єднатися з боротьбою за гармонійне щастя людини чи стояти осторонь жорстокої дійсності. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла «мистецтва для мистецтва», наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.
З такої своєрідної дискусії двох авторів у їхніх однойменних поезіях-зверненнях і відкрився альманах «З-над хмар і з долин», який було видано тисяча дев'ятсот третього року в Одесі. Hi, мій учителю і друже,Про мене все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом,З погонею за ідеалом,З його стражданням і боліннямІ невгамованим сумлінням,Життя — се дві противні сили,Що між собою в бій вступили. Одна з них — велетень-гнобитель,А друга — геній-визволитель;Його двосічна гостра криця. Влучна, як з неба блискавиця;Але і велетень могучий. В руці тримає меч блискучий?Страшні, тяжкі його удари,А ще страшніш таємні чари... Як маю я його цуратись. Чи від ударів ухилятись?О, ні! Я, взявши в руки зброю,Іду за генієм до бою.
Серед прозових творів виділяються новели Михайла Коцюбинського («На камені»),Гната Хоткевича («Життєві аналогії»), поезії в прозі Ольги Кобилянської («Мої лілії»),Антіна Крушельницького («Перед кладкою»), Євгена Мандичевського («Два життя»). Різноманітні погляди на мистецтво, що виявилися в цих та інших творах альманаху, визначали його провідну тенденцію: письменство має бути глибоко національним і художньо досконалим.
«Молода муза»У десятих роках ХХ століття у Львові існувало літературне угруповання українських модерністів «Молода муза». Походження назви пов’язують як з аналогією до літературної організації польських модерністів «Молода Польща», так і з новелою неофіційного лідера «Молодої музи» Михайла Яцкова — «Доля молоденької музи».
Представниками були Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський, Остап Луцький. Роком зародження групи як мистецької течії можна вважати тисяча дев'ятсот шостий, коли виникає журнал «Світ». 1907 р. — маніфест групи галицьких письменників «Молода муза» спрямований проти реалізму в літературі, за аполітизм, чисте мистецтво, утечу від життя, культ підсвідомого.
За мету ставили оновлення літератури, намагалися стилізувати українську літературу під європейські напрями. Основним принципом було оголошено культ поезії як краси, як практичної безвартісності, відмова від пропаганди певних доктрин. «Молода муза» орієнтувалася на українського інтелектуального читача і не сприймала побутовий реалізм та описовість старшої школи. Однак реалізувати це було складно:як вихідці з селянського середовища та сімей дрібних службовців вони роблять громадські мотиви одними з основних. Молодомузівці активно писали про утечу від життя, оспівування смерті, самотності, зображення нічного життя великих міст, артистичної богеми, культ підсвідомих видінь.