Презентація "Бароко: живопис. П. Рубенс та Рембрандт ван Рейн"

Питер Пауль Рубенс. Рембрандт ван Рейн

У XVII ст. нідерландське мистецтво поділилося на дві школи — фламандську та голландську, що було пов'язано з поділом самих Нідерландів у результаті революції на дві частини — Голландію та Фландрію (сучасна Бельгія). Центральною фігурою фламандського мистецтва був Пітер Пауелл Рубенс, універсальність таланту, величезна продуктивність якого підносять його до рівня майстрів італійського Відродження. Інтенсивність освітлення, монументальність фігур, неперевершена виразність ліній, силуетів, живописних плям, складність ракурсів, нестримний динамізм та декоративність — типові ознаки стилю бароко — притаманні мистецтву Рубенса. Творчість Рембрандта (1606 — 1669) стала вершиною голландського реалізму, підсумком живописних досягнень голландської культури XVII ст. Рембрант справив величезний вплив на розвиток живописного мистецтва Голландії. Чимало його учнів засвоїли систему рембрандтівської світлотіні, виразності жестів та поз, проте не змогли піднятися до рівня відтворення його осягнення людської особистості.

У ХVІІ ст. Нідерланди поділяються на дві самостійні країни. У зв’язку з цим створюються дві великі національні школи живопису – фламандська та голландська.

Його живопис дуже характерний для бароко, але має свої національні особливості: насамперед, переважання почуття над безпристрасністю, цілковита відстороненість від містики та екзальтації, фізична сила, почуттєвість. Рубенс

Рубенс прославив національний тип краси. Діва Марія і Магдалина — світлокосі, волоокі,пишнотілі . Христос і на хресті здається атлетом. Усі композиції ніби в русі. Мадонна з Немовлям зі святою Єлизаветою Зняття з Хреста

Видатний фламандський живописець Пітер Пауль Рубенс ( 1577 ̶ 1640) став родоначальником блискучого, оригінального живописного стилю бароко, що відзначається вільною композицією, широкою технікою, блискучим колоритом.

Яскравий, пишний рубенсівський стиль характеризується зображенням великих важких фігур у стрімкому русі, різкими контрастами світла і тіні, теплими багатими фарбами. Теми живопису ̶ біблійні й античні сцени, полювання на тварин, дзвінкі ратні побоїща.

Мисливські сцени Рубенса характеризуються величезною напругою: пристрасті напружені до межі, збуджені люди й тварини безстрашно, з люттю накидаються одне на одного. Цей жанр Рубенс популяризував у середині своєї кар’єри художника. Полювання на гіпопотама. 1637

Портрет герцога Бекінгема. 1625, галерея Палатіна, Флоренція, Італія

Написана за рік до смерті, ця картина представляє нам ідеал рубенсівської жіночої краси. Її композиція являє собою варіант розробленої греко-римськими скульпторами пози, її використовували такі майстри, як Рафаель і Боттічеллі. У Рубенса вона наділена енергією й силою. Три грації. 1639, Лувр

«Зняття з хреста» Рубенс створив для Антверпенського собору у віці 37 років. Твір продемонстрував зростаюче вміння художника поводитися з фарбами, його тонку чутливість до світла. Це поступово перетворилося на головну рису живопису Рубенса. Зняття з хреста. 1611 ̶ 1614, Антверпен

Пітер Паульс Рубенс (28 травня 1577, Зіген — 30 травня 1640, Антверпен)  фламандський живописець, один з найвизначніших представників епохи бароко, дипломат, колекціонер. Його творчість — органічний сплав традицій брейгелівського  реалізму з досягненнями венеціанської школи. Він працював в історичному, релігійному та міфологічному жанрі, так і у жанрі портрета, пейзажу та декоративного живопису.

Пітер Паульс Рубенс Автопортрет с Изабеллою Брандт. У жовтні 1609 року, будучи в Антверпені, Рубенс узяв шлюб з Ізабеллою Брант, дочкою відомого гуманіста Яна Бранта.

