Презентація Батьківські збори "Вступ до школи – переломний момент у житті дитини"

Батьківські збори 23 грудня 2022

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. У житті змінюються все: обов'язки, оточення, режим. Це „кризовий період”, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по різному – від 2 тижнів до 3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психологічними особливостями та станом здоров'я). Отож, у нас зараз є можливість перевірити рівень адаптації.

Анкета для батьків першокласників 1. Чи охоче йде дитина починає навчальний процес? а) неохоче б) без особливого бажання в) охоче, з радістю 2. Чи сповна пристосувався до шкільного режиму? Чи приймає як належне новий розпорядок? а) поки ні б) не зовсім в) в основному, так  3. Чи переживає свої учбові успіхи і невдачі? а) швидше ні, чим так б) не цілком в) в основному, так  4. Чи часто дитина ділиться з Вами своїми шкільними враженнями? а) ніколи б) інколи в) досить часто  5. Який переважаючий емоційний характер цих вражень? а) в основному негативні враження б) позитивних і негативних приблизно порівну в) в основному позитивні враження 6. Чи має потребу дитина у Вашій допомозі при виконанні завдань? а) досить часто б) інколи в) не потребує допомоги  7. Як дитина долає труднощі в роботі? а) перед труднощами відразу пасує б) звертається за допомогою в) наполегливий в подоланні труднощів  8. Чи здатна дитина сама перевірити свою роботу, знайти і виправити помилки? а) сам цього зробити не може б) інколи може в) як правило, може  9. Чи часто дитина скаржиться на навчання, ображається в процесі навчання? а) досить часто б) буває, але рідко в) такого практично не буває  10. Чи справляється дитина з учбовим навантаженням без перенапруження? а) ні б) швидше ні, чим так в) швидше так, чим ні

Результати анкетування Більш А – низький рівень адаптації Більше Б – середній Більше В - високий

Низький рівень адаптації Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: * часто скаржиться на здоров`я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; * спостерігається порушення дисципліни; * матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; * під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; * потребує постійного контролю і спонукань як збоку вчителя, так і збоку батьків.

Середній рівень адаптації Першокласник позитивно ставиться до школи: *відвідування уроків не викликає у нього особистих переживань; * розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; * засвоює основний зміст програми з усіх предметів, * зосереджений і уважний під час виконання завдання, доручень, вказівок учителя.

Високий рівень адаптації Першокласник позитивно ставиться до школи: * правила й вимоги сприймає адекватно; * навчальний матеріал засвоює легко; * розв`язує ускладнені задачі; * уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; * доручення виконує охоче і сумлінно, без зовнішнього контролю; * виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи.

Прояви дезадаптації: швидка втомлюваність; недисциплінованість; підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.

Можливі несприятливі наслідки дезадаптації небажання вчитися, відвідувати школу; низька успішність; проблеми в спілкуванні із однолітками; закріплена висока тривожність у поєднанні із неадекватною самооцінкою; може розвинутися невроз, який необхідно лікувати за допомогою психолога, психіатра.

Декілька порад 12 годин сну з урахуванням обіду (1- 1,5 год.) для поновлення сил; після уроків не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2 – 3 години відпочити; найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 годин; заняття ввечері безрезультатні; не примушуйте дитину готувати уроки за один раз (після 20 хв. занять необхідно 10 – 15 хвилин перерви); під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння; - спокійний тон та підтримка („не хвилюйся, все вийде”, „давай розбиратися разом”), похвала навіть якщо щось не виходить, необхідна;

Підведення підсумків 1 семестру

Наші навчальні досягнення

1.Читання покращується стрибкоподібно. Навички читання довго залишаються на одному рівні. Потім настає момент, коли дитина починає добре читати. І знов залишається на цьому рівні, поки не відбудеться наступний стрибок. Тому не треба покладати руки , думати що всі заняття марні. Результат обов`язково настане. Але щоб прискорити стрибок, пропоную дотримуватися наступних правил 2.Краще менше, але частіше. Мозок дитини продуктивно освоює інформацію перші п`ять хвилин. Далі - зупинка. Тому скільки б не займалися після 5‑10 хвилин, результат буде такий саме, або навіть погіршиться. Тому краще читати не більше ніж 2-3 рази на добу по 5-10 хвилин

3. Зробити читання задоволенням. Читання для дитини - великий труд. Нехай дитина відчує легкість під час читання. Для цього рекомендую такі вправи: -Читання разом з дитиною, ви читаєте в звичайному темпі, а дитина слідкує. Якщо дитина не встигає, допоможіть їй – візьміть ії руку в свою і слідкуйте разом. -Нехай дитина читає те ,що вже знає напам`ять, читає знайомі твори декілька раз. -Під час таких вправ в мозку відбувається процес якісних змін необхідних для оволодіння навичками читання. Кількість обов`язково перейде в якість 4.Читання перед сном. Останнє що фіксує мозок дитини, це письмовий образ слова. Якщо ви читаєте дитині використовуйте такий прийом: зупиниться на цікавому моменті і дитина сама забажає дізнатися , як далі розвиватимуться події в книжці і буде з нетерпінням чекати наступного вечора 5.Вибирайте книжки, які подобаються дитині 6. Не смійтеся над помилками дитини. Не порівнюйте ії з іншими дітьми. 7.Не читайте на швидкість. В цьому випадку процес читання втрачає свій сенс. В цих перегонах за швидкістю втрачається зацікавленість дитини до читання. 8.Читання не можна використовувати як покарання.

Різне

Успіхів у вихованні Вашої дитини!