Спілкування державною мовою. Спілкування іноземними мовами. Математична грамотність. Компетентності в природничих науках і технологіях. Соціальні і громадянські компетентності.Інформаційно-цифрова компетентність. Уміння навчатися впродовж життя. Загальнокультурна грамотність . Підприємливість. Екологічна грамотність і здорове життя. Вивчати. Шукати. Думати. Співпрацювати. Братися за справу. Адаптуватися Ключові компетенції (європейський варіант)Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти(Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року) ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях.
спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію. Діяльнісний підхід формує такі навички: критичне мислення і вирішення проблем;соціальні та комунікативні навички; організаційні навички;навички застосування.
Поняття брейнстормінгу (англ. brainstorming) як мозкової атаки було запущено в комунікацію відомим американським рекламістом Алексом Осборном 1953 року. Стратегія «Брейнстормінг» Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку”. Цю стратегію застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Застосування методу мозкового штурму на занятті можливе за умов такого сценарію, де йдеться про імітаційні ситуації. Тобто вчитель формулює проблему й пропонує учням створити певну віртуальну реальність, висловивши ідеї й пропозиції щодо розв’язання цієї проблеми.
Анонімний. Деякі учні через сором'язливість бояться публічно висловлювати власну думку, генеруючи креативні ідеї. Тому можна запропонувати школярам записувати ідеї на окремих аркушах і збирати їх у спільний капелюх чи скористатися зручним онлайн-сервісом (наприклад, віртуальною дошкою Google Jamboard). Наступні етапи відбуваються як і у класичному форматі.
Візуальний. Такий формат найбільш підходить, коли необхідно створити замальовку певної ідеї (терміну, фрази, певної закономірності та інше). Клас об'єднується у декілька команд (по 3-5 учнів), учасники кожної з яких мають не лише обговорити зміст завдання, а й створити спільний ескіз. Після цього відбувається презентація кожної команди свого проєкту та у ході спільного обговорення обирається найбільш оригінальний та влучний варіант.
Тіньовий. Клас об'єднується у 3 команди. Перша генерує ідеї публічно. Друга – мовчки слухає учасників першої команди, не приймає участі у їхній дискусії, але записує свої ідеї, які приходять на думку під час дискусії учасників першої команди. Третя – аналізує пропозиції обох команд та обирає найприйнятніший варіант або пропонує свої ідеї на основі пропозицій інших команд.
Список використаної літератури та джерел інформаціїhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%9 E%D1%81%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BDДержавний стандарт базової і повної середньої освіти. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи / С. Литвиненко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Короленка – Серія : Педагогічні науки. – Полтава, 2006. – Вип. 3 (50). – С. 215–219.І. С. Маркова Інтерактивні технології на уроках математики. – Харків. Вид. гр. «Основа». 2007 рік.