ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914 - 1918 РР.) Російська імперія, у складі якої тоді була Україна, вела війну з Німеччиною. Всього у війну було втягнуто 38 держав; людські жертви становили 10 млн. убитих і більше 20 млн. поранених. Для простого народу ця війна була справжньою трагедією: на полях битв гинули люди, а в містах і селах люди не мали роботи, голодували, мерзли, хворіли, вмирали.
“...Перше побачила великі черевики на деревляних підошвах, там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка, а ще вище обличчя, худе, худе, лише шкура та кості, лиш ці червоні заплакані очі”. “Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь країнку видно”. Досліджуємо ідейно-художнє тло твору за цитатами
“А жінка говорила, мов би за труною йшла: “Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хора дитина, як мені без молока вертати?” “Най би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на тую муку дивитися. Я ж – мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду”. Досліджуємо ідейно-художнє тло твору за цитатами
“Як вона тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чимскоріше побігла до нори”. “Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя“ Досліджуємо ідейно-художнє тло твору за цитатами
Трагічна та комічна ситуації в казці “Мишка” Трагічне Комічне 1. Війна 2. Голод у місті 3. «Люди людей мордують..» 4. Хвора дитина, зневірена жінка 1. Господиня, «що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею». 2. «Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди» 3. «... був товстий, як годований кабан...» 4. «Добув ящик, відчинив і … очі йому пішли в стовп, брови підлізли вгору, волосся дубом стало» Вчинок мишки, яка покарала скупих і нікчемних людей.
Чи свідчить це висловлювання про працьовитість, хазяйновитість чоловіка, здатність добре вести справи, адже такі риси споконвіку були в пошані в українців? Чи можна засуджувати прагнення людини до матеріального благополуччя? Проблемна ситуація У творі господар говорить: «Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух».
Яка, на вашу думку, основна ідея твору? “... ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух.” “Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя?”. Возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирості, милосердя. Засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.
Даймонд – це форма неримованого вірша з 7 рядків, кожен з яких побудовано за чіткими правилами: перший рядок – одне слово, іменник; другий – два слова - прикметники; третій – три слова-дієслова, що мають безпосереднє відношення до іменника у першому рядку; четвертий – два протилежних за змістом речення (можуть складаються лише підмета і присудка, причому підметами виступають іменники з першого і сьомого рядка). п'ятий і шостий – будуються за відповідними принципами 2-го та 3-го рядка, однак мають безпосереднє відношення до іменника з 7 рядка; сьомий – одне слово, антонім до іменника з першого рядка. Дурень Агресивний, озлоблений. Діє, хвилюється, метушиться. У всьому застиг. Всюди світить. Існує. Пояснює. Керує. Повсюдний. Невтомний. Мудрець. Творча робота Створити даймонд «Скнарість-ощадливість»