Презентація "Архітектура Індії"

Архітектура Індії

Протягом п'яти тисячоліть Індія виробила і зберегла глибоко оригінальну культуру, що належить до великих досягнень світової цивілізації. Культура Індії — одна з найдревніших у світі. Для цієї країни характерним є поліетнічний склад населення, яке називають індусами та індійцями. Численні нації й народності, що мешкають в Індії, розмовля­ють різними мовами й діалектами (близько 900). Державна мова — хінді, друга держав­на мова — англійська.

Основні релігіїІндія — країна релігійної походження таких світових релігій, як буддизм та індуїзм, що сповідує більшість населення. Із ними співіснують іслам, хрис­тиянство, різні вірування. Буддизм («вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення про духовне пробудження, яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії. Його засновником був індійський принц Сіддхартха Гаутама, який пізніше дістав ім’я Будди, що на санскриті означає просвітле­ний.

Будда вважав головним у вченні мо­ральне вдосконалення людини. Він пропо­відував священні «істини»:все життя людини-страждання»;«причина страждання — наші бажання»;«щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання», а це досягається через нірвану (згасання пристрастей, блаженство);щоб обрати шлях порятунку, треба пройти вісім станів, оволодівши якими людина може досягти очищення і спокою. Ось ці 8 станів: правильне розуміння (що світ сповнений страждань); правильні наміри (визначити свій шлях, обмежити пристрасті); правильна мова — правдива і доброзичлива; правильні вчинки (добрі справи); правильний спосіб життя, що не шкодить живому; правильні зусилля; правильні помисли; вміння зосереджуватись, споглядати, заглиблюватись у пошуках істини.

Індуїзмщо в перекладі означає «вічна релігія», «вічний шлях», або «вічний закон») — стародавня національна релігія, яка зародилася близько 2 тисячоліття до н.е. Індуїзм грунтується на поклонінні трійці верховних богів:

Вішнуохоронець. Брахматворча сила і творець всесвіту. Шивабог-руйнівник

Філософсько-релігійні погляди інду­сів втілилися у храмобудівництві, монументальній скульптурі й живописі. У ранній період розвитку са­кральної архітектури для зберіган­ня реліквій Будди споруджували ступи. Ступа має півсферичну форму — символ неба та безкінеч­ності. У буддизмі вона означає нірвану Будди й самого Будду. У її центральній частині — уявна вісь Всесвіту, яка нібито з’єднує небо із землею. Усередині ступи прикрашено розписами подій із життя Будди або просвітлених майстрів. У центрі споруди розташовано молитовний барабан з мантрами. Золота ступа Шведагон у М’янмі. Бірма

Сту́па ( «верхівка, купа землі, каміння»;) — в буддистській архітектурі монументальна культова споруда для зберігання реліквій. Однією з найстаріших та найвеличніших ступ Індії вважають Велику ступу в Санчі (близько 250 р. до н. е.).

Ворота огорожі покриті різнома­нітними скульптурами та рельєфами із зобра­женням людей, птахів, тварин (слонів і левів), рослинних орнаментів. Це своєрідна збірка релігійно-символічних, історичних, побутових сцен і образів, легенд про Будду.

Стародавні індійські храми будувалися безпосередньо у печерах. Наприклад, у гірських районах можна побачити дивовижні храми — чайтьї (поширений вид буддійської архітектури, пе­черний храм) Найдавніші з них виникали у природних печерах, більш пізні зазвичай висікалися безпосередньо у скелях. Вони мали просторі зали, прикрашені колонами, скульптурними зображеннями і розписом. Храмовий комплекс в Аджанті Храмовий комплекс в Еллорі

В Аджанті є унікальний скельний комплекс з 29 печер-храмів рідкісної краси і майстерності з величез­ними молитовними залами, складними лабіринтами (2 ст. до н. е.-7 ст. н.е.), прикрашений фресками й скульп­турами.

Одним із чудес світу є храм Кайласанатха в Еллорі 725 ̶ 755 рр. Це індуїстський храм, один з 34 відомих печерних храмів Еллори. Неймовірна будівля висотою понад 30 метрів, прикрашена скульптурними фігурами та барельєфними композиціями, укрита різьбленням, висічена з одного цільного каменя. По суті, це не споруда, а гігантська скульптура, яку творили тисячі будівельників, зверху вниз вирубуючи в камені це творіння, ніби звільняючи від кам’яного лушпиння. Це справді унікальна пам’ятка архітектури: упродовж 150 років давні майстри вирубували цей храм у скелі.

