Презентація "Чаруючий світ поезії Лесі Українки "

Вас вітає творча група8 класу. Ми вирішили з’ясувати, які теми порушувала поетеса у своїх віршах. Для цього ми прочитали збірки Л. Українки “На крилах пісень" та “Думи і мрії” . Чаруючий світ поезії Лесі Українки

Вивчені поезії Для того, щоб працювати в проекті ,ми прочитали збірки «На крилах пісень» та “Думи і мрії”, зрозуміли, які теми порушувала поетеса: - тема природи—”Зоряне небо”, “Стояла я і слухала весну”, “Давня весна”… - тема творчості— “Сон літньої ночі”, “Хотіла б я піснею стати...”, цикл “Сім струн”… - тема сильної особистості, призначення поета та поетичного слова—”Як дитиною бувало...”, “Contra spem spero!”, “Мій шлях”… - тема громадянська й патріотична—”Україно! Плачу слізьми над тобою...”, “І все-таки до тебе думка лине...”,“Досвітні вогні...”; - автобіографічні поезії — “Надія”, “До фортепіано”, “Кримські спогади”...

Образи-символи Проаналізувавши збірки «На крилах пісень» та “Думи і мрії”, ми зрозуміли, які образи-символи використала поетеса:· зоряне небо—символ величі, краси, ідеалу, духовності;· море—втілення Свободи, вільної стихії;· пісня—творчість, як можливість перемоги над тугою, смутком, розпачем, образ сильної вольової особистості;· «братня любов» - відродження суспільства;· “ніч темна” - соціальне зло;· народ—брати;· Сльози—туга.

Художні образи  Працюючи над збірками “На крилах пісень” та “Думи і мрії”, ми знайшли слова, які часто повторюються в багатьох поезіях. Це ті художні образи, які допомогли нам розкрити світ поезії Л. Українки. Наприклад: - зоря — ”Зоряне небо”, “Вечірня година”, “Сон літньої ночі”… - конвалія — “Конвалія”, “В магазині квіток”... - Україна — “Сім струн”, “Сльози-перли”, “Подорож до моря”... - надія — “До натури”, “Надія”... - доля — “Надія”, “Завітання”, “У путь”… - воля — “Надія”, “Подорож до моря”, “Самсон”… - сльози — “На давній мотив”, “У путь”, “Сонет”… - край — “Остання пісня Марії Стюарт”, “Подорож до моря”… - Волинь — “Подорож до моря”, “Вечірня година”… - мрія — “На давній мотив”, “Сон літньої ночі”… - весна — “Перемога”, “Давня весна”, “Весна зимова”… - пісня — “Мелодія”, “Мати-мрійниця”… - ніч — “Товаришці на спомин”, “Грішниця”...

Художні засоби. У збірках “На крилах пісень” та “Думи і мрії" ми відшукали безліч художніх засобів , за допомогою яких глибше зазирнули у світ поезії Л. Українки. Наприклад:  - епітети—мова—гартована, зброя—іскриста, криця—твердая, меч—гострий, безжальний;  - контрастність—ніч, темнота, мла—і “Проміння ясне”, “огні переможні, урочі”; “все спить, як в могилі” - і “досвітні огні... Прорізали темряву ночі”; “покорись темній силі”, “привиддя лихі гнітять душу” - і “вставай, хто живий, в кого думка повстала”;  - заперечення—Що ж! тільки той ненависті не знає, Хто цілий вік нікого не любив!...  - метафора—”Вітер сумно зітхав у саду ”; “пісня в серці у мене бриніла”; “з вітром весняним сосна розмовляла”;  - антитеза—убогий переліг—барвисті квітки; мороз—сівба квітів; міцна льодовая кора—гарячі сльози; сумний переліг—весела весна.

Цікаво знати. Більшість поезій у збірках “На крилах пісень” і “Думи та мрії” не має дат, тому ми не можемо точно сказати, коли творчість поетеси піднімалася вище, а коли вона опускала крила. Та ми порахували, що в збірці “На крилах пісень” найбільше написано поезій 1890 року, а в збірці “Думи та мрії” - 1896 року. У нас до вас така пропозиція: якщо ви не байдужі до творчості Лесі Українки і знаєтеневідомі нам дати деяких поезій, то напишіть, будь ласка, тут.

Слово про Лесю Учнівська творчість  Вона—і пісня, і душа народна.Її величне слово—навіки. Духовно сильна, серцем благороднаІ геніальні всі її думки. Вона вміла крізь сльози сміятись,Серед лиха співати пісні,Без надії таки сподіватись,Проганяти всі думи сумні. В хвилини смутку і в хвилини болю. Не опускайте рук, не дорікайте долі!Згадайте просто Українку Лесю. Вона вдихне в вас подих сили волі.   Лагідна, великодушна. Ерудована, розумна. Смілива, старанна. Яскрава, талановита Уважна, порядна. Кмітлива, відкрита. Ретельна, правдива. Автентична, добраІнтересна, щира. Наполеглива, сумлінна. Красива, тендітна. Акуратна, люб’язна Вона раділа сонцю золотому, Рясному літньому дощуІ навіть джмелику малому,Який літав в поліському саду. Пісні любила і розмови. Жила у дружнім щирім колі. Свій біль затиснула в окови: Ніколи не корилась долі. Жила в ладу сама з собою,Завжди привітно усміхалась,А із нещирістю в двобоїДобру і правді поклонялась. Вона крізь сльози сміялась,Серед лиха співала пісні,З чарівницею Мавкою зналась. Дива являлись їй уві сні. Хотіла вона піснею стати,Щоб вільно по світу літати. Знесилено крила впустила -І в серці тугу залишила.