Відкритий урок – це не головний біль… Відкритий урок - це форма поширення передового досвіду, елемент методичної роботи викладача, майстра виробничого навчання. Мета відкритого уроку – демонстрація передових форм і методів навчально-виховної роботи, узагальнення прийомів наукової організації і контрою якості навчального процесу.
Відкриті уроки в ДПТНЗ «АЦППРК» проводяться відповідно до плану методичної роботи та методичних комісій. Затверджений план проведення відкритих уроків вивішується в методичному кабінеті центру. Відкритий урок відображає стиль щоденної роботи викладача та майстра виробничого навчання і неповинен порушувати послідовність вивчення програмного матеріалу. Вибрати тему відкритого уроку доручається самому викладачу або майстру виробничого навчання, який буде проводити урок.
На відкритому уроці педагог демонструє колегам свій позитивний або інноваційний досвід, реалізацію методичної ідеї, застосування методичного прийому чи методу навчання. У цьому сенсі відкритий урок – це засіб поширення інноваційного досвіду. Відкриті уроки та їх зміст не повинні суперечити навчальним програмам. Здобувачів освіти заздалегідь повідомляються про проведення відкритого уроку. Це підготує їх до ситуації, коли на уроці будуть присутні відвідувачі.
; Відкритий урок повинен мати методичну мету. До підготовки та проведення відкритих уроків висувається ряд вимог: відкриті уроки проводять викладачі, які мають високий рівень науково-методичної підготовки та забезпечують високу ефективність навчально-виховного процесу. молоді та малодосвідчені викладачі, що мають менше двох років педагогічного стажу не повинні проводити відкриті уроки. Вони можуть тільки відвідувати відкриті уроки, які є джерелом інноваційного досвіду; відкритий урок обов’язково повинен мати новизну, повинен показати переваги та високу ефективність новації.
; Більшість викладачів і майстрів виробничого навчання центру – спеціалісти своєї справи, але є й такі, хто не має педагогічного стажу, молоді та малодосвідчені колеги. Тому, для всіх починаючих й недостатньо досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання, відвідування відкритих уроків кращих педагогів – є справжньою школою педагогічної майстерності. На цих уроках вони одержують конкретне уявлення про те, які основні педагогічні принципи, методи практично використовуються в педагогічній діяльності досвідчених, творчих викладачів і майстрів виробничого навчання.
; Кожному відкритому уроку передує конкретний, складний, трудомісткий процес, який проходить в творчій співпраці викладача, майстра виробничого навчання, голови методичної комісії та методиста. На відкритий урок запрошуються методист, голова методичної комісії, викладач-предметник та адміністрація центру. Запрошеним роздають план уроку. Проведення відкритого уроку ПОЕЗІЯ - ЦЕ ГОЛОС ІСТИНИ, ГОЛОС ПРАВДИ
Готуючись до відкритого уроку викладач розробляє так званий "режисерський сценарій", в якому заздалегідь передбачає шляхи включення учасників освітнього процесу в самостійну роботу, застосування інноваційних технологій навчання на певних етапах уроку, підготовку сучасного навчально-методичного супроводу уроку, готує матеріально - технічне забезпечення уроку. Досвід впровадження інноваційних технологій навчання. З професії «Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення»Застосовання інтерактивного програмно-технологічного навчального комплексу learningapps.org в навчальному процесі, що дозволяє достатньою мірою реалізувати ідею ігрової або проблемної ситуації на уроці й урізноманітнити форми подання завдань учасникам освітнього процесу.
Використання ІКТ дає можливість урізноманітнити навчально-виховний процес методами та прийомами, видами діяльності, які формують професійну компетентність та всебічну обізнаність учасників освітнього процесу професійно-технічної освіти. Розробляємо презентації, знімаємо навчальні відеофільми , приймаємо участь у обласних проектах
Аналіз відкритого уроку проводиться в той же день. Головна його мета – навчити викладачів та майстрів виробничого навчання бачити окремі методичні прийоми, розкрити ефект, що вони дають, показати значення цих прийомів у процесі навчання на конкретному відкритому уроці. Проведення відкритого уроку. СОБОРНА МАТИ УКРАЇНА ОДНА НА ВСІХ, ЯК ОБЕРІГ(з нагоди Дня Соборності України)
Використовуються такі види аналізу уроку: Повний аналіз – передбачає всебічний розгляд у єдності та взаємозв’язку мети, змісту, методів і прийомів, форм організації всіх аспектів уроку – змістового, дидактичного, психологічного, виховного, методологічного, організаційного. Комплексний аналіз – за своїм характером близький до повного й використовується найчастіше при аналізі декількох уроків однієї теми системи уроків тощо. Аспектний аналіз – передбачає більш глибокий розгляд певного аспекту уроку – наприклад, організаційного або певного питання організації навчально-дидактичного, психологічного, методологічного, виховного процесу. Короткий аналіз – здійснюється для загальної оцінки науково-методичного чи організаційного рівня уроку. Він відображає тільки основні дидактичні завдання (чи реалізовано план уроку, чи досягнута поставлена мета, чи вирішені пізнавальні завдання), які основні позитивні (негативні) аспекти уроку тощо.
