Презентація: " Батьки та законні представники дітей з особливими освітніми потребами як ключові партнери в інклюзивному навчанні"

  Підготувала вчитель-дефектолог. Дружківської ЗШ I-III ступенів №7 Дружченко Наталя Олексіївна. БАТЬКИ ТА ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЯК КЛЮЧОВІ ПАРТНЕРИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ

Базові цінності, на яких ґрунтується інклюзивна освіта:• Кожна дитина – особистість. • Навчатися можуть усі – нездібних дітей немає. • Кожна дитина має унікальні здібності, особливості та інтереси . • Заборона на дискримінацію в будь-якій формі. Право кожної людини на участь у житті суспільства, у тому числі людей з особливими потребами. • Терпимість один до одного: готовність жити разом у світі один з одним ; прийняття людей з їхніми індивідуальними відмінностями. • Виховання в дусі толерантності як «гармонія в розмаїтті» Інклюзивне навчання – це системний процес налагодженої взаємодії усіх учасників освітнього процесу, ефективність якого залежить від усвідомлення переваг інклюзивного навчання для усіх учасників освітнього процесу.

Міжнародні стандарти з прав людини у сфері освіти Загальна декларація прав людини, 1948 Стаття 26 1. Кожна людина має право на освіту. Освіта має бути безоплатною, хоча б на рівні початкової і загальної освіти. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. 2. Освіта повинна бути спрямована на різнобічний розвиток людини, збільшення поваги до прав та основних свобод людини. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй з підтримання миру. 3. Батьки мають пріоритетне право у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей

= Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти, 14 грудня 1960 року, Стаття 1= Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966, Стаття 13 = Конвенція про права дитини, 1989, Стаття 23, Стаття 28= Всесвітня декларація про освіту для всіх, 1990 р. Стаття І – Задоволення базових освітніх потреб;Стаття ІІІ – Забезпечення доступу до освіти і сприяння дотриманню рівності.=Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для осіб з інвалідністю Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю, 1993 р. Правило 6. Освіта=Закон України “ Про освіту”,2017, Статті 3-9, 20=Закон України “ Про охорону дитинства”, 2001,Та інші.

Склад команди супроводу дитини з особливими освітніми потребами:постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки) дитини з ООП тощо;залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

Розуміння відмінностей між поняттями :«Виключення» має місце, коли учнів у будь-який спосіб, прямо чи опосередковано, позбавляють доступу до освіти або відмовляють у такому доступі. «Сегрегація» – це ситуація, у якій діти з ООП отримують освіту у відокремлених закладах (установах), пристосованих до різних або до певного виду порушень розвитку дітей, в ізоляції від інших дітей. «Інтеграція» – це процес влаштування дітей з ООП в існуючі загальноосвітні навчальні заклади з розумінням того, що діти з ООП зможуть пристосуватися до стандартизованих вимог таких закладів. «Інклюзія» передбачає процес системних реформ, що охоплюють модифікацію змісту, методів викладання, підходів, структур та стратегій освіти .

Фактори, які допомагають школі залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини: · сприятлива атмосфера, коли педагогічний колектив дружньо налаштований і допомагає в усьому;· постійне двостороннє спілкування між родиною дітей і школою;· сприйняття батьків, як колег. Переваги інклюзивного навчання для батьків дітей з ООП: • Можливість співпраці й активного залучення до освітнього процесу дитини. • Краще розуміння індивідуальних особливостей розвитку та потреб своєї дитини. • Підтримка у визначенні мети індивідуальної освітньої траєкторії для своєї дитини .

Принципи практики в освітніх закладах, які можуть використовуватися орієнтовно сім‘ї:1. Сім'ю необхідно вважати основним одержувачем послуг. Надаючи освітні послуги, треба враховувати потреби всіх членів родини, які займаються освітою дитини і доглядом за нею. 2. Необхідно підтримувати й шанувати рішення, які приймаються родиною.3. Надавати широкий спектр послуг, покликаних поліпшити функціонування дитини та родини.

« Неприняття » дитини - що це?Термін «прийняття» ввійшов у практику дитячо-батьківських стосунків завдяки науковій творчості відомого психотерапевта XX ст., представника гуманістичної психології американського вченого Карла Роджерса. Він трактує прийняття як безумовно позитивне ставлення до дитини незалежно від того, чи радує вона дорослих у даний момент.

Готовність батьків до повного прийняття дитини визначається такими кроками: -дозволом їй бути такою, якою вона є;-увагою до її почуттів і думок, умінням почути та зрозуміти їх; -здатністю підтримати дитину, усвідомлюючи, що її цінності та системи поглядів можуть не збігатися з батьківськими;-повагою до позиції дитини, вірою в її сили та можливості;-готовністю ділитися власними цінностями і поглядами, створюючи тим самим можливість дитині розуміти інших; -поблажливим і терплячим ставленням до своїх вихованців.

Особливості прийняття батьками дітей з особливими потребами поділяються на : адекватні та неадекватні; Під адекватним розуміється прийняття дитини «такою, як вона є», Неадекватне прийняття — це «відторгнення» дитини, негативне ставлення до неї. суб’єктивні та об’єктивні. При суб’єктивному прийнятті дитина з особливими потребами сприймається як суб’єкт соціальних відносин, тобто як повноправний член суспільства. при об’єктивному прийнятті — як особистість, яка віддалена від суспільства.

Психолого-педагогічна просвіта:індивідуальне, групове, сімейне консультування батьків фахівцями (психологом, дефектологом, логопедом, медичними працівниками і т. п.);бібліоконсультування на тему «Особлива дитина»; «Хвилини спілкування» (в яких батьки спілкуються між собою, обмінюються досвідом, інформацією з проблем виховання і реабілітації);педагогічні бесіди, які проводять фахівці в рамках індивідуальної роботи («Як вдома займатися з дитиною?», «Ігри, які можна зробити своїми руками» та інші);- круглий стіл - об'єднує фахівців і батьків, допомагає знайти оптимальні підходи у взаємодії з дітьми, розкрити емоційний світ батьків, надати їм надію на те, що вони можуть розраховувати на підтримку і розуміння, допомагає змінити погляд на проблему.

Співпраця з батьками дітей з особливостями психофізичного розвитку проводиться в наступних формах:- семінари-практикуми для набуття практичних навичок з виховання дітей (як читати книгу, готувати руку дитини до письма);- батьківські збори, на які можна запросити лікаря, психолога, юриста, дитячого письменника. На групових зборах питання готує педагог, інші батьки або хтось із фахівців;- батьківські конференції, які можна завершити спільним концертом дітей, членів їх сімей;- папки-пересувки, в які вкладаються тематичні статті - для залучення батьків до читання педагогічної літератури;- пропаганда педагогічних знань у формі виставки дитячих робіт;- рольові ігри, тренінги;- «Телефон довіри», «Журнал відгуків та пропозицій», «Скринька уваги і поваги», «Спільно вирішуємо проблеми»;- спільні заняття з дітьми (вечори відпочинку, спортивні свята і розваги, участь в підготовці вистав, лялькового театру, виставок тощо).

Для успішної інклюзії в умовах загальноосвітньої школи необхідно враховувати наступні фактори: -командний підхід; -задоволення індивідуальних освітніх потреб дітей; -співпраця з батьками; -створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі.

   Антон Макаренко (1888—1939, радянський педагог і письменник)Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все, люди. З них на першому місці — батьки і педагоги.

Дякую за увагу!