Пітер Паульс Рубенс Добре тут склалася і його кар'єра, він був прийнятий на службу до намісників іспанського короля у Фландрії з правом проживання поза двором своїх меценатів. Належна йому платня була такою, що він зміг відкрити простору майстерню, найняти велику кількість підмайстрів і збудувати один з найкращих особняків Антверпена (найближче нагадує генуезькі палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями і предметами декоративно-прикладного та ювелірного мистецтва, що представляли найкращі зразки мистецтва Італії. Будинок Рубенса в Антверпені

Пітер Паульс Рубенс портрет Ізабелли Брандт. Портрет дочки Клари1623 року померла 12-річна дочка Рубенса. У 1626 році від чуми померла перша дружина Рубенса, Ізабелла, через що він тоді покинув живопис та поринув у дипломатію, ставши повноважним послом Іспанських Нідерландів, прийнявши на себе ведення складних дипломатичних переговорів

Елена Фоурмен. Пітер Паульс Рубенс 1630 року він закохався у дальню родичку першої дружини, 16-річну Елен Фурман (нід. Hélène Fourment), з якою тоді ж взяв другий шлюб. Цей шлюб Рубенса був щасливішим за перший — він мав дружину, яка була повноцінним уособленням його мрій. Елен народила Рубенсу 5 дітей. Вона з початку шлюбу почала з'являтися майже в кожній картині свого чоловікаЄлена Фоурмен з дітьми

Соломенная шляпка. Пітер Паульс Рубенс

Єлена Фоурмен. Пітер Паульс Рубенс Я взяв молоду дружину, дочку чесних городян, хоча мене з усіх боків намагалися переконати зробити вибір при дворі, але я злякався цього лиха знатності та особливо зверхності. Я хотів мати дружину, яка б не червоніла, бачачи, що я беруся за пензля

Шубка Пітер Паульс Рубенс Як пізніше помітили критики, у практично кожній картині художника у жіночих о́бразах «завжди з'єднувалися риси Ізабелли і Елен: у першій він як би передбачав риси другої; в другу вкладав як би незабутній спогад про першу».

Персей и Андромеда. Пітер Паульс Рубенс

Пітер Паульс Рубенс

Венера та Адоніс. Пітер Паульс Рубенс

Суд Паріса. Пітер Паульс Рубенс

Союз Води і ЗемліПітер Паульс Рубенс

Перемога та Звитяга. Пітер Паульс Рубенс

Алегорія Війни та Миру. Пітер Паульс Рубенс

Похищение дочерей Левкиппа. Пітер Паульс Рубенс

Похищение Гипподамии. Пітер Паульс Рубенс

Избиение младенцев. Пітер Паульс Рубенс

Поклоніння волхвів. Пітер Паульс Рубенс

Пітер Паульс Рубенс

Полювання на левів. Пітер Паульс Рубенс

Полювання на калидонського вепря. Пітер Паульс Рубенс

Охота на тигров и львов. Пітер Паульс Рубенс

Падіння Фаетона. Пітер Паульс Рубенс

Вірсавія. Портрет камеристки інфанти Ізабелли. Пітер Паульс Рубенс

Воздвиження Христа Господня. Зняття з хреста. Пітер Паульс Рубенс

Даниил во рву со львами. Пітер Паульс Рубенс

Харменс ван Рейн Рембрандт(15 липня 1609, Лейден — 4 жовтня 1669,Амстердам Нідерландський художник, офортист доби бароко. Улюбленим засобом моделювання образів стало застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції. Стримана золотаво-червона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері Рембрандта специфічності та емоційної виразності. Вершиною і підсумком живописних досягнень голландської культури XVII ст. є творчість Харменса ван Рейна Рембрандта

Нідерландський художник, офортист доби бароко. Рембрандт виступив новатором у багатьох жанрах. Як портретист, він став творцем своєрідного жанру портрету-біографії, де довге життя людини і його внутрішній світ розкривалися у всій своїй складності і суперечливості. Як історичний живописець, він перетворив далекі античні і біблійні легенди в зігріту високим гуманізмом розповідь про реальні земні людські почуття і відносини. Рембрандт ван Рейн

У 1642 році Рембрандт пише найвідомішу свою картину "Нічна варта". Картина була написана на замовлення Стрілецького товариства — загону громадянського ополчення Амстердама, який побажав прикрасити свою нову будівлю груповими портретами шести рот. У XVIII столітті полотно обрізали з усіх боків, аби картина помістилася в новому залі. Найбільше постраждала ліва частина картини, де зникли два стрільці. До нашого часу дійшла копія XVII століття. Зараз картина зберігається в Державному музеї в Амстердамі. Незважаючи на те, що частина полотна втрачена, це одна з найбільших картин музею. На картину тричі було здійснено напади вандалів. Перший раз був вирізаний шматок полотна, вдруге картині було завдано більше 10 ударів ножем, в третій раз картину було облито сірчаною кислотою.

