Презентація "Депортація кримських татар"

Про матеріал

Презентація може стати в пригоді вчителям історії, які намагаються давати учням додаткову до підручника інформацію, а також класним керівникам для проведення виховної роботи.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Номер слайду 2

Депорта́ція кри́мських тата́р (крим. Qırımtatar sьrgьnligi) — примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР, проведене НКВС 18 травня 1944 року. Причини звинувачення в співпраці татар з Третім Рейхом страх місцевого населення перед татарами складність облаштування татар на їх історичній батьківщині Початок - 18 травня 1944 р. Завершення - 20 травня 1944 р.

Номер слайду 3

«в період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної Армії, які обороняли Крим, і переходили на бік противника, вступаючи у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини, які боролися проти Червоної Армії, в період окупації Криму німецько-фашистськими військами, беручи участь у німецьких каральних загонах, кримські татари особливо відзначилися своїми жорстокими розправами щодо радянських партизанів, а також допомагали німецьким окупантам у справі організації насильницького вивезення радянських громадян в німецьке рабство і масового винищення радянських людей». У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. про виселення кримських татар було зазначено, що депортацію проводять тому, що:

Номер слайду 4

Плакат, що закликає населення вступати у війська СС. Крим, 1942 Боєць однієї з частин кримсько-татарської "Schuma". Крим. Літо, 1942

Номер слайду 5

 Однак офіційна причина депортації татар, зазначена сталінською владою (співпраця із німцями) – це був лише привід. Багато кримських татар воювали в лавах радянської Червоної Армії. Зокрема, Амет-Хан Султан, відомий льотчик, який став двічі Героєм СРСР.

Номер слайду 6

Операція з депортації, розроблена Л. Берією, почалася рано вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення було задіяно війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб. Депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання. За з дні було депортовано бл. 200 тис. Татар.

Номер слайду 7

«ВРАНЦІ ЗАМІСТЬ ПРИВІТАННЯ ДОБІРНА ЛАЙКА І ЗАПИТАННЯ: ТРУПИ Є? ЛЮДИ ЗА ПОМЕРЛИХ ЧІПЛЯЮТЬСЯ, ПЛАЧУТЬ, НЕ ВІДДАЮТЬ. СОЛДАТИ ТІЛА ДОРОСЛИХ ВИКИДАЮТЬ У ДВЕРІ, ДІТЕЙ - У ВІКНО..» «Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати.» «Про медичне обслуговування й мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти ж брали про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти дизентерією, черевним тифом, малярією, коростою, воші мучили всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав.» «Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали.» Спогади очевидців Хто чинив опір під час депортації або не міг іти, часто розстрілювали на місці. У дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити.

Номер слайду 8

Понад 2/3 із виселених кримських татар були спрямовані в Узбецьку РСР. Географія розселення виглядала наступним чином: Ташкентська – 56 тис. 641, Самаркандська – 31 тис. 604, Андижанська – 19 тис. 773, Ферганська – 16 тис., Наманганська – 13 тис. 431, Кашкадар’їнська – 10 тис., Бухарська – 4 тис. осіб . Висилали і у Казахстан.

Номер слайду 9

Значну частину кримських татар «передали для трудового використання» на шахтах, заводах та будовах. Більшість з них не мали елементарних умов для життя і праці, багато людей хворіли (від 10 % до 40 %). Станом на 1948 р. у промисловості та сільському господарстві працювало 74 тис. 97 спецпоселенців із кримськотатарського народу.

Номер слайду 10

Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.

Номер слайду 11

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж — до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.

Номер слайду 12

Значна кількість переселенців, виснажених в роки німецької окупації, загинула в місцях висилки від голоду і хвороб у 1944-45 роках. Після депортації кримських татар було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населенні пункти, які мали кримськотатарське походження Наслідки

Номер слайду 13

Відповідно до постанови ДКО СРСР від 2 червня 1944 р. одночасно з кримськими татарами з Криму виселяли «німецьких посібників з числа греків, вірмен та болгар».

Номер слайду 14

Фотографії з мітингів 2009, 2010

Номер слайду 15

У 2012 РОЦІ ПРИ ФІНАНСОВІЙ ПІДТРИМЦІ ТЕЛЕКАНАЛУ АTR БУЛО ЗНЯТО ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ «ХАЙТАРМА», СЦЕНАРІЙ ЯКОГО ЗАСНОВАНИЙ НА ПОДІЯХ ДЕПОРТАЦІЇ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Номер слайду 16

Монумент в Судаку(Крим)

Номер слайду 17

Пам'ятний знак у Севастополі

Номер слайду 18

Пам’ятний знак жертвам депортації уМіжводному (до 1944 — Ярилгач)

Номер слайду 19

За усіма критеріями депортацію кримських татар у травні 1944 р. можна назвати геноцидом.  Однак на офіційному рівні до сьогодні це не визнано. . ВИСНОВОК

ppt
Додано
26 липня 2018
Переглядів
1665
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку