Презентація "Болота Штучні водойми підземні води "

8 кл геогр Болота Штучні водойми підземні води 8 12 2023 2 % території→ 9,4 тис. км2. Болото→ надмірно зволожені ділянки земної поверхні → вологолюбна рослинність→ накопичується торф.→ недостатня кількість кисню → надлишок вологи.

відмерлі рослини повністю не розкладаються→ накопичуються→ перетворюються на торф (однорідну масу коричневого або чорного кольору) шар торфу в болоті→ більше 30 см → цінні речовини→ органічне добриво, паливо, у медицині.

Болота: 1) заболочування території2) заростання водойм.

Умова заболочування → надмірне зволоження Впливають → клімат, → рельєфу та → високий рівень залягання підземних вод.1) річки і струмки повільна течія. 2) рясні дощі → водонепроникні породи. 3) давній льодовик - водойми з болотами.

Людська діяльність → заболочування→ зведення дамб для водосховищ.

з ПН ЗХ на ПД СХ заболоченість зменшується. Полісся → 6 % площі→ 1,5 тис. боліт→ понад 6 тис. км2. Найбільшу площу боліт мають → Волинська (1,17 тис. км2), → Чернігівська (1,15 тис. км2) → Рівненська (1,07 тис. км2) області.

Центр (лісостеп)→ 1,5 % території, у Карпатах - 1 %, Південь (степ) Україні - 0,03 %. У Кримських горах боліт немає.

І) Верхові →на плоских вододілах річок → лише за рахунок надмірного зволоження і застоювання води на водотривких породах. → небагато. Мох сфагнум

ПН ЗХ Полісся та в Карпатах→ випадає опадів більше, ніж випаровується Найбільші площі верхових боліт→ Волинська та Рівненська області→ чималі за розмірами → цілі болотні масиви → Кремінне на Рівненщині → 50 тис. га → торфу → 1,5-5,6 м→ одне із джерел живлення річок.

Ґрунти боліт бідні на поживні речовини← промиті дощами → невибагливі до ґрунтів рослини - болотні чагарники: вереск, багно, журавлина, буяхи. Обов’язково мох сфагнум→ накопичує й утримує воду у відмерлих клітинах. Сфагнум - основна рослина, з якої формується торф. Накопичення торфу поверхня боліт→ опукле. Дерев майже немає.

ІІ)Низинні.→ у зниженнях рельєфу, у річкових долинах, навколо озер → живляться ґрунтовими водами→ у річкових долинах, на берегах озер, у місцях виходу підземних вод на поверхню у зниженнях рельєфу. → навіть у сухих степах на півдні України. → 90 % боліт на Поліссі → низинного типу→ у долинах Прип’яті та її численних приток.

За характером рослинності болота→ деревні, → чагарникові, → трав’янисті → мохові. → трав’янисті болота в заплавах і дельтах річок →плавні.

Ґрунти доволі родючі→ збагачуються розчиненими у підземних водах мікроелементами. → рослинність багатша, ніж на верхових болотах→ осика, очерет, рогіз, хвощ, вільха, береза, зелені мохи.

ІІІ) перехідні болота→ за характером живлення та рослинністю → ознаки як верхових і низинних боліт.

Значення й охорона боліт.  «хворобливі лишаї»→ непридатні для господарського освоєння. ½ всіх боліт, особливо у Житомирській і Київській областях → осушення → несприятливі природні процеси.

→природний регулятор водно-повітряного режиму ґрунтів → нормальний ріст рослин → вбирає надлишок води і віддає її в умовах нестачі→ прісна вода → живить річки та струмки→ різко падає рівень ґрунтових вод, Значення боліт в природі

→втрачаються цінні пасовища і луки, →загибель болотних рослин і тварин. → знижується продуктивність земель навіть на сусідніх прилеглих територіях. Несприятливі природні процеси

→ на пересушених торф’яниках улітку нерідко виникають пожежі.→ джерело торфу, цінних лікарських рослин і ягід.→вітрова ерозія ґрунтів, → виснаження через брак торфу, 1/6 осушених земель → у незадовільному стані.

→ створення болотних заказників і заповідників→ 5 % площ боліт → в Чернігівській (32 % боліт), Черкаській (100 %), Львівській (25 %) та Сумській областях (84 %). Охорона боліт 

Штучні водойми → зберігання води→ 1157 водосховищ, (200 великих). 1/2 водосховищ в басейні Дніпра → 6 морів-водосховищ→ забезпечують водою 1/2 населення країни. → вода виробляє електроенергію→ Славутич судноплавний на всьому протязі → величезні «рибні квартири»→ зрошення сільськогосподарських угідь, водопостачання міст1) Водосховища.

у 1934 р. у Запоріжжі→ Дніпровське водосховище→ затопили Дніпрові пороги→ наскрізне судноплавство → перша ГЕС на Дніпрі - Дніпрогес.

Найбільше за площею в Україні є Кременчуцьке водосховище ( 2,3 тис. км2), у 1959-1961 рр.

Мал. 110. Водосховища на ДніпріНа Дніпрі→ каскад водосховищ.

