1918.6.І. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості». Влітку 1918 р. Франція, Велика Британія, США визнали Чехословацький національний комітет у Парижі. Таким чином, країни Антанти погодилися на утворення держави у складі чеських, словацьких народів. До новоутвореної держави увійшло й Закарпаття, яке до війни входило до складу Угорщини.Історія існування незалежних держав на території сучасних Чехії та Словаччини відноситься до епохи середньовіччя. Згодом, землі словаків увійшли під контроль угорців, а чеські – до Священної Римської імперії. Пізніш, і чеські (Богемія й Моравія), і словацькі землі увійшли до Австро – Угорщини. Майже 1000 років ці народи не мали своєї державності. Утворення невеличких, самостійних, відповідно «14 пунктів» В. Вілсона, було вигідно провідним країнам світу.
Восени Австро – Угорщина організувала вивезення із Чехії цінного майна. Таке пограбування викликало обурення чехів, які розпочали страйк і вступили в сутички з армією та поліцією.1918.28. Х1918.30. Х1918.28. Х - Національний комітет проголосив Чехословацьку республіку (ЧСР).30. Х - Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини. Перший уряд республіки:обіцяв провести «соціалізацію» промисловості,запровадити 8-годннннй робочий день,визнати право на страйки. Національні збори прийняли закон про аграрну реформу, що встановив максимум земельного володіння у 250 або 150 га ріллі залежно від регіону.
Першим президентом було обрано Т. Масарика.1920.ІV - в Чехословаччині відбулися перші парламентські вибори, на яких перемогли соціал-демократи й соціалісти. Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів. Вона увійшла до десятки найбільш промислово розвинених країн світу. Економічну й політичну стабільність країни забезпечував значний прошарок середнього класу: 13% працездатного населення було охоплено підприємницькою діяльністю. Швидкими темпами тут розвивалися провідні галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Це приваблювало іноземний капітал, частка якого становила 20% усіх інвестицій в економіку. Проте словацькі й закарпатські землі були розвинені набагато гірше, ніж чеські та моравські. У них переважав аграрний сектор економіки. Життєвий рівень там був значно нижчим, що породжувало невдоволення та соціальну напруженість.
Чехословаччина орієнтувалася на Францію.1920—1921 pp. - із Румунією та Королівством сербів, хорватів і словенців на противагу Угорщини та Німеччини було створено Малу Антанту.1935 – 1938 рр. - президент Едуард Бенеш. Економічна криза 1930-х pp. завдала серйозного удару по ЧСР. Найбільше падіння виробництва припало на 1933 р. — 44% порівняно з 1929 р. Безробітних налічувалося близько 1 млн осіб. Під державний контроль було поставлено діяльність 25 концернів, до яких входило 75% підприємств. Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом. З 1936 р. почалося зростання виробництва.
Райони, де проживала німецька меншина, найбільше постраждали від кризи. У Чехії за підтримки Німеччини було створено Судето - німецьку партію на чолі з Конрадом Генлейном, яка домагалася автономії Судетської області, заселеної переважно німцями.1938.29—30.ІХ - в Мюнхені відбулася зустріч керівників урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії, на якій було підписано Мюнхенську угоду. Представників Чехословаччини на цю зустріч не запросили.
У жовтні 1938 р. німецькі війська окупували Судетську область. ЧСР змушена була віддати Польщі Тешинську Силезію. У листопаді 1938 р. за рішенням І Віденського арбітражу Угорщині було передано частину Словаччини й Карпатської України. Чехословаччина втратила 1/3 своєї території з населенням 5 млн осіб, а також прикордонні укріплення та 40% промисловості.14 березня 1939 р. Словаччина стала незалежною. Уряд очолив Й. Тісо.
1939.15.ІІІ. - проголошено незалежність Карпатської України на чолі з А. Волошиним, але вона одразу зазнала агресії з боку Угорщини. Того самого дня президент ЧСР Е. Гаха підписав акт про ліквідацію республіки, і на територію країни увійшли німецькі війська. Чехію та Моравію було оголошено протекторатом Німеччини.