презентація " Архітектура та образотворче мистецтво в кінці ХVІІІ-на початку ХІХст."

Архітектура та образотворче мистецтво9ІУ17

Які архітектурні деталі дерев’яних будівель західноукраїнських церков викликали захоплення в чеського подорожнього і що вразило його в будівничих?З опису подорожі 1844 р. Галичиною чеського письменника Карела Запа: «Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев'яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев'яних дзвіниць старих костьолів у чехів. Усі ці дерев'яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі розташована мистецька різьба, ясного кольору, позолочена і пофарбована».

Що характерне для архітектури класицизму. Які пам'ятки втілюють риси цього стилю. Наприкінці 18 ст. почали складати генеральні плани міст Російської імперії. В основу їх було покладено класицистичне регулярне планування. Відповідно до нього обов’язковим було виокремлення адміністративного центру з площею, на якій розташовувалися будівлі урядових установ. Квартали мали бути прямокутними. Цікаво, що більшість міст України зберегли класицистичне планування до наших днів.

За керівництва архітектора Михайла Амвросимова в 1805-1811 рр. збудовано один з найкращих ансамблів класицизму в Україні - Круглу площу (стара назва - Олександрійська). До центральної площі міста радіально сходяться вісім вулиць. По периметру площа забудована адміністративними спорудами - будинком губернських присутственних місць, будинками генерал-губернатора, дворянського зібрання, поштамту тощо. У центрі площі споруджено пам’ятник на зразок тріумфальних колон у Римі - «Монумент Слави» на честь 100-річчя Полтавської битви (1811 р., архітектори М. Амвросимов та Жан-Франсуа Тома де Томон), який став композиційною домінантою центру міста.

Олександрівська площа в Полтаві за планом 1808 р.

Будинок Полтавських губернських присутственних місць. Упродовж 19 - на початку 20 ст. тут було розташовано більшість губернських установ (нині будівля міськради).

Адміністративно-культурний центр Одеси - групу площ, пов’язаних із Приморським бульваром, - збудовано як високохудожній ансамбль у стилі класицизму. Приморський бульвар - фасад міста. Він з’єднує центральну частину міста з морем велетенськими сходами (тоді 199, нині 192 сходинки). Композиційним центром бульвару стала напівкругла площа з пам’ятником градоначальникові та генерал-губернатору Арману Еммануелю де Рішельє.

Класицистичною окрасою Києва є споруди Андрія Меленеького першого міського архітектора. Найвідоміші (з тих, що збереглися) - Микільська церква-ротонда на Аскольдовій могилі (1810) та пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права (1802) на березі Дніпра - колона тосканського ордера заввишки 18 м з п’єдесталом у вигляді арки.

Класичні забудови Львова. Зразками класицистичної забудови Львова були споруди Театру Станіслава Скарбека (нині Національний академічний український драматичний театр імені М. Заньковецької), Оссолінеуму (польської наукової установи), Нової ратуші тощо.

Палац Кирила Розумовського в БатуриніУ 1794 р. колишній правитель Гетьманщини К. Розумовський повернувся до Батурина, плануючи створити тут палацово-парковий комплекс. У забудові втілено риси античної архітектури: фасад палацу прикрашено портиком з восьми колон іонійського стилю. Зі смертю графа будівництво припинили. Зображений на фотографії палац набув такого вигляду лише в 2008-2009 рр.

Творцями найяскравіших зразків архітектури класицизму були майстри-іноземці. Група архітекторів (здебільшого італійського походження) розбудовувала Одесу. У Батурині шотландець Чарлз Камерон керував будівництвом у 1799-1803 рр. триповерхового палацу для Кирила Розумовського. На початку століття в Одесі працював француз Тома де Томон, а в Києві - прибулий з Петербурга Вікентій Беретті (італієць за походженням). Будівля Київського університету Св. Володимира, споруджена за проектом В. Беретті у 1837-1842 рр., є найяскравішим в Україні зразком архітектури класицизму.

Будівля Київського університету Св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка)Будівля Київського університету була найбільшою спорудою міста 19 ст. Вона має форму квадрата. Головний вхід з Володимирської вулиці оздоблений восьмиколонним іонійським портиком. Університет, на відміну від інших пам’яток класицизму, опоряджених у білому або біло-жовтому кольорах, має червоний колір стін, а бази колон, капітелі й карнизи, відлиті з чавуну, - чорний. Колір будівлі відповідає стрічці ордена Святого Володимира, чиє ім’я носив тоді заклад.

