Презентація "Церковне життя та братський рух"

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ ТАБРАТСЬКИЙ РУХісторія України, 8 клас. ПЕКАР Т. В. учитель історії Одеської загальноосвітньої школи №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: Формування уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; Вміння оці­нювати значення діяльності православних братств; Ви­значати особливості становища православної церкви; Продовжувати формувати навички використовувати різноманітня джерела та матеріал підручника як джерело знань; Виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини;Пояснювати поняття і терміни «церковні братства», «протестантизм», «право патронату», «аріанство».

Становище православної церкви в XVI ст. Реформаційні та контрреформаційні рухи в  Україні. Церковні братства. ПЛАНДАТИ І ПОДІЇ1542 р. — створення у Львові Благовіщенського  церковного православного братства1544 р.  — створення Миколаївського церковного православного братства у Львові 1556-1561 pp. — на Волині українською мовою було ви­дано Пересопницьке Євангеліє 1564 р. — початок діяль­ності єзуїтів у Польщі21 лютого 1582 р. — впровадження григоріанського або нового календаря папою Григорієм ХІІІ1586 р. — затвердження статуту Львівського братства антіохійським патріархом Йоакимом 1586 р. — заснування у Львові Успенського ставропігійного братства та братської школи1589 р. — визнання Московського патріархату та надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі1591 р. – видання друкарнею Львівського братства «Адельфотеса» - підручника церковно-слов'янської та грецької мов

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В XVI СТ.1573 р. - православна церква формально визнана рівноправною, мала урядові «вольності та привілеї». АЛЕ: 1) Вищих церковних посадовців призначав король. В Польському королівстві й Великому князівстві Литовському існувало право патронату, або «право подавання» - призначення на митрополичу та єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Становище церкви погіршилося після Люблінської унії. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші.2) Державні та світ­ські особи постійно втручалися в церковні справи: судили священиків, не призначали настоятелів, щоб самим отримувати доходи з церковних маєтків, обкладали церкву високими податками.. Хрестовоздвиженська церква, місто Луцьк. Сучасний вигляд. Магнати й щляхта користувалися правом патронату щодо православних церков і монастирів. Вони мали право власності на засновані ними церкви й монастирі в своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». У зв’язку із цим життя церковної громади зале-жало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями як своєю власністю: закладали, обмінювали, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

ПАТРОНАТ – право опіки заможних осіб над церквами і монастирями, які вони засновували чи підтримували.3) Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицько­го, повинно було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов'язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ста­вилися до православ'я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.4) Перехід української православної шляхти до римо-католицької церкви.4) Ускладнення становища української православної церкви зовнішніми обставинами. Календарна реформа папи Григорія ХІІІ 21 лютого 1582 року Впровадження нового григоріанського календаря замість юліанського. Мета реформи: подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в 16-17 ст. становило 10 днів. Православна церква України й досі дотримується юліанського календаря. Ослаблення впливу Вселенського (Константинопільського) патріарха через захоплення турками-османами Константинополя. 1589 р. - визнання Московського патріархату та надання його главі титулу Патріарха Московського та всієї Русі.

ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВГерб князів. Воронецьких. ВИСНОВОК. Можемо дока-зати, що князь Лев Воро-нецький був меценатом пра-вославної церкви. Меценат – особа, яка надає безкоштовну благодійну допомогу. ВИСНОВОК. Цей уривок доказує, що право патроноту впливало негативно на розвиток православ-ної церкви в 16 ст., так як пан, тоб-то шляхтич мав право призначити будь-кого із власних слуг священ-ником, незважаючи на освіту чи виховання.

ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВМитрополит Макарій(1816-1882)ВИСНОВОК. Митрополит Макарій звертає увагу на наслідки права патронату, яке призвело до того, що духовні особи - єпископи фактично залишалися світськими особами і турбувалися тільки про свої маєтки та інтереси. Митрополит Макарій не був упередженим і спеціально підкреслювати вади українських ієрархів в 16 ст. ВИСНОВОК. Цей уривок доказує, що діти православних переходили у католицизм з метою отримання освіти та кар'єри. Відомо, що Януш за сприяння свого батька кілька років перебував при дворі імператора Свя-щенної Римської імперії. Очевидно це і вилинуло на його погляди.

2. РЕФОРМАЦІЙНІ ТА КОНТРРЕФОРМАЦІЙНІ РУХИ В  УКРАЇНІ. РЕФОРМАЦІЯ — суспільно-політичний антикатолицький рух ХVІ - ХVІІ ст., спрямований проти католицької церкви за її переоблаштування. Реформаційний рух поширився в Європі в ХVІ ст. і поклав початок новому напрямку хрис-тиянського вчення – протестантизму. Із середини ХVІ ст. ідеї Реформації та протестантизму в Україні швидко поширили шляхетська та магнатська молодь, яка навчалася в європейських університетах, європейські ремісники, митці, учителі й лікарі, котрі поселялися в містах, у маєтках шляхти. Протестант­ські напрямки в Україні (від 30—40-х рр. ХVІ ст.)КАЛЬВІНІЗМ. Одним із таких вчень був кальвінізм. Засновник вчення Жан Кальвін вва-жав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадли-вими й накопичувати багатства. Не набув прихильників у народі. Створено близько 100 протестант­ських общин, до яких входили передусім представники шляхти, у тому числі таких родин, як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі. На території України громади кальвіністів виникали у великих панських маєт-ках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму — лютеранство — на території України поширення не набула.

