Презентація "Четверте покоління прав людини"

Четверте покоління прав людини

У XXI ст. можна говорити про становлення четвертого покоління прав людини, котре пов'язане з науковими відкриттями в галузі мікробіології, медицини, генетики тощо. Ці права є результатом втручання у психофізіологічну сферу життя людини (наприклад, право людини на штучну смерть (евтаназію); право жінки на штучне запліднення і виношування дитини для іншої сім'ї, вирощування органів людини з її стовбурових клітин та ін.), яке, однак, не є безмежним (заборона клонування людини та встановлення інших правових меж).

У сфері інформаційних технологій Використання віртуальної реальності Доступ до Інтернету

У сфері особистого життя Одностатеві шлюби Вільну від дитини сім'ю Незалежне від державного втручання життя за релігійними, моральними поглядами

У медичній сфері Зміну статі Трансплантацію органів Клонування Штучне запліднення, сурогатне материнство Евтаназію

Сурогатне материнство Сурогатне материнство — це допоміжна репродуктивна технологія, при застосуванні якої жінка добровільно погоджується завагітніти з метою виносити і народити біологічно чужу їй дитину, яка буде потім віддана на виховання іншим особам — генетичним батькам. Вони і будуть юридично вважатися батьками даної дитини, попри те, що її виносила і народила сурогатна мати.

?

 ст. 123 Сімейного кодексу України встановлює, що в разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Відповідно до ст. 139 цього ж Кодексу оспорювання материнства жінкою, яка народила дитину, не допускається. Таким чином, дитина вважається такою, що походить від генетичних батьків, а сурогатна матір на законодавчому рівні повністю позбавлена прав на народжене нею маля.

Трансплантація органів трансплантація (від лат. transplantatio — пересаджування) — метод, що полягає в пересадці реципієнту органа або тканин (трансплантата), взятих у донора, а також клонованих тканин, штучних імплантатів (електронних, металічних та інших), найчастіше методом хірургічного втручання. У клініці людині найчастіше трансплантують кістковий мозок, шкіру, нирки, печінку і серце. На початку ХХІ сторіччя до цього списку додалися тонка кишка, долі і сегменти печінки, легені, кістки, підшлункова залоза, клітини панкреатичних острівців. Для трансплантації використовуються як трупні, так і отримані від живих донорів органи і тканини. Частіше донорами слугують родичі реципієнта. 

?

Трансплантація органів узаконена! 20 червня ц.р. Президент України Петро Порошенко підписав закон про трансплантацію органів. Процедура відбуватиметься лише за наявності прижиттєвої згоди самого донора. Таким чином довгоочікуваний закон про трансплантацію покликаний розблокувати цю галузь медицини та врятувати численних пацієнтів, які не спроможні дозволити собі пересадку органів за кордоном. Українці ще за життя можуть дати згоду на пересадку своїх органів у випадку раптової смерті. Після надання письмової згоди особі даватимуть карту потенційного донора. Далі інформація про особу конфіденційно вноситиметься в Єдину державну інформаційну систему трансплантації. Заяву про надання дозволу на трансплантацію може бути відкликано заявником. Верховна Рада ухвалила цей законопроект 17 травня. “За” проголосувало 255 депутатів.

евтаназія Евтана́зія (грец. ευ — добре + грец. θάνατος — смерть) — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, коли хвороба бере своє, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань.

?

Незалежне від державного втручання життя за релігійними, моральними поглядами