Презентація "Братський рух в Україні"

Братський рух в УкраїніПідготувала заступник директора з виховної роботи. Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів–ліцей» №4 Кременчуцької міської ради Полтавської областіПроцько Т. М.

У XV столітті західноукраїнські землі ввійшли до складу Польщі. Посилення польсько-католицької експансії в Україні, процес винародовлення української еліти викликали занепокоєння патріотично налаштованої шляхти, серед заможних кіл міщанства, православного духовенства, селянства, козацтва. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності. Осередками боротьби з польською експансією стали братства.

Братства — це всестанові, загальнонаціональні організації, що створювались навколо церкви, сприяючи культурно-національному відродженню. Це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні, станові права українців. Їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у становленні громадянського суспільства, його етнонаціональної консолідації, у підвищенні рівня освіти та культури.

Основні напрямки діяльності братств: допомога своїй парафіяльній церкві;боротьба за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;захист інтересів православних ремісників при вступі до цеху;просвітницька діяльність: створення шкіл і типографій, письменницька та видавнича діяльність, освітянська діяльність;благодійність. Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів. «Анфологіон», надрукований у друкарні Львівського Успенського братства, 1694 рік Герб ставропигійського братства на задній обкладинці служебникабника

Найстарішим і найвпливовішим було Львівське Успенське Ставропігійне братство при Успенському соборі, засноване у 1453році. Успенська церква, побудована у братством у1629 році

Від 1585 року його покровителем став князь К. Острозький, а згодом — князі Вишенські, Ружинські, Потоцькі, а також заможні купці та ремісники, зокрема Костянтин Корнякт, який заповідав львівському братству 4 тис. золотих. Усього в братській скарбниці в той час була досить значна сума — близько 50 тис. золотих. К. Острозький. К. Корнякт

Успенським братством у Львові в 1586 році Стефаном Зизанієм, Юрієм Рогатинцем, Іваном Красовським була заснована перша братська школа. У різний час ректорами й учителями тут були такі відомі діячи: Л. Зизаній, І. Борецький, П. Беринда, Г. Дорофеєвич, С. Косов, В. Ушакевич та інші. Колишня будівля Львівської братської школи. Худ. Франц Ковалишин, 1902

Львівське братство викупило друкарню Івана Федорова, в якій була видана перша друкована книга в Україні “Апостол” у 1574 році. В цій же друкарні був надрукований перший український буквар у 1578 році. У 1596 р. Лаврентієм Зизанієм видаються перші системні підручники церковнослов’янської мови — “Граматика словенска” і “Наука ко читаню і розуміню писма словенскаго “.«Апостол»Сторінки з букваря Івана Федорова

У 1617 р. було створено Луцьке братство. Луцьке братство також створило школу вищого типу, що стала культурним осередком усієї Волині. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. братства виникли в Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Комарному, Дрогобичі, Ярославі, Межибожі, Холмі та інших містах.

Київська братська школа, заснована близько 1615—1616 pоки, була створена одночасно з організацією Київського Богоявленського братства. Київський Братський монастир і Академія Школа перебувала під постійною опікою видатних політичних і культурних діячів України — Петра Сагайдачного, Петра Могили, Івана Борецького.

У 1632 р. внаслідок об'єднання Київської та Лаврської братських шкіл Петром Могилою утворилася Київська колегія. За своєю структурою вона мала сім класів. За рівнем викладання та глибиною наукових знань, що їх отримували учні, вона була близькою до західноєвропейських університетів. Київська колегія була важливим осередком освіти і наукових знань на Україні, на її базі пізніше заснована Києво-Могилянська академія. Із Київської братської школи вийшло чимало видатних українських культурних і громадських діячів XVII ст., зокрема, письменники С. Косов, С. Почаський, пізніше — митрополита Иова Борецького, Мелетія Смотрицького, Касіяна Саковича та інших просвітителів.

Спочатку школи мали характер греко-слов’янських із слов’янською мовою викладання, друге місце займала грецька мова. Вивчалася також тодішня руська (українська) мова. Пізніше братські школи наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл (з латинською головною мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість братських шкіл відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика (церковні співи).

Цікаві факти про навчанні в братських школах Навчання грамоти ділилося на три етапи: вивчення азбуки, робота з часословом і псалтирем. Кожен завершувався принесенням учнями в школу для вчителя горшків каші. В цей день занять у школі не було, діти повторювали лише «зади», тобто вивчене в минулому. Учитель і школярі приступали до спільної трапези. Оскільки учні в різний час завершували вивчення азбуки, часослова, псалтиря, такі обіди траплялися не так уже й рідко. Закінчивши їжу, учні виносили горня на подвір'я і розбивали його. Етнограф та історик М. Сумцов, котрий досліджував виникнення цього звичаю, писав, що він є відгуком далеких часів, коли східні слов'яни приносили кашу богам землеробства. Горшками після жертвоприношення не користувалися, бо вважали смертних людей недостойними брати до вжитку священий посуд.

Висновки. Братські рухи виникли в умовах кризи православ’я і української культури. В умовах гніту зі сторони Польщі, вони ставали центрами формування нової української еліти, науковими й культурними осередками. Одним з найважливіших внесків братського руху в національно-політичний розвиток українського народу є заснування і підтримка братських шкіл. Їх основною метою було зміцнення православної віри на українських землях та опір денаціоналізованим впливам єзуїтських та протестантських шкіл. Братства сприяли створенню передумов для відкриття вищих навчальних закладів, були основою для подальшого культурного, духовного прориву. Під утисками з боку католицької церкви, вони змогли не тільки зберегти православну культуру, а ще й доповнити її. Завдяки братським рухам переосмислюється роль церкви у суспільному й культурному житті, її роль у збережені та розвитку культурних традицій.

Використані джерела:1. Братський рух у боротьбі за політичну консолідацію українського суспільства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/12090810/istoriya/bratskiy_ruh_borotbi_politichnu_konsolidatsiyu_ukrayinskogo_suspilstva .2. Братський рух та його роль у розвитку української культури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lektsii.com/1-55555.html .3. Братський рух та його роль у розвитку української культури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studopedia.su/2_18691_bratskiy-ruh-ta-yogo-rol-u-rozvitku-ukrainskoi-kulturi.html .4. Лановик Б. Д. Історія України: навч. посіб. / Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович. – К.: Знання, 2001. – 698 с.5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч.посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005. — 568 с.