Храм Кайласанатха

Кхаджураховеликий комплекс  індуїстських храмів, збудований (XI ст.), присвячений богу Шиві. З 85 храмових споруд нині залишилося лише 22. Стіни храму Кандар’я Махадева з вежами й колонами-шпилями обрамляють 646 зовнішніх скульптур і 226 внутрішніх.  

В архітектурі Індії епохи імператорської ди­настії Великих Моголів (сер. XVI — XVII ст.) ісламські канони поєдналися з місцевими ін­дійськими, а також перськими стилями. Це зумовило виникнення споруд неймовірної ви­тонченості із симетричністю композицій, ба­гатством декору. Мечеть Джамі Масджид в Делі, Індія. Серед кращих зразків архітектури цього пе­ріоду — мечеть Джамі Масджид (головна мечеть в Делі, розташована у Старому Делі, найбільша мечеть країни, двір якої може одночасно умістити до 25 тис. Відвідувачів).

Один із найвідоміших, най­більш великих і багатих храмів Ін­дії — храмовий комплекс у Мадураї, який часто називають храмом Мінакші, що означає «рибоока». Масштаби і строкатість цієї споруди приголомшують: десятки тисяч кам’яних статуй розфарбовані в усі кольори веселки, а маківки веж, прикрашені позолотою, буквально горять на сонці. Уся зовнішня поверхня храмів від фундаменту до шпиля покрита скульптурою і різьбленням, не залишаючи місця порожньому простору. Вражає деталізація різьблення.

Символом Махабаліпурама виступає ажурний Прибережний храм — найперша на півдні храмова споруда з кам’яним муруван­ням. Побудований у VIII ст., він присвячений Шиві і являє собою високу рельєфну вежу- шикхару пірамідальної форми. Храм у Махабаліпурамі (VIII ст.)

Храмовий комплекс Ранакпура. Це найбільший комплекс храмів в Індії, розташований глибоко в долині, оточений дивними лісами. Побудований в 15 столітті храм є справжнім витвором архітектури, не поступається за своєю досконалістю більш знаменитому Тадж Махалу. Велична споруда будувалася більше 50 років, основна частина споруди спирається на 1444 колони, кожна з яких не схожа на попередню і має власні відмітні риси. 

Мавзолей Тадж-Махал (1630—1652), який називають «поемою в камені». Грандіозна (заввишки 74 м) біломармурова споруда з облицюванням із самоцвітів зведена за наказом Великого Могола шаха Джахана як мавзолей для його дружини Мумтаз Махал.

Тадж-Махал в Агрі — це неперевершене архітек­турне диво, яскравий приклад поєднання елементів ін­дійського й мусульманського, а також перського стилів. Мавзолей-мечеть вважають одним із семи нових чудес світу. Легка, симетрична, сяюча на сонці споруда, стіни якої викладені білим мармуром, відбивається, як у дзеркалі, у водній поверхні штучного каналу. Баня у формі перлини — мусульманського символу жіночності та раю — символізує Небо. Споруда прикра­шена ажурними деталями, коштовним камінням (бірюза, агат, малахіт, яшма, сердолік тощо), привезеним звідусіль. По кутах — чотири стрункі мінарети. Навколо мавзолею розташовано паркову зону з озерами і фонтанами.

З-поміж найвідоміших сучасних споруд Індії - Храм Лотоса та Храм Акшардхам, розташовані в м. Делі. Храм Лотоса побудовано в 1986 році. Ця будівля являє собою величезну квітку лотоса з 27 мармурових пелюсток, що розпускається. Храм Лотоса

Храм Акшардхам (2005 р.) Створено відповідно до давніх традицій. Усередині храм рукотворно оздоблено білим мармуром, а зовні – рожевим каменем. кольори символізують абсолютну чистоту і мир (білий) та любов до Бога (рожевий).

Назвати архітектурні шедеври Індії.123

5678 Назвати архітектурні шедеври Індії.