До середини 1660-х років Рембрандт завершує свій найпроникливіший твір -" Повернення блудного сина ". Обірваний, знесилений і хворий, промотавший свій спадок і покинутий друзями, з'являється син на порозі рідної домівки і тут, в обіймах батька, знаходить прощення і розраду. Безмірна світла радість цих двох - старого, що утратив усякі надії на зустріч із сином, і сина, охопленого соромом і каяттям, що ховає обличчя на грудях батька, - складає головний емоційний зміст твору.

Біографія художника: Загальне визнання і слава, різке падіння і злидні – так можна охарактеризувати біографію великого генія мистецтва. Народився 15 Липня 1607 р. у старовинному місті Лейдені, що знаходиться в провінції Південна Голландія, в будиночку на Ведештегу у сім'ї мельника. Ріс у багатодітній родині, в якій був шостою дитиною Рембрандт трепетно ставився до своєї матері протягом усього життя. Це виражається в портреті, написаному в 1639 році, на якому зображена мудра бабуся з добрим і трохи сумним поглядом.«Портрет матері Рембрандта»1639 р.

Крізь тумани борошняного пилу Рембрандт дивився на блакитну річку, і спостерігав за променями сонця. Можливо, саме з таких дитячих спогадів художник навчився майстерно володіти фарбами, світлом і тінню. У 13 років, його віддали навчатися нідерландському художнику Якобу ван Сваненбюрху (близько 1620-1623 рр). У представника пізнього маньєризму не збереглося величезної художньої спадщини, з-за чого простежити вплив Якоба на формування стилю Рембрандта практично неможливо. Вчителі художника:

У 1623 році юнак відправляється в столицю, де другим його вчителем стає живописець Пітер Ластман, який навчав Рембрандта півроку живопису і гравюрі. Яскраві і насичені фарби, а також скрупульозне опрацювання навіть самих дрібних деталей флори – ось, що передав Пітер іменитому учневі. «Побиття камінням святого апостола Стефана»1625 р.

Рембрандт наполегливо працював над портретом, вивчаючи міміку людського обличчя. Ось таким Рембрандт зобразив себе у віці 23 років. Більш вільні і різноманітні за композицією автопортрети Рембрандта і портрети близьких йому людей, в яких художник сміливо експериментував у пошуках психологічної виразності. «Автопортрет»1631 р.

«Усміхнена Саскія»(1633р., Картинна галерея, Дрезден) Рембрандт натхненний красою своєї коханої, тому часто пише її портрети. Через три дні після весілля ван Рейн зобразив жінку срібним олівцем в капелюсі з широкими полями. Саскія з'являлася на картинах нідерландця в затишній домашній обстановці. Образ цієї жінки з'являється на багатьох полотнах художника, наприклад, загадкова дівчинка на картині «Нічний дозор» сильно нагадує кохану художника.

«Жертвоприношення Авраама»(1635 р., Державний Ермітаж, Санкт-Петербург) За біблійним сюжетом написана знаменита картина яку гідно оцінили в світському суспільстві. Вона несла на собі печатку впливу живопису італійського бароко, яке проявляється у форсованій динаміці композиції, гостроті ракурсів та світлотіньових контрастів. Картини художника сміливо протистояли художнім канонам, виділялися живою безпосередністю композиції, вільною манерою живопису, мажорною, наповненою світлом, барвистою гамою.

“Даная” (1636-1647рр. Ермітаж, Санкт-Петербург) Ця монументальна композиція стала яскравим втіленням естетичних поглядів художника, в якій він начебто вступає в полеміку з великими майстрами Відродження: оголену фігуру Данаї, далеку від класичних ідеалів, він створив зі сміливою реалістичною безпосередністю, а чуттєво-тілесній, ідеальній красі образів італійських майстрів протиставив красу духовності і теплоти людського почуття.

