Біатло́н (від лат. bid — двічі та грец. ἆθλον — боротьба) — зимовий вид спорту, двоборство, що поєднує лижні перегони і стрільбу лежачи та стоячи на кількох вогневих рубежах з дрібнокаліберної гвинтівки. Активний розвиток біатлону припадає на 20-ті роки ХХ століття, коли починають відбуватися змагання з лижних перегонів серед військових патрулів зі стрільбою, киданням гранати тощо.
Номер слайду 4
Номер слайду 5
Біатлон виник в Скандинавії, як змагання в лижних перегонах зі стрільбою. Перші змагання з подібних перегонів були проведені в Норвегії в 1767 році. У двох номерах програми з трьох лижники під час проходження певного схилу мають влучити у певну ціль, котра знаходилась на відстані приблизно 40-50 кроків від них. Однак, попри ранню появу цей вид спорту культивувався переважно в скандинавському регіоні, не поширюючись в інші країни Європи. Період активного розвитку біатлону припадає на 1920—30-ті роки XX століття. Перегони на лижах зі стрільбою починають проводитися в Норвегії, поступово трансформуючись в «перегони військових патрулів». Перегони військових патрулів увійшли до програми перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що відбулися у 1924 році. У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв'язку з антивоєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був скасований. Лише у 1958 році мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону та чемпіонати Європи.
Номер слайду 6
Лише у 1958 році мода на біатлон повернулася60 році біатлон, практично в сучасному вигляді, був включений до програми Олімпійських ігор. Тоді ж у Скво-Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки у 1992 році в Альбервілі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Резцова. Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, 1980 року в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (Німеччина). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк-Сіті (США) (доти розігрувалися медалі тільки на чемпіонатах світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків Уле Айнер Бйорндален. Мас-старт включили до програми Олімпійських Ігор лише 2006 року в Турині. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна-Карін Олофсон (Швеція). Серед чоловіків — Міхаель Грайс (Німеччина).
Номер слайду 7
Змагання з біатлону на зимових Олімпійських іграх вперше з'явилися на зимових Олімпійських іграх 1924 Шамоні і з зимових Олімпійських ігор 1960 в Скво-Веллі включалися в програму кожних наступних Ігор. Спочатку змагання були чоловічими, жіночі дисципліни з'явилися на зимових олімпійських іграх 1992 в Альбервілі. У цьому виді спорту розігруються 11 комплектів нагород. З зимових Олімпійських ігор 1928 по зимові олімпійські ігри 1948 біатлон був демонстраційним видом спорту.
Номер слайду 8
Номер слайду 9
На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань. Спринт (для жінок 7,5 км, для чоловіків 10 км), гонка переслідування (для жінок 10 км, для чоловіків 12,5 км), мас-старт (для жінок 12,5 км, для чоловіків 15 км), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км, для чоловіків 20 км). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4х6 км, для чоловіків 4х 7,5 км) і змішана естафета, в якій жінки на кожному етапі пробігають 6 км, а чоловіки 7,5 км. У 2018 на етапі кубку IBU дебютують офіційні змагання із суперспринту. Міжнародний союз біатлоністів (англ. International Biathlon Union, нім. Internationale Biathlon-Union, IBU) — міжнародна організація, яка об'єднує національні федерації та інші організації, що представляють біатлон. Штаб-квартира союзу розташована в Австрії, в місті Зальцбург.
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Мішені на вогневих рубежах розміщені на віддалі 50 м. Діаметр мішені для стрільби з положення лежачи дорівнює 45 мм, для стрільби з положення стоячи — 115 мм . За кожну незакриту мішень біатлоніст повинен додатково пробігти штрафне коло (150 м), а в індивідуальній гонці за кожну незакриту мішень до часу спортсмена додається одна штрафна хвилина. В естафетних гонках у спортсмена є три запасних патрони, якщо не вдається закрити мішені за допомогою них, то за кожну мішень нараховується штрафне коло. Стрільба в біатлоні починається завжди з положення лежачи, потім іде стрільба з положення стоячи. У спринті і естафетах тільки два вогневі рубежі, а в гонці переслідування, мас-старті й індивідуальній гонці — чотири вогневих рубежі. За 15 хвилин до старту учасник змагань з біатлону зобов'язаний пройти маркування в спеціальному стартовому містечку. Тут маркуються лижі і перевіряється гвинтівка. У гвинтівки перевіряється мінімальне зусилля на спусковий гачок, необхідне для здійснення пострілу. Воно не повинне бути меншим 500 гр. У кожної команди є дві запасні гвинтівки. Потім перевіряється правильність стартового номера і дотримання правил про рекламу. Видають стартові номери, які спортсмен сам кріпить на стегні. На ноги біатлоністам кріпляться передавачі, які замірятимуть час при проходженні контрольних рубежів. Як правило, в спринті і індивідуальній гонці, спортсмени виходять на старт через кожні 30 секунд. Кожен біатлоніст за 10 секунд до початку старту отримує звуковий сигнал, за 5 секунд до старту електронний годинник починає голосно цокати. У перебігу цих п'яти секунд палиці повинні знаходитися за спеціальним обмежувачем руху. При естафеті або мас-старті команда старт подається пострілом стартового пістолета. В гонці переслідування спортсмени стартують з інтервалом, що дорівнює різниці між ними на фініші спринту, який проводився напередодні. Після фінішу зброя (вона не повинна бути заряджена) і лижі (повинні бути марковані) ще раз перевіряються. А біатлоністи відправляються на допінг контроль.
Презентацію розробив учитель фізичної культури, початкових класів та Захисту Вітчизни “Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Полтавської міської ради Полтавської області” Бардін А.О.