Презентація " Балада " Рукавичка"

Фрідріх Шиллер. «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. Сиволоб Лариси Володимирівни

Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 року в місті Марбах-на-Неккарі в сім'ї полкового фельдшера. Сім'я була небагатою і жила вельми бідно. На блискуче майбутнє хлопчик навряд чи міг розраховувати. У дитинстві Шиллер хотів стати священиком, але на нього звернув увагу Вюртембергський герцог, і Шиллер отримав можливість навчатися в елітній військовій академії. Він вивчав там юриспруденцію та медицину, але серце його лежало до літератури — ще в шкільні роки Шиллер пише свої перші твори.

У 1770 році Фрідріх Шиллер закінчив Академію і став військовим лікарем. Професія не доставляла йому радості, і він таємно писав свою першу п'єсу «Розбійники». У 1799 році Шиллер переїхав в Веймар, де купив собі будинок. В цей час ним були написані п'єса «Дон Карлос» і драма «Марія Стюарт». У 1780 році він отримав посаду полкового лікаря у Штутгарті. Після постановки п'єси «Розбійники» в Мангеймі 13 січня 1782 Шиллер був посаджений на гауптвахту. Йому було заборонено публікуватися. Він втік з Штутгарта в 1783 році. У цьому ж році під його пера вийшла п'єса «Підступність і любов», яка згодом була поставлена в тому ж Мангеймськом театрі.

У липні 1787 Шиллер залишив Дрезден, де гостював у одного зі своїх шанувальників, і до 1789 року жив у Веймарі. У 1789 році він був призначений професором історії і філософії в університеті Єни, а в 1790 році оженився на Шарлотті фон Ленгефельд. У цьому шлюбі у них народилося двоє синів і дві дочки. Він повернувся в Веймар в 1799 році і став видавати на гроші меценатів кілька літературних журналів. Ставши близьким другом Гете, Шиллер разом з ним заснував Веймарський театр, який став провідним театром Німеччини. Поет залишився у Веймарі до своєї смерті 9 травня 1805 року — помер Фрідріх Шиллер від туберкульозу у віці 45 років.

1797 рік можна вважати «баладним роком» у творчості Шиллера. Він написав балади «Кубок», «Рукавичка», «Лицар Тоггенбург», «Полікратів перстень», що позначені особливою увагою до зображення людського життя, людської гідності і мають філософський підтекст. Шиллер сприйняв просвітницьку роль прогресу і вважав, що його рушійна сила — не в соціально-економічних чинниках, а в поширенні передових ідей та в діяльності окремих особистостей.

Героями балад Шиллера стають цілеспрямовані особистості з усвідомленим почуттям гідності. їх моральна сила — у здатності відстоювати гідність як необхідну складову своєї особистості. Сприйнявши погляди французького філософа-просвітителя Вольтера на розвиток суспільства, Шиллер написав праці «Про грацію і гідність», «Листи про естетичне виховання людини», де висловився за гармонійне поєднання почуттів і розуму, обов'язку і власних інтересів.

Балади Шиллера відзначаються глибоким філософським змістом і водночас близькістю до проблем сучасного йому життя. Вони побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей, нагадують невеликі драматичні твори, де кожний персонаж виконує свою роль. У своїх баладах Шиллер поєднав критику існуючих порядків з вірою в перемогу людського духу та в моральне вдосконалення людства. Він гаряче у своїх творах обстоював ідеали свободи, людяності, гідності та шляхетності. Ці особливості характерні й для його балади «Рукавичка», композиція якої нагадує театральну виставу.

«Рукавичка» — балада Фрідріха Шиллера. Сюжет балади «Рукавичка» запозичений із французької хроніки XVI століття. За основу твору взято подію, яка ніби відбулася при дворі французького короля Франциска I (1515–1547). Прототипом героя балади Ф. Шиллера став лицар Делорж, про подвиги якого збереглося багато легенд і фольклорних переказів. Автор, представник доби Просвітництва, утверджує риси "природної" людини. Лицар - мужній чоловік, який знає про честь і гідність, і чинить так, як підказує серце.

Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. У баладі Шиллера глибокий філософський зміст. Події близькі до проблем сучасного йому життя. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей, нагадує невеликий драматичний твір, де кожний персонаж виконує свою роль. Шиллер поєднав критику наявних порядків з вірою у моральне вдосконалення людства.

Композиція нагадує виставу в театрі. Експозиція – очікування у звіринці при дворі короля забав. Зав’язка – на знак Франциска I випускають на арену хижих звірів. Розвиток дії – опис поведінки звірів; красуня Кунігунда кидає рукавичку на арену між хижаками й просить Делоржа принести рукавичку. Кульмінація – лицар сміливо виходить на арену і забирає рукавичку. Розв’язка – Делорж відмовляється від подяки, кидаючи рукавичку в обличчя дамі.

Тема: Зображення поведінки людини, яка обстоює особисту гідність і честь.Ідея: Автор засуджує деспотичні закони суспільства, утверджуючи пріоритет високої людяності; утверджує необхідність перемоги сили духу особистості над світом зла і насильства. Головна думка: Утвердження самоцінності людського життя.

Автор порушує проблему цінності людського життя. Легенда наближена до реального життя. У творі зображено два світи: світ тварин і світ людей. У тварин боротьба за існування іде на смерть. Король Франциск розважається у своєму звіринці. Людський світ виявляється жорстокішим за тваринний. Куніґунда заради власного задоволення посилає на смерть закоханого лицаря.