Витина́нка (від українського слова «витинати», тобто «вирізувати») — це вид давньослов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанки виготовляються за допомогою ножиць або ножа. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий).
Сідельні ремені з ажурними візерунками з кургану , Пазирик. V ст. до н. е. А розкопки одних з найдавніших Пазирикських курганів (скіфи) (V-III ст. до н.е.) — могил вождів племен — виявили, що у вічній мерзлоті збереглися нетлінними вироби зі шкіри, хутра, повсті. При цьому сідла коней, були прикрашені шкіряною аплікацією. Накидка на подушку з аплікацією зі шкіри Аплікаціїя з шкіряного полога.
Перші паперові прикраси, які можна вважати аналогами традиційних витинанок в Україні, виникли в Китаї VІІ-ХІІ ст і пов’язані з винаходом там паперу. Готуючись до свята весни, китайські жінки виготовляли протягом зими графічно чіткі візерунки, на яких зображували квіти, виноград, метеликів, риб, птахів-феніксів. Усе це мало в дні свят прикрашати вікна оселі, звідси і походить назва «чуан-хуан» — «віконні візерунки».
Перші паперові витинанки з’являються в Україні у XVII-XVIII століттях. Це були підкладки для печаток, так звані “кустодії”. Коли в середині XIX століття папір став досить дешевим, прикраса-витинанка надовго ввійшла у побут міщан та селян. Незважаючи на подібність витинанки різних місцевостей мають самобутні риси, притаманні лише цьому певному регіону. Витинанки Дніпропетровщини перегукуються з петриківським розписом.
Матеріали та інструменти для витинання. Найпоширенішим матеріалом для витинанки є тонкий картон та цупкий папір яскраво насичених кольорів. Також можна використовувати фольгу, папір з особливою текстурою, канцелярський папір. Витинанки наклеюються клеєм. Скло або на трьохшаровий макетний самовостанавлюючий килимок Інструменти – ножиці, канцелярські ножі.