Перше слово надається викладачу або майстру виробничого навчання, який проводив відкритий урок. Дуже важливо, щоб особисто викладач або майстер виробничого навчання, який проводив урок, чітко розкрив мету, показав, де і як реалізував її на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом.
Обговорення відкритого уроку фіксується в протоколі. У ньому записується коротко та чітко всі виступи, питання й відповіді, що визначить правильність чи неправильність педагогічних завдань, які реалізував викладач або майстер виробничого навчання на відкритому уроці, які заходи необхідно виконати щодо усунення зазначених зауважень при аналізі відкритого уроку.
Аналізуючи урок педагога методист освітнього закладу може дотримуватися такого плану:1. Оцінка основних особистих якостей педагога:- знання предмета і загальна ерудиція; · рівень педагогічної і методичної майстерності; · культура, мовлення, темп, дикція. Інтенсивність. Образність, емоційність, загальна та фахова підготовка; · рівень тактовності й демократичності взаємин з учасниками освітнього процесу; · загальний вигляд, культура, міміка, жести. 2. Оцінка діяльності учасників освітнього процесу на уроці:рівень пізнавальної активності, творчості й самостійності; рівень розвитку загально навчальних і спеціальних умінь і навичок;наявність та ефективність колективних (групових) форм роботи учасників освітнього процесу на уроці;рівень дисциплінованості, організованості та зацікавленості цим навчальним взагалі і на уроці зокрема. 3. Оцінка змісту діяльності педагога та учасників освітнього процесу:науковість і посильність досліджуваного матеріалу; актуальність та зв’язок з життям;ступінь новизни, проблемності й привабливості навчальної інформації;оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння нового матеріалу. 4. Оцінка ефективності способів діяльності викладача й учасників освітнього процесу:раціональність та ефективність використання часу уроку;оптимальність темпів, а також чергування й зміна видів діяльності з ходу уроку; доцільність та ефективність використання наочності, ТЗН, комп’ютерної техніки на уроці;раціональність та ефективність використання організаційних форм роботи, методів і прийомів;наявність зворотного зв’язку з усіма учасниками освітнього процесу в ході уроку;ефективність контролю за роботою учасників освітнього процесу і рівень вимог на якому було оцінено їхні навчальні досягнення; ступінь ефективного впливу уроку на учасників освітнього процесу;ступінь дотримання правил охорони праці та безпеки педагогом і учасником освітнього процесу в ході уроку. 5. Оцінка мети і результатів проведення уроку:ступінь конкретності, чіткості й лаконічності формулювання мети уроку;реальність, доцільність, складність і досяжність мети одночасно; використання на уроці активних та інтерактивних методик навчання, традиційних та інноваційних технологій; ступінь навчального впливу проведеного уроку на учасників освітнього процесу;ступінь виховного впливу (що і якою мірою сприяє вихованню учасників освітнього процесу у ході уроку); ступінь впливу уроку на розвиток учасників освітнього процесу (що і якою мірою сприяло їхньому розвитку).
Алгоритм загального аналізу уроку виробничого навчання. Зовнішні умови та стан проведення уроку:санітарно-гігієнічний стан навчальної майстерні, наявність і стан обладнання;забезпеченість учасників освітнього процесу роботами, інструментом, матеріалами, навчально-технічною документацією тощо.2. Зміст і методика вступного інструктажу: правильність визначення мети урок; раціональний відбір навчального матеріалу для інструктажу, його структури, дозування часу на окремі елементи;методика показу і пояснення трудових прийомів і процесів, використання навчально-технічної документації, наочних посібників і технічних засобів навчання;способи та ефективність вирішення виховних завдань, розвиток інтересу та пізнавальної активності учасників освітнього процесу; організація і методика закріплення матеріалу вступного інструктажу, ступінь засвоєння його учасниками освітнього процесу. 3. Організація і методика поточного інструктажу:відповідність змісту вправ вимогам навчальної програми;правильність визначення мети і планомірність обходів робочих місць учасників освітнього процесу;ефективність засобів та методичних прийомів інструктажу, що застосовуються; поточний контроль і прийом робіт учнів, об’єктивність оцінок. 4. Діяльність учасників освітнього процесу на уроці:свідомість і ступінь самостійності; вміння проводити самоконтроль, застосовувати раціональні прийоми праці;організованість у роботі; ефективне використання робочого часу, відношення до роботи; типові помилки і труднощі; якість виконаних робіт. Підведення підсумків уроку виробничого навчання включає, як правило, підсумкову бесіду з майстром. Методист робить для себе відповідні записи у журналі відвіданих уроків. Обов’язкових форм та рекомендацій по веденню записів немає. Важливо, щоб у них методист фіксував усі моменти діяльності майстра виробничого навчання та учасників освітнього процесу, позитивні та негативні моменти уроку, намічав рекомендації та поради з удосконалення організації й методики виробничого навчання учасників освітнього процесу.