Презентація біг на середні дистанції

Техніка та тактика бігу на середні дистанції

До бігу на середні дистанції відносяться – біг на 400м,800м, 1000м, 1500м.

Біг 2000м і дистанції  що перевищують 2000м вважаються довгими.

Для того, щоб вміти правильно бігати, потрібно правильно утримувати поставу.

Для цього тулуб і голову тримай на одній лінії, нахилившись вперед. Повштовхову ногу постав на зовнішню сторону носка і відштовхуючись, повністю випрямляй.

Махову ногу згинай у колінному суглобі, при цьому стегно ноги рухай вперед-вгору.

Руки зігнути ліктях під прямим кутом. Рухи руками виконуй вперед - назад(перехресно – права нога і ліва рука). Кисті рук тримай розслабленими, а пальці напівзігнутими.

Під тактикою бігу розуміють дії бігуна під час бігу.

Під час бігу на середні дистанції головним є правильний розподіл сили на всій дистанції, залишаючи резерв для швидкого фінішування.

На реалізацію тактичних планів впливають зовнішні умови: напрямок вітру, стан бігової доріжки, температура повітря.

Необхідно звертати на такі моменти: вибір місця зі старту, біг із заданою швидкістю, встановлення необхідного ритму і темпу на дистанції;обгін суперників на різких у різних ситуаціях і у різних ділянках дистанції; біг поруч із суперником; лідирування;переслідування суперника і раптовий вихід уперед;фінішний ривок.

Поради або правила виконання бігу на середні дистанції:

Ø                      Займай намічене місце на доріжці на початку бігу;

Ø                      Біжи ближче до бровки;

Ø                      Вибирай найбільш зручніший для себе темп;

Ø                      Відривайся від суперників, особливо при лідируванні;

Ø                      Переслідуючи суперника , біжи за ним в притул своїм звичним кроком;

Ø                      Обходячи суперника по прямій, одразу іди у відрив;

Ø                      При невеликому темпі бігу починай фінішувати раніше, при високому темпі пізніше;

Ø                      Розпочавши фінішування, прагни до безперервного збільшення швидкості аж до лінії фінішу.

Техніка легкоатлетичного бігу на середні та довгі дистанції

Біг є природним способом пересування людини в просторі. Це найбільш поширений вид фізичних вправ, які входять до багатьох видів спорту (баскетбол, футбол, гандбол та ін.).

Значна кількість різновидностей бігу є складовою частиною різних видів легкої атлетики. Під час бігу в роботу включаються майже всі м'язи тіла, що сприяє підвищенню обміну речовин, покращується робота серцево-судинної, дихальної та інших систем організму. Починаючи з молодшого шкільного віку, розвиток дитячого організму і його біодинамічні структури досягають рівня, при якому необхідне свідоме ставлення до процесу навчання. Протягом всього періоду навчання в школі біг займає основне місце серед інших засобів фізичного виховання.

Освоєння техніки бігу доступне для школярів будь-якого віку, а навантаження можна дозувати досить точно, змінюючи швидкість і величину дистанції. Зі збільшенням швидкості бігу збільшуються вимоги до техніки його виконання, виникає необхідність до навчання бігу на максимальній швидкості.

Техніка бігу на короткі дистанції відрізняється від техніки бігу на середні і довгі дистанції рядом технічних дій. В першу чергу кутом відштовхування. Зі збільшенням швидкості кут відштовхування зменшується. При формуванні навичок бігу слід домогтися раціональної спортивної техніки. В змаганнях з легкої атлетики різні види бігу і естафет є найбільш видовищним видом програм. Вони завжди викликають велику зацікавленість у глядачів і тому є одним із кращих засобів агітації.

Метою навчання техніки бігу на короткі дистанції є оволодіння основними елементами техніки бігу: старту, стартовому розбігу, бігу по дистанції, фінішуванню.

При вирішенні завдань навчання техніці виконання високого старту слід звернути увагу на положення „На старт!”, „Увага!”, „Марш!”, навчити вибіганню з високого старту з переходом на біг по дистанції, фінішуванню. При цьому особливу увагу слід звернути на перші кроки бігу, на нахил тулуба, повне відштовхування з поступовим переходом на вільний біг по дистанції.

Важливим завданням для початківців є навчити правильно ставити стопу на ґрунт, пояснити і показати як ставиться нога на доріжку під час бігу, використовуючи при цьому кінограми. З цією метою використовується така вправа: з вихідного положення стоячи піднятись на передню частину стопи і опуститись на п'ятки, руки як при бігові, тулуб прямий.

Після цього вивчається техніка бігу маховим кроком по прямій і по повороту.

