План-конспект заняття для 5 класу з образотворчого мистецтва по темі: Сприйняття мистецтва. Прикладна діяльність. Мистецтво батику.

             План-конспект заняття з образотворчого мистецтва по темі:

Сприйняття мистецтва. Прикладна діяльність. Мистецтво батику.

Вид заняття: бесіда.

Тема: Мистецтво батику.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Мета:

- навчальна: ознайомити учнів з історією виникнення та розвитку мистецтва батику; поглибити знання учнів про декоративно-прикладне мистецтво.

- розвивальна: розвивати естетичний смак та вміння сприймати різні види мистецтва; сприяти творчому підходу в роботі, розвивати творчі здібності, почуття ритму, кольору; прищепити інтерес до вивчення декоративно-прикладного мистецтва.

- виховна: виховувати посидючість, увагу та шанобливе ставлення до мистецтва батика.

Матеріали: фото, репродукції, картини в техніці батик.

Обладнання:

Для вчителя: фоторепродукції в техніці холодний батик, відео-презинтація, магнітна дошка з магнітами.

Для учнів: аркуші, олівці.

План уроку:

•      Організаційний момент                                                     7 хв.
•      Повідомлення теми та мети уроку                                  10 хв.
•      Пояснення нового матеріалу                                           45 хв.
•      Фізкультхвилинка                                                             10 хв.
•      Підведення підсумків уроку                                            15 хв.
•      Завершення уроку                                                             13 хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

• Доброго дня! Рада вас вітати на уроці.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

Тема нашого уроку нова і досить цікава. Сьогодні ми познайомимося  з технікою розпису по тканині  «Батик». Визначимо історичні особливості становлення даної техніки. Переглянемо роботи художників, ознайомимося безпосередньо з технікою і особливостями виготовлення батику.

3. Пояснення нового матеріалу. 

Поговоримо про історію виникнення батику. Слово «батик» – яванського походження й у перекладі означає «малювання гарячим воском». В індонезійській мові лексема «batik» (ba- – бавовняна тканина, -tik – «крапка» чи «крапля») служить на позначення оригінального способу розпису тканини шляхом нанесення візерунків розтопленим воском із наступним зафарбуванням тих ділянок полотна, які залишилися непокритими.

Багато народів світу із сивої давнини розвивали мистецтво декорування тканин, зокрема й батик, бо потяг до прекрасного був притаманний і прадавній людині. Про це свідчать стародавні зразки тканин, розписані в техніці батик, знайдені археологами в Єгипті, Західній та Центральній Африці, Індонезії, Індії, Китаї, Японії, Середній Азії, Туреччині, Ірані та на островах Океанії. Вік цих зразків – близько 2тис. років. Їх знахідка викликала гострі дискусії та суперечки серед учених стосовно місця зародження техніки батика.

 Одним із давніх (понад 2 тис. років) і відомих є китайський розпис зі стародавнього поховання. Вражає те, що знайдена тканина дуже добре збереглася. Пліній Старший (I ст. н. е.) в одній зі своїх книг описав спосіб фарбування тканини, який застосовувся в Єгипті: «Фарбують одяг дивним способом: після того, як біле полотнище розкреслять, його просочують не фарбами, поглинальними речовинами; після цього, на полотнищі не видно нічого, але після занурення його в казан із гарячою фарбою, в належний час виймають забарвленим». Опис значною мірою подібний до сучасних визначень батика. Жителі Африканських країн Нігерії та Сенегалу використовують техніку батика протягом 1500 років. Замість воску для нанесення візерунків на тканину вони використовують пасту у вигляді суміші борошна, маніоки, рису та квасців (або сульфату заліза), зварених разом.

Давайте тепер поговоримо про те як батик розвивався на Україні.  У Київській Русі ручний розпис тканини був відомий у X–XIст. Це мистецтво поєднувалося з різьбярством, тому що для нанесення рисунка використовувалися ручні дерев’яні штампи. У кінці XVII ст. з’явилася так звана біло-земельна набивка – кольоровий друк на білому тлі. Часто по контурах мотиву набивали штирки, схожі на цвяхи без капелюшків, які при друці давали візерунок у вигляді горошин різного розміру.

На Україні склалася ціла мережа організацій, які сприяли розвитку батика, або, як частіше говорили, розпису тканини. Так поступово зростала, виховувалася плеяда відомих художників: А. Талаєва, Л. Грасса, І. Трофімова, В. Кравченка.

Пропоную розглянути батик Олександра Талаєва під назвою «Білі ночі»(Мал.1., 2.). Його композиції досить цікаві, хоча і дещо одноманітні. Зверніть увагу на кольори та їх перетікання.

    Мал.1. А. Талаєв. «Білі ночі»                  Мал.2. А. Талаєв. Білі ночі.

Не менш цікавими є Роботи Ірини Трофімової. Давайте  поглянемо на триптих «Музика» (Мал.3.). Авторка використовує невелику кольорову гамму. Серед основних кольорів – чорний, червоний та жовтий.

Мал.3. І.Трофімова. «Музика».

Цікаві і творчі роботи Вікторії Кравченко виконані в техніці холодного та гарячого батику на шовкових і бавовняних тканинах. Багато й успішно працюючи в області декоративного текстилю, В.Кравченко придбала свій неповторний, почерк. Її декоративні панно часто включають в себе графічні елементи, тонко промальовані природні мотиви (Мал.4.).

Майстерно володіючи різними графічними техніками, художниця застосовує їх на тканини в поєднанні з вільною розписом. Крім декоративних панно, завіс, хусток нею створено багато тканин для ексклюзивних колекцій модного одягу.