Для класицизму характерне будівництво палаців і парків. Для класицизму характерне будівництво палаців і парків. Одним з перших (і водночас найвідоміших) класицистичних палацових комплексів з парком був палац і парк у Качанівці на Чернігівщині. Цей комплекс закладено і збудовано у 70-х рр. 18 ст. на замовлення власника П. Рум’янцева-Задунайського. Своєю красою уславилися два великі пейзажні парки Правобережжя - «Олександрія» в Білій Церкві та «Софіївка» в УманіСучасна Качанівка. Парк «Софіївка» в Умані

Розвивається монументальна скульптура. Найвизначнішим скульптором класицизму є нащадок козацької старшини Іван Мартос з Ічні на Чернігівщині. Для України він створив кілька пам’ятників, серед яких найвідоміший пам’ятник градоначальникові та генерал-губернатору Арману Еммануелю де Рішельє в Одесі. Цей пам’ятник - найяскравіша пам’ятка монументальної скульптури класицистичного стилю в Україні.

Пам’ятник князю Володимиру у Києві встановлено 1853 р. на нижній (штучній) терасі гірки, яка отримала назву Володимирської. Загальна висота пам’ятника - 20,4 м, висота бронзової статуї - 4,4 м, висота постаменту - 16 м. На постаменті на повний зріст установлено статую князя, зображеного в парадному плащі, з хрестом у правій руці та облямованій хутром шапці - у лівій. Скульптурне оформлення постаменту складається з горельєфа «Хрещення Русі»; барельєфа з гербом Києва (архістратиг Михаїл на повний зріст); зірки ордена Святого Володимира.

Які особливості мало українське малярство доби. Які художники його уособлювали. У першій половині 19 ст. високого рівня сягнуло українське малярство. Саме в цей час у ньому відбулися істотні зміни, пов’язані із занепадом традиційного релігійного малярства - іконопису. Тому кінець 18 - початок 19 ст. вважають межею, що відокремлювала малярство попередніх часів, яке ґрунтувалося на релігійних засадах, від нового, світського. Образотворче мистецтво зазнало відчутного впливу європейського романтизму. Цей вплив виявився в тому, що художники зверталися до тем і образів, пов’язаних із життям народу, в їхніх творах помітно зріс інтерес до людської особистості, її внутрішнього світу. Найпослідовніше риси романтизму втілено в українському портретному живописі. Володимир Боровиковський. Княжни Гагаріни, Анна і Варвара. 1802 Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1810-1820

Василь Штернберг. Садиба Г. Тарновського в Качанівці. 1837 У качанівському краєвиді художника, безперечно, приваблювала не так садиба, зображена здалеку, як навколишня природа - за словами сучасника, «величний, сповнений краси сад зі ставками та старими кленами». Найкращими зразками пейзажу є картини Василя Штернберга - «Садиба Г. Тарновського в Качанівці», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу».

Лука Долинський. Портрет князя Лева Даниловича. Кінець 18 ст. (портрет з уяви) (зліва)Іван Сошенко. Продаж сіна на Дніпрі. 1857 (зправа)Неабиякою майстерністю вирізнялися живописні полотна ще одного вихованця Віденської академії мистецтв Луки Долинського. Цей львівський митець (родом з Білої Церкви) вдало поєднував релігійний і світський живопис, зокрема портрет. У пейзажному, портретному та інших жанрах працював Іван Сошенко. Особливо вдалими вважають ті картини митця, на яких зображено сцени буденного життя на тлі української природи

Чим уславився Тарас Шевченко як художник. Найвищим досягненням мистецької культури 19 ст. є творчість Тараса Шевченка. Його художня спадщина величезна: збереглося 835 творів - картин, портретів, гравюр на різні теми, написаних протягом різних періодів життя. Автопортрет, виконаний узимку 1840 р. у Петербурзі, є одним з найкращих творів цього жанру в українському образотворчому мистецтві першої половини 19 ст. Цікаво, що це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. Картина «Катерина» суголосна з однойменною поемою, сповнена гарячого співчуття художника до долі простої селянської жінки.

У 1844 р. в Петербурзі вийшов перший (і єдиний) випуск альбому «Живописна Україна»Т. Шевченка. Після відвідання України в 1843 р. Шевченко задумав започаткувати періодичне видання, аби розповісти в ньому про Україну, красу її природи, про звичаї українського народу, архітектурні пам’ятки, історію. У 1844 р. в Петербурзі вийшов перший (і єдиний) випуск альбому «Живописна Україна». Він складається з 6 офортів: «У Києві» (1), «Видубицький монастир» (2), «Судня рада» (3), «Старости» (4), «Дари в Чигирині 1649 року» (5), «Казка» (інша назва «Солдат і смерть») (6).

Перевірте, чого навчилися1. Складіть синхроністичну таблицю створення найвизначніших пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва та літератури.2. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «класицизм», «класицистичне регулярне планування», «класицистичні палацово-паркові комплекси», «пейзажний жанр».3. Доповніть речення. Найкращими пам’ятками класицизму в Україні в архітектурі першої половини 19 ст. є...4. Конкретизуйте й уточніть загальне твердження про розвиток українського образотворчого мистецтва. Українське образотворче мистецтво першої половини 19 ст. оновилося змістом, жанрами і засобами виразності.