Загальні відомості Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, влучення в кошик – її головна мета. Точність кидка в кошик визначається, передусім, раціональною технікою, стабільністю рухів і керованістю ними, правильним чергуванням напруження й розслаблення м'язів, силою і рухливістю кистей, їх завершальним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту й обертанням м'яча. М’яч вважається закинутим у кошик, якщо пройде крізь кільце зверху (діаметр кільця 45 см, діаметр м’яча 24-25 см).
Класифікація кидків Кидки можна здійснювати двома або однією рукою різними способами, залежно від ігрової ситуації, а також від майстерності гравця. Кидки класифікують: 1. За способами виконання (зверху, від грудей, знизу, зверху вниз, добивання). 2. За характером переміщення (з місця, в русі, у стрибку). 3. За відстанню (дальні, середні, ближні). 4. По напрямку до щита (прямо перед щитом, під кутом до щита, паралельно щиту).
Фази кидка У загальній структурі конкретного способу кидка в кошик виділяють три фази: підготовчу, основну і завершальну. Якщо в підготовчі руху гравець може внести деякі зміни, то основні рухи повинні відрізнятися стабільністю і раціональною варіативністю в межах вирішення конкретних завдань, обумовлених установкою на кидок. Ці установки можуть бути спрямовані на регулювання: - точки замаху (від плеча, знизу, над головою, за головою); - точки випуску м`яча (перед собою, високо над головою); - швидкості виконання; - висоти траєкторії польоту м`яча.
Добивання м’яча Стоячи обличчям до кошика на зігнутих ногах і з піднятими угору на рівні плечей руками, гравець розраховує свій стрибок так, щоб торкнутися м’яча кінчиками пальців у той момент, коли досягне найвищої точки стрибка. Широко розставленими пальцями рук гравець спочатку контролює м’яч, а потім підштовхує його до кошика.
Кидок однією рукою зверху Використовують частіше за інші способи для атаки кошика в русі з близьких дистанцій і безпосередньо з-під щита. Основна фаза: у вищій точці стрибка руку випрямляють для максимального наближення до кільця, м'яч виштовхують м'яким рухом кисті, чим додають зворотнього обертання. Заключна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги й готується до боротьби за відскок у випадку промаху.