Мал.4. І Трофімова . Батик.

Розглянувши роботи художників пропоную ознайомитися з особливостями виготовлення батику. На відміну від гарячого, холодний батик виник набагато пізніше, внаслідок розвитку хімічних знань. Резервування здійснюється холодною сумішшю,яка, відповідно, й має назву «резерв» й розписується фарбами лише всередині резервних ліній. За їх допомогою кольори відокремлюються один від одного. При цьому кількість кольорів, використовуваних при розписі, практично не обмежена.

На відміну від гарячого батика, цей спосіб не потребує видалення резерву після фарбування, він більш простий і безпечний, тому належить до найбільш популярних видів розпису тканини. Художня особливість холодного батика полягає в тому, що обов’язковим контуром є виразність лінії, її різкість або м’якість стилістично визначає акварельну або графічну спрямованість роботи. Виконується ця техніка, як правило, на шовкових або тонких бавовняних тканинах. Усередині контурів рисунок фарбують пензликами, для фарбування великих ділянок використовують губку або ватний тампон. Розпис виконується спеціальними фарбами для шовку, що фіксується за допомогою праски або паровим методом.

Контурна суміш наноситься за допомогою скляної трубочки з витягнутим

носиком. Можна придбати готову резервну суміш (безбарвну, або кольорову). Гумовий клей розчиняють у бензині, потім додають решту компонентів і, помішуючи, нагрівають на водяної бані до отримання однорідної маси. Бензин і гумовий клей вогненебезпечні, тому використовувати нагрівальні прилади для приготування контурної суміші неприпустимо.

Щоб приготувати кольорову резервну суміш, у безбарвну додають заздалегідь знежирені масляні фарби. Для цього фарбу видавлюють із тюбика на тонкий папір і кладуть у тепле місце. Можна накрити фарбу зверху ще одним клаптиком паперу. Коли жирна пляма на папері перестане збільшуватися, фарба готова для змішування. Знежирену фарбу кладуть у готовий резерв і ретельно перемішують, нагріваючи на водяній бані. Після охолодження резерв готовий до використання. Кольоровий резерв можна отримати, якщо безбарвний нанести на світлі кольорові плями заздалегідь профарбованої тканини. Так можна зробити декілька разів, поступово насичуючи та притемнюючи колір. Буде створюватися доповнюючий ефект кольорових ліній. Давайте поглянемо на малюнок. (Мал.5.)

                                     Мал.5. Соляний ефект

Важливу роль у батику відіграють додаткові ефекти. Дивні зображення й візерунки може утворювати кухонна сіль, насипана на розписану поверхню, яка ще не просохла. Кристали солі вбирають вологу, але не вбирають фарбувальний пігмент, тим самим затемняючи ті ділянки тканини, на які вони наносяться. Одержуваний результат багато в чому залежить від розміру кристалів. Як правило, кінцевий ефект не передбачуваний і залежить від ступеня зволоження тканини, сили її натягнення, тривалості дії солі на фарбу, концентрації фарби, віду солі (кристалічної чи кухонної), і нарешті, від того, на якій відстані один від одного залишаються кристалики солі. Для солі з великими кристалами характерні різкі й поцятковані смужками візерунки, з дрібними – крапчасті. Після висихання сіль прибирають.

Цікавий і ефект сухих барвників Сухі барвники, нанесені на вологий шовк, утворюють красиві патьоки. Тканина повинна бути злегка вологою. Барвник висипають повільно, обережно постукуючи пальцем по пакетику. Як тільки частинки порошку торкнуться вологої поверхні, на ній з’явиться візерунок із кольорових точок, від яких убік потягнуться промінці, що нагадують перо птаха або хвіст комети. Якщо всередину посипаної барвником ділянки додати краплю води, барвник спрямується від центра до країв, створюючи ефект «салюту».

Після закінчення роботи над художнім твором для досягнення певної виразності застосовують кольорові контурні пасти (Мал.6.)по тканині і шовку. використовуються вони також для прорисовування дрібних деталей на бавовняних, шовкових і синтетичних тканинах. Контурна паста виготовляється на основі водної акрилової суспензії. Час сушки до торкання – близько 3 год. Фіксація праскою без пари – упродовж 5 хв із зворотного боку тканини через папір. Режим температури встановлюється відповідно до типа тканини.

Мал.6. Батик з контурною пастою.

Отже, ми побачили, що історія батику дуже цікава, а ще більш цікава технологія його виготовлення. Я думаю, що вам сподобався урок і ви запам’ятали  багато цікавого.

4. Фізкультхвилинка.

  Всі піднесли руки –раз!

 На носках стоїть весь клас,

 Два – присіли, руки вниз,

 На сусіда подивись.

 Раз! – і вгору,

 Два! – і вниз,

 На сусіда не дивись.

 Будем дружно ми вставати,

  Щоб ногам роботу дати.

 Раз – присіли, два – піднялись.

 Хто старався присідати,

 Може вже відпочивати.

5. Підведення підсумків уроку.

Давайте перевіримо, що ж саме вам запам’яталося.

1. Яке походження має слово «батик»?

2. Яка країна вважається батьківщиною техніки батика?

3. За рахунок чого створюється кольоровий резерв?

4.  Яке технічне обладнання необхідне для виготовлення батика?

5. Які існують додаткові технічні ефекти в батику?

6. Як сіль взаємодіє з фарбою на тканині?

7. Роботи яких художників вам запам’яталися ?

6. Завершення уроку.

Дякую усім за увагу! Рада була проводити заняття для вашого класу. До побачення!