Слово «античний» походить від латинського слова «давній». Антична література— література стародавніх греків і римлян, Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). Її письмові пам'ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою, належать до 1 тисячоліття до н.е. і початку 1 тисячоліття н. е. Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала римській. Антична література має велике багатство жанрових форм і стилістичних засобів, яке згодом успішно засвоїли молоді європейські літератори. З античної літератури беруть свій початок майже всі відомі сьогодні жанри зберігаючи здебільшого і свої античні назви: епос, драма, міф, трагедія і багато інших.
Періоди античної культури ● Егейський або критомікенський (III–II тис. до н. е.); ● Гомерівський (XI–IX ст. до н. е.); ● Архаїчний (VIII–VI ст. до н. е.); ● Класичний (V–IV ст. до н. е.); ● Елліністичний (друга половина IV — середина I ст. до н. е.).
Номер слайду 7
Головна думка твору Есхіла “Прометей прикутий” Література Стародавньої Греції актуальна навіть сьогодні, наприклад, головна ідея трагедії Есхіла – в тому, що необхідно боротися з жорстокою і несправедливою владою, яка лише пригнічує підданих, а стимулює країну до розвитку. Навіть тоді думка про свободу, рівність і братерство не давала спокою творчої інтелігенції. Очевидно, що Прометей – це образ революціонера свого часу, бунтаря, здатного скинути тиранію, нехай і ціною власного життя. Його жертва не пропала даром, він зробив свій внесок в розвиток людства, тобто надихнув пригноблених на боротьбу з гнобителем. На думку автора, іноді для того, щоб досягти цієї високої мети, потрібно пройти через болісні страждання, але в підсумку прогрес завжди перемагає. Головна думка Есхіла полягає в тому, що Зевс, зовні «переміг» Прометея і скинув його в Тартар, в ідейному плані програє нескореному, вірному своїм ідеалам титанові.