«Нічний дозор» (1642 р. Рейксмузеум, Амстердам) Рембрандт досконало зобразив кожну деталь мушкетерів, які перебувають в русі: ніби в певний момент зупинився час, коли ополченці виходили з темного дворика, щоб ван Рейн зобразив їх на полотні. Замовникам не сподобалося, що нідерландський живописець відійшов від канонів, які розвивалися в 17 столітті. Тоді групові портрети були парадними, а учасники зображувалися анфас без будь-якої статики. Приплив замовлень Рембрандта скорочується, його життєві обставини затьмарюються смертю Саскії.

Офорти:«Христос перед Пілатом» 1636р.«Сліпий Товій» 1651р.

«Три хрести» 1653 р.«Зняття з хреста» 1633р.

«Повернення блудного сина» 1668 — 1669рр. Холодне нерозуміння голландського бюргерства оточувало Рембрандта в останні роки його життя. Однак художник продовжував творити. За рік до смерті він приступив до створення свого геніального полотна «Повернення блудного сина», в якому втілилася вся мистецька та морально — етична проблематика. У цій картині художник створює цілу гаму складних і глибоких людських почуттів. Основна ідея картини — це краса людського розуміння, співчуття і прощення. Кульмінація, напруга почуттів і наступний за ним момент вирішення пристрастей втілені у виразних позах і скупих, лаконічних жестах батька і сина.

Смерть: Художником було написано близько 350 полотен і 100 малюнків. Людству знадобилося два століття, щоб гідно оцінити цього великого художника.…

Великий голандский художник Мистецтво великого голландського художника Рембрандта четверте століття захоплює і глядачів, і художників. Вже за життя він здавався сучасникам незвичайним живописцем. У його творчості все було дивно: і стиль, і те, як він зображував давно знайомі і звичні для того часу сюжети. Картини Рембрандта наповнені загадковим сутінком, в якому промені світла ледь осявають обличчя і фігури, написані тонкими-тонкими шарами фарби. Ці картини таємничо мерехтять, як старовинне золото.

Дружина художника. У 1632 році Рембрант переселився з тихого Лейдена в діловій Амстердам В Амстердамі початківець художник дуже швидко досяг популярності , проте , незважаючи на масу замовлень , він не переставав працювати єдино з метою свого удосконалення , малюючи з натури і гравіруя цікаві типи , які траплялися на кожному кроці на вулицях міста. Рембрандт одружився на Саскії ван Юленборх , дочки вченого юриста . Цією одруженням відкривається найщасливіша пора його життя: він користується матеріальним добробутом , надлишком замовлень і потрібної прихильністю своєї молодої дружини. Саскія часто фігурує в його творах цього періоду , причому риси її обличчя зустрічаються не тільки в портретах , а й в інших картинах і гравюрах .

«Ночной дозор» (1642)У 1642 році Рембрандт отримав замовлення на груповий портрет амстердамських мушкетерів для нової будівлі Стрілецького товариства . Це наймасштабніше полотно художника , що досягає 4 -х метрів. Картина являє собою масову сцену , пронизану рухом натовпу конкретних і безіменних персонажів. Вона побудована на мерехтливому контрасті яскраво освітлених колірних плям і затінених зон. Створюється враження різнобою і напруженості , але разом з тим, і відчуття незвичайної урочистості. Настільки сміливе поєднання групового портрета з історичними подіями Нідерландської революції відлякало замовників , які відмовилися прийняти цю роботу , що згодом вплинуло на фінансовий стан і кар'єру художника.Історія з картиною «Нічний дозор» Рембрандта приведена в однойменному фільмі британського режисера Пітера Грінуея (2007).

«Повернення блудного сина» (1660)Картина створена на сюжет з Євангелія. У ньому розповідається , як один юнак пішов з дому , довго мандрував , розтратив всі гроші на розваги і жалюгідним жебраком повернувся до старого батька. Син одягнений у лахміття , черевики зовсім розвалилися . Він стоїть на колінах , сховавши обличчя на грудях батька. Сліпий старий поклав руки на плечі синові , повернення якого так довго чекав . Цей виразний жест рук передає любов, співчуття і прощення . Картина забарвлена ​​глибоким смутком. У розумінні художника біблійна притча стає втіленням теми людської любові і милосердя.

