Презентація "Чехословаччина після Другої світової війни"

Чехословаччина. Чеська та Словацька республіки. Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Кириченко В. А. Чехословаччина після Другої світової війни. Проблеми післявоєнного життятотальна розруха у виробничій та соціально-побутовій сферах;падіння промислового виробництва;нестача продовольства, предметів широкого вжитку;гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів;дефіцит кваліфікованих кадрів;загострення міжнаціональних протиріч і конфліктів;посилення впливу лівих сил;загострення боротьби за владу.

ліквідація наслідків нацистської окупації;відродження державності, демократичних прав і свобод громадян;відновлення та розвиток демократії;зміцнення молодої народної влади;об'єднання чеських і словацьких земель на рівноправній основі;вирішення національної проблеми;відбудова промисловості та сільського господарства;національно-культурне відродження регіонів;вирішення соціально-побутових проблем. Найважливіші завдання у перші повоєнні роки. Наслідки війни. Прага. Травень 1945 р. Чехословаччина після Другої світової війни. Кириченко В. А.

У ході боротьби проти нацизму у країні сформувався патріотичний Національний фронт, який об'єднував представників різних політичних партій. На початку квітня 1945 р. був сформований уряд Національного фронту, коаліційний по своїй суті, але з переважною більшістю комуністів. Чехословаччина після Другої світової війни. Кириченко В. А. Зденек Фірлінгер,Голова Національного фронту,Голова уряду (1945 – 1946).

Чехословаччина після Другої світової війни. Кириченко В. А. Клемент Готвальд,Голова уряду (1946 – 1948)відродження демократичних органів влади;забезпечення демократичних прав і свобод громадян;забезпечення політичного плюралізму;націоналізація промисловості і капіталу;здійснення аграрної реформи;вирішення національного питання. Програма дій Національного фронту

Прихід комуністів до владиу квітні 1945 р. комуністи склали більшість у коаліційному уряді Національного фронту; у травні 1946 р. на виборах у Законодавчі збори комуністи отримали більшість мандатів; у лютому 1948 р. президент країни оголосив соціалістичний склад уряду;у травні 1948 р. конституція країни законодавчо закріпила режим “Народної демократії” при всеосяжній владі комуністів. Встановлення комуністичного ладу. Кириченко В. А.

скасування приватної власності;націоналізація чи одержавлення засобів виробництва;індустріалізація і колективізація без урахування національних особливостей;командно-адміністративна система управління господарством у найгірших її проявах;монополія компартії на владу;утвердження всеосяжної влади вождя;зрощення партійного і державного апарату;централізація та бюрократизація влади;втрата у суспільстві засад демократії;обмеження демократичних прав і свобод громадян;засилля та терор до власного народу;всеохоплююча ідеологізація усіх сфер суспільного життя;тотальний контроль за свідомістю людей. Формування тоталітарного режиму. Курс на побудову соціалізму. Кириченко В. А.

Негативні тенденції соціально-економічного розвиткувичерпані можливості екстенсивного розвитку промисловостізростання планових показників не покращило матеріального становища трудящиху владних структурах роцвітали корупція та зловживання владоюобростала привілеями партійно-державна бюрократія. Курс на побудову соціалізму. Кириченко В. А. Суспільство з розвиненими демократичними традиціями не сприймало авторитарний, майже диктаторський стиль керівництва президента Антоніна Новотного

Прихильники радикальних реформ на чолі з Александром Дубчеком вважали, що соціалістична система може існувати і в атмосфері індивідуальної свободи та демократії. На початку 1968 р. вони заходилися будувати “соціалізм з людським обличчям”. Спроба реформування соціалістичного ладу. Кириченко В. А. Александр Дубчек

“Соціалізм з людським обличчям” – назва спроби пом'якшення тоталітарного режиму в Чехословаччині на основі поєднання соціалістичних засад з ринковою економікою, політичним плюралізмом та демократією. Кириченко В. А. Спроба реформування соціалістичного ладу

“Празька весна”: основні напрямки реформліквідація монополії компартії на владу, утвердження багатопартійностіутвердження реальних демократичних прав і свободскорочення адміністративного апаратубагатовекторне співробітництво з усіма країнами світу. Кириченко В. А. Поступово в чехословацькому суспільстві під впливом засобів масової інформації зміцніли антикомуністичні настрої та незадоволення залежністю від СРСРСпроба реформування соціалістичного ладувпровадження у суспільстві самоуправління через трудові колектививпровадження основ ринкової економікифедеративний устрій держави з забезпеченням рівності чехів і словаків у всіх сферах суспільного життя

“Празька весна” – період політичної лібералізації в Чехословацькій Соціалістичній Республіці, що тривав від 5 січня до 20 серпня 1968 р. Кириченко В. А. Спроба реформування соціалістичного ладу

Радикальні зміни в Чехословаччині викликали різку протидію з боку радянського керівництва, яке вважало їх “контрреволюцією” і закликало А. Дубчека зупинити процес реформ. Реакція радянського керівництва. Кириченко В. А. А. Дубчек (у центрі) з Л. Брежнєвим і М. Сусловим.

21 серпня 1968 р. радянські війська за підтримки військ Варшавського договору увійшли в Чехословаччину. А. Дубчек та ряд членів ЦК Компартії Чехословаччини були арештовані. Придушення “Празької весни”Кириченко В. А. Повідомлення у радянській газеті “Известия” про вступ військ Варшавського договору в Чехословаччину. 21 серпня 1968 р.