СОЦІАНСТВО. Теоретик — Фавст Соціан: сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, люд­ську природу Ісуса Христа, неприйняття ікон у богослужінні, необхідність ліквідувати смертну кару. Соціани відкривали школи, друкарні, поширювали літературу; їхніми покровителями виступали князі, посадовці. У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — напрямок у протестантизмі, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю. Реформація не найшла підтримки в українських землях. Основний здобуток Реформації – це: Перепис і створення Пересопницького Євангелія в 1556-1561 рр. в місті Пересопниця живою мовою українського народу. Збільшення кількості шкіл та появі закладів, які надавали середню й вищу освіту. Поширення практики підтримки церкви і нагляду за нею братствами – об'єднаннями прихожан.

Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561 рр. Євангеліст Іоанн із  Прохором. Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1556— 1561  рр. Мініатюра з Пересопницького Євангелія. 1556— 1561  рр. Пересопницьке Євангеліє, 1556— 1561  рр. Перекладачем був архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря Григорій. Переписав переклад син протопопа із Сянока Михайло Василевич. Написано на пергаменті, 482 сторінки.

Заради свого захисту католицька церква організувала контрреформаційний рух. Порятунок католицизму його учасники вбачали в перебудові й пристосуванні до нових настроїв та умов життя. Найдієвішим захисником католицької церкви став орден єзуїтів. Єзуїти (від латин. Jesus — Ісус) — члени католицького чернечого ордену, заснованого в 1534 р. Статут затверджено папою римським 1540 року.Єзуїти згуртували навколо себе значні інтелектуальні сили. Їхніми головними засобами були написання й друкування книг, проголошення натхненних проповідей, переконування людей у приватних бесідах; . засновання шкіл й колегіумів, у яких молодь могла здобути добру освіту. Єзуїти все більше спрямовували свої зусилля проти православ’я. Рівень освіти, який надавали єзуїтські навчальні заклади, приваблював українських магнатів і шляхти-чів як із протестантських, так і з православних сімей. До того ж їх випускники мали можливість поглиб-лювати освіту в європейських університетах. Але разом із знаннями педагоги-єзуїти прищеплювали молодим людям зневагу до рідної культури та віри, усіляко переконували перейняти католицьку віру, польські культуру й мову. КОНТРРЕФОРМАЦІЙНИЙ РУХ

НАПРЯМКИ КОНТРРЕФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІВід 1569 р. на україн­ських і білору­ських землях діє єзуїтський орден, представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення. Від 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій — навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами. Поширюються ідеї об’єднання (унії) православної та католицької церков, які знаходять підтримку як серед католицького, так і серед православного духівництва.

3. ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА СТАВРОПІГІЯ  — автономна (незалежна) православна церковна одиниця, яка під-порядковується не місцевим ієрархам, а безпосередньо патріарху й користується спеціальними правами. ЦЕРКОВНІ БРАТСТВА  — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, що створювалися православними міщанами при церковних парафіях України в  XV—XVII  ст. 1591 р. – видання друкарнею Львівського братства «Адельфотеса» - підручника церковно-слов'янської та грецької мов1542 р. — створення у Львові Благовіщенського  церковного православного братства1544 р.  — створення Миколаївського церковного православного братства у Львові 1586 р. — затвердження статуту Львівського братства антіохійським патріархом Йоакимом 1586 р. — заснування у Львові Успенського ставропігійного братства та братської школи

За правом ставропігії Львівське братство безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право зверхності перед іншими братствами та контролю над духовенством. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров.. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків, що утримувалася кош-тами братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву. Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах. Фрагмент привілею Львівському Братству антіохійським патріархом. Йоакимом. Львівські братчики. Аматорський малюнок. Сторінка статуту Львівської братської школи, 1587 р.

Каплиця Трьох Святителів. Успенська церква у Львові З дзвіницею (вежею. Корнякта)За сприяння Львівського Успенського братства у Львові постав ансамбль Успенської церкви, що належить до кращих в Україні пам'яток ренесансної архітектури. Він складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта).

Домашнє завдання: Вивчити § 6 с.44-49 підр. В. С. Власов. Складіть розгорнутий план відповіді. Виконати письмово №1, 2, 4 (4.1). Використані джерела:1. Власов В. С. Історія України : підр. для 8 кл. загальноосвіт.навч.закл. – Київ : Генеза,2016. С.44-492. Бурнейко І. О., Наумчук О. В., Крижановська М.Є., Штанько О. Ф. Історія України : підр. для 8 кл. загальноосвіт.навч.закл. – Київ : Генеза, 2016. С.52-572. Інтернет – ресурси.