На Дністрі: Дністровське (створене у 1981-1987 рр.) і Дністровське буферне.

На Сіверському Дінці - Печенізьке водосховище,

На Південному Бузі→ Ладижинське

Водосховища → серйозні небажані зміни в природі. (-) затоплено близько 300 населених пунктів і чимало родючих земель та луків. (-) змінився клімат прилеглих до водосховищ територій,(-) підтоплення ґрунтів, (-) зникають звичні тварини і рослини. Екологічні проблеми:

(-) бурхливе розмноження водоростей «цвіте», зменшуються рибні запаси. (-) хвилі, які здіймаються на рукотворних морях, продовжують руйнувати крутосхилі береги, у водосховища змиваються тонн родючого ґрунту.(-) змінюється рівень ґрунтових вод.

(з латин. - труба, жолоб) - штучні русла з безнапірним рухом води. Перезволожене Полісся та передгір’я Карпат → для штучного водовідведення, На півдні→ для населених пунктів, → зрошування сільськогосподарських угідь → 15 тис. км2. 2)Канали.

Північнокримський канал → 400 км Каховське водосховище → Керч → 1961— 1971 рр. → до 2014 р. - 85 % потреб Криму в прісній воді. середня ширина — 10—15 м; максимальна глибина — до 6м.

Каховський канал → Каховське водосховище → 130 км

Дніпро- Донбас → 260 км Дніпродзержинське водосховище → до Сіверського Дінця →вода у Харків і на Донбас

Дніпро-Інгулець → з’єднує два водосховища - Кременчуцьке на Дніпрі і Олександрійське на Інгульці →інт 150,5 км. Дніпро-Кривий Ріг з Каховського водосховища → інт 41,3 км. Сіверський Донець-Донбас→ інт133,4 км Інгулецький канал - між р. Інгулець і Бузьким лиманом → інт 53,5 км

→ в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід у верхніх шарах земної кори.→ просочування атмосферних опадів крізь водопроникні породи й накопичення їх на водотривких породах. → водоносний шар. → підземні води залягають у земній корі кількома «поверхами».3) Підземні води.

І)Грунтові води→ суцільний від поверхні водоносний шар→ стікають у бік похилу водотривкого шару, існують постійно→ їхній рівень значно коливається→ живлять річки, озера, болота.

ІІ міжпластові води→ між двома водотривкими шарами гірських порід ←поповнюються дуже повільно → постійний рівень чистої води.

ІІІ Артезіанські→ пласти гірських порід залягають у складках земної кори, міжпластові води під тиском.

Підземні води мають різну температуру. А) холодні (до +20 °С), Б) теплі (+37 °С) В) термальні (понад +37 °С) підземні води.

За хімічним складом1) прісними 2) мінералізовані→ підвищена концентрація розчинених солей і газів.

Артезіанський басейн - сукупність водоносних горизонтів, що залягають у прогинах і западинах, у яких рух підземних вод відбувається під напором.три артезіанські басейни → водоносні шари → на глибині 175-800 м:

Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський Причорноморський.

Артезіанські води→ самостійно піднімаються на поверхню.65 % ресурсів підземних вод → в Дніпровсько-Донецькому та Волино-Подільському артезіанських басейнах. Дніпровсько- Донецький артезіанський басейн→ в межах Дніпровсько-Донецької западини, є найбільшим в Україні.

Передкарпатський Закарпатський басейни→ можливості використання термальних вод для теплопостачання

1)Дніпровсько- Донецький артезіанський басейн → 49 % самостійно з глибини 500-600 м → водопостачання Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Полтави, Луганська ½ запасів підземних вод→ 8 областей України→ 300 тис. км2

→ кілька горизонтів у гірських породах мезозойської та початку кайнозойської ери → у тектонічній западині, заповненій товщею осадових порід до 11-18 км. → найзручніші для використання води → на глибині 300-800 м→ напірні, місцями самовиливні, прісні, рідко зі слабкою мінералізацією (1-3 г/л).

2)Волино-Подільський артезіанський басейн → з глибин 600 і більше метрів → до Львова і Луцька, Хмельницького і Рівного, Тернополя. ПН ЗХ → 5 областей.

→ водоносні пласти у породах осадового чохла Волино-Подільської плити різних геологічних ер: від палеозойської до кайнозойської. → 70 % запасів → на водоносний горизонт крейдових відкладів

3)Причорноморський артезіанський басейн → Причорноморська западина → до 200 м Пд України у породах мезозойської та кайнозойської груп→ водопостачання найбільше→ неогеновий горизонт→ прісні та слабосолоні води (1-3 г/л) і навіть розсоли (із сильною мінералізацією: 10-30 г/л)

→ кілька горизонтів у тектонічній Причорноморській западині1/2 води→ питна, 1/3 → зрошення, 1/10 - на промислові потреби.→ підземні води забруднені найменше → господарське значення весь час зростає. → оздоровча роль→ підземні мінеральні води.

Запаси підземних вод зберігаються також і в інших природних басейнах - в областях складчатості Карпат, Кримських гір. Однак вони мають менш сприятливі умови для формування підземних вод.