Придушення “Празької весни”Кириченко В. А. Розтоптана свобода: біль і розпач серпня 1968 р.

Інтервенція військ Варшавського договору в Чехословаччину викликала хвилю протестів у всьому світі. Міжнародна обстановка серйозно загострилася. Придушення “Празької весни”Кириченко В. А. Малюнок 1968 р.

Проміжий підсумок“Празька весна” увійшла в історію і залишилася в ній як символ оновлення в післявоєнній історії Південно-Східної Європи. Кириченко В. А.

Відмова від реформування економіки і суспільства привела до поглиблення системної кризи в країні. Нове керівництво Чехословаччини сліпо виконувало волю Москви з будівництва соціалізму за радянським зразком. Повернення на колишні позиціїКириченко В. А.

застійні процеси в економіці та політичній сфері;перебудовчі процеси в СРСР;незадоволення народних мас політикою керівництва;неспроможність та небажання влади здійснювати глибоке реформування усіх сфер життя. “Оксамитова революція” 1989 р. На шляху до встановлення демократичного ладу. Кириченко В. А.передумовипадіння комуністичного режиму в НДР викликало посилення опозиційного руху в країні;17 листопада 1989 р. влада із застосуванням сили придушила студентську демонстрацію у Празі;19 листопада 1989 р. створено Громадянський Форум – патріотичний демократичний фронт, який фактично узяв на себе усю повноту влади в країні;24 листопада 1989 р. вище керівництво партії та держави подало у відставку;29 листопада 1989 р. парламент країни скасував статтю конституції про керівну роль Компартії у суспільстві;29 листопада 1989 р. парламент обрав президента та призначив уряд країни. хроніка подій

Перший демократичний уряд почав здійснювати економічні реформи, які базувалися на:роздержавленні та приватизації;рівних правах різних форм власності і умовах їх розвитку;зміцненні фінансової системи;вільному ціноутворенні. Реформування здійснювалося кардинально і послідовно. Економічні реформи. Кириченко В. А.

Стосунки Чехії та Словаччини у складі федерації завжди були складними, але ніколи не переростали у ворожі. Чехія була більш економічно розвиненою. Лідери Словаччини неодноразово порушували питання про підлегле становище своєї республіки у складі федерації. Відцентрові прояви і тенденціїКириченко В. А.

Чехо-Словаччина як єдина держава припинила існування 31 грудня 1992 р. У новий 1993 рік вступили дві нові самостійні держави Чехія та Словаччина. Розпад чехо–словацької федераціїКириченко В. А.

Чехія. Коротка історична довідка. Чеська Республіка. Форма правління. Парламентська республіка. Президент. Двопалатний парламент. Кабінет міністрів (уряд)Офіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб ЧехіїПрапор ЧехіїКириченко В. А.

{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1993 - 2003 Вацлав Гавел2003 - 2013 Вацлав Клаусз 2013 Мілош Земан. Президенти Чехії Чехія на шляху демократизаціїВацлав Гавел. Вацлав. Клаус. Мілош Земан. Кириченко В. А.

Сучасне становище Чехії характеризується політичною стабільністю, розвиненою економікою, прагненням інтегруватися у світове співтовариство. Кириченко В. А. Чехія на початку ХХ ст. Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями

з 1999 р. НАТО Чехія у європейських інтеграційних процесахЄвросоюзз 2004 р. ОБСЄз 1975 р. Рада Європиз 1993 р. Чеський миротворчий контингент в Афганістані.2019 р. Кириченко В. А. Чеські військові у складі сил НАТО на навчаннях

Словаччина. Коротка історична довідка. Словацька Республіка. Форма правління. Парламентська республіка. Президент. Однолатний парламент. Кабінет міністрів (уряд)Офіційна назва держави. Глава держави. Законодавча влада. Виконавча влада. Герб Словаччини. Прапор Словаччини. Кириченко В. А.

{0505 E3 EF-67 EA-436 B-97 B2-0124 C06 EBD24}1993 - 1998 Міхал Ковач1999 - 2004 Рудольф Шустер2004 - 2014Іван Гашпарович2014 - 2019 Андрей Кісказ 2019 Зузана Чапутова. Президенти Словаччини Словаччина на шляху демократизаціїМіхал. Ковач. Рудольф ШустерІван Гашпарович. Андрей. Кіска. Зузана. Чапутова. Кириченко В. А.

Країна зробила значні кроки на шляху демократизації суспільного життя та формування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Сучасне становище Чехії характеризується політичною стабільністю, розвиненою економікою, прагненням інтегруватися у світове співтовариство. Кириченко В. А. Словаччина на початку ХХ ст. Братиславський нафтопереробний завод

з 2004 р. НАТО Словаччина у європейських інтеграційних процесахЄвросоюзз 2004 р. ОБСЄз 1975 р. Рада Європиз 1993 р. Столиця країни Братіслава – яскравий приклад поєднання старих традицій і новітніх технологій. Кириченко В. А.

Загальний підсумок Поділ Чехо-Словаччини на дві держави відбувся цивілізовано, безболісно, що гарантувало сприятливий розвиток у майбутньому кожної держави. Обидві республіки взяли курс на відновлення демократичних традицій, утвердження ринкових відносин та “повернення” до Європи. Кириченко В. А.