Вивчення техніки і методика навчання бігових видів легкої атлетики здійснюється в такій послідовності: біг на середні та довгі дистанції, кроси, біг на короткі дистанції, естафетний і бар’єрний біг.

Біг на середні і довгі дистанції

Техніка бігу є сукупність найбільш раціональних рухів бігуна, яка забезпечує швидке подолання дистанції з найменшою затратою енергії.

Вміння бігти вільно, розслаблено створює сприятливі умови для ефективної роботи, для досягнення високого спортивного результату.

Біг на середні і довгі дистанції розпочинається з високого старту, в якому бігун ставить попереду сильнішу ногу, а другу відставляє на одну стопу назад на носок. По команді „Марш!” треба своєчасно і швидко розпочати біг, якомога більше нахиливши тулуб вперед. Поступово нахил тулуба зменшується, збільшується довжина кроків, бігун переходить до вільного бігу по дистанції. Для техніки бігу на середні та довгі дистанції характерним є невеликий нахил тулуба вперед (у середньому 4-6°, чим більша швидкість, тим більший нахил і навпаки); таз подається вперед; положення голови пряме, плечі вільно розправлені, не напружені. Бігун вільно і енергійно виносить стегно махової ноги коліном вперед і одночасно повністю випрямляє поштовхову ногу. Довжина кроку може коливатись в межах 160-210 см і залежить від довжини ніг бігуна, швидкості бігу та інших факторів.

Біг – циклічна вправа, тому для аналізу техніки досить розібрати один цикл рухів – подвійний крок.

.

Найважливішим моментом в бігу є активне проштовхування вперед. Кут відштовхування у бігунів на середні дистанції дещо менший, ніж у бігунів на довгі дистанції, тобто зі зменшенням довжини дистанції кут відштовхування зменшується. Бігуни на довгі дистанції стегно і стопу піднімають не так високо, як бігуни на середні, нога при приземленні ставиться на передню частину стопи, а далі торкається опори п'ятка. У момент вертикалі опорна нога зігнута в коліні під кутом 34-36°, м'язи не напружені, плечовий пояс і руки рухаються вільно. Під час руху руки вперед плече також виступає трохи вперед, компенсуючи рухи протилежної ноги і таза. У крайніх положеннях рука в ліктьовому суглобі згинається більше, ніж у момент вертикалі. Швидкість бігу залежить від сили і швидкості відштовхування і винесення зігнутої ноги вперед, що, в свою чергу, обумовлює довжину і частоту кроків, які у кожного бігуна знаходяться у певному співвідношенні.

В бігу на середні і довгі дистанції важливе значення має правильне дихання. Дихати потрібно ротом і носом одночасно. Ритм дихання має бути природним і індивідуальним для кожного спортсмена, він міняється на дистанції в залежності від швидкості бігу і стомлення спортсмена. Для підвищення функцій дихання на тренувальних заняттях важливо акцентувати увагу на глибину і повноту видиху, зберігаючи зручний ритм дихання в цілому. Під час бігу на повороті бігун трохи нахиляє тулуб вліво, стопа правої ноги ставиться носком до центра кола, права рука працює більш активно, ніж ліва, її лікоть відводиться далі вбік.

Засоби навчання техніки бігу на середні дистанції.

1. Створення правильного уявлення про техніку бігу. Використовують показ учителем чи підготовленим учнем техніки бігу. Пояснюють, як тримати тулуб, голову, як виконувати відштовхування і виносити таз уперед-угору, пояснюють роль рухів руками під час бігу. Акцентують увагу на вмінні тримати плечовий пояс і руки в ненапруженому стані.

2. Учні пробігають дистанцію у півсили або в три чверті сили. Учитель чи викладач звертає увагу учнів на виконання елементів техніки бігу в такій послідовності: 1) положення тулуба; 2) відштовхування ногами; 3) постановка ступнів на ґрунті; 4) положення гомілки (чи не надто високо закидається): 5) махові рухи при винесенні ноги (чи не надто високо піднімаються стегна, чи не є біг дріботливим); 6) робота рук (чи не напружені плечовий пояс і руки); 7) тримання голови (чи не закидається вона назад).

Уміння бігати вільно відпрацьовують спочатку в повільному темпі і закріплюють навичку на більш високих швидкостях.

3 Відпрацювання високого старту і вдосконалення техніки бігу. Для цього використовують високий старт і стартовий розгін на відрізках 20-30 і 50-60 м.

Далі вдосконалюють техніку бігу з рівномірною швидкістю на відрізках 100-200 м, техніку прискореного бігу з різною інтенсивністю, техніку зміни швидкості бігу за рахунок зміни темпу (частоти і довжини) кроків, опанування техніки розслаблення.