“Товит підозрює дружину в крадіжці”Державний музей, Амстердам

Алегорія музики, 1626

Автопортрет с Саскією на колінах. Його перші картини (романтичні портрети юної дружини Саскії та автопортрети в розкішному і фантастичному вбранні із сяючими обличчями) виконані у стилі бароко:

Саскіяскладні ракурси, динамізм, багатство кольорових нюансів, світлотіньове моделювання, яке стане основним серед його зображальних засобів.

Флора

Саскія з червоною квіткою. Портрет сина

Урок анатомії лікаря Тульпа

Даная

Пир Бальтазара

“Бенкет Валтасара”Національна галерея, Лондон

Пир Бальтазара

З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків. Урок анатомії доктора Тюльпа. Бенкет Валтасара. Христос зцілює хворих. Польський вершникЄврейська наречена

Весілля Самсона

Нічна варта

Найвідоміші полотна — "Нічний дозор", "Даная", "Святе сімейство" та ін. — виявляють дедалі більшу роль світлотіні — основи його художньої структури. В останні 16 років (найдраматичніші в житті Рембрандта) були створені живописні образи, виняткові за монументальністю характерів і одухотвореністю.

Святе Сімейство. Головними засобами виразності стали не лінії та маси, а світло і колір. У колориті перевага надавалася відтінкам червоного і коричневого, які ніби горять із середини. Ця складна взаємодія кольору і світла створює необхідне емоційне середовище та відповідні психологічні характеристики образів.

“Автопортрет”Кенвуд-хаус, Лондон

Рембрандт Гарменсзон ван Рейн народився 15 липня 1606 року (за деякими даними, у 1607) в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна в Лейдені. У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха. В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана, який встиг побувати в Італії і спеціалізувався на історичних, міфологічних і біблійних сюжетах

Груповий портрет «Урок анатомії доктора Тюльпа»(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх (1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). У цей період з'явилося і декілька його шедеврів («Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636). Вважають тепер шедевром і велике полотно «Нічна варта». Та в рік появи картина викликала скандал. Адже 16 офіцерів внесли по 100 гульденів за право бути рівними серед рівних та трохи рівнішими за інших. Зазвичай стрільців малювали за бенкетом. Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід.

Вічній темі кохання, радісного пробудження чистого, великого почуття, що змінює людину, присвячена ермітажна картина «Даная», створена художником в 1636 році. Сюжетом картини послужив міф про дочку царя Акрисія, що стала дружиною Зевса і матір'ю Персея - одного з улюблених героїв стародавніх греків. Вона ніжиться в теплих променях, довірливо простягає руку вперед, у той же час злегка затуляючись від сліпучого світла - в цьому жесті злилися воєдино і слабкий опір, і заклик.

Портрет матеріЧоловік в золотому шоломі

Старий у червоному. Жертвоприношення Авраама. Рембрандт умів створювати портрети біографії: виділяючи лише обличчя і руки, він передавав усю історію життя ("Портрет старого у червоному"

Повернення блудного сина

Епілогом творчості прийнято вважати його відому картину "Блудний син", в якій з найбільшою повнотою виявилися моральна і психологічна глибина і живописна майстерність художника.

Як бачимо, майстри працювали в рамках одного художнього стилю, але кожен із них утілював своє бачення світу. Стиль Рубенса соковитий і барвистий, він любить накопичення фігур на полотні, гігантські масштаби та яскраві ефекти. Його живопису властиве особливе багатство колориту, пристрасть до золота. Рубенсова думка спрямована до зовнішнього світу, контрасти і пишнота якого захоплюють художника, тішать око, і цю втіху поділяє глядач. Палітра Рембрандта більш стримана: мерехтливе золото мантій, перехід від темно-вишневих до яскравих відтінків червоного жару, які немов зібрали в себе промені світла, а потім до тьмяніших тонів жовтогарячого. Тематика та емоційний лад колориту картин Рембрандта підпорядковані розкриттю внутрішнього світу людини. Відобразити життя земної людини з її земними переживаннями — головна мета його творчості.І хоча майстри різні у своєму світобаченні, деякі спільні риси в них можна знайти. Це — одвічні людські цінності, прагнення краси, досконалості, гармонії. Висновок