Числівник – це самостійна частина мови, що означає число, кількість та порядок предметів при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? Числівники бувають різними членами речення – головними і другорядними. Нарешті минули й ті довгі та тяжкі Демкові два дні (підмет). Два плюс три – п’ять (присудок).5732184690
Відмінювання кількісних числівників{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED4}Н.вскільки?п'ять двістісорок, дев'яносто, сто. Р.вскількох?п'ятьох двохсотсорока, дев'яноста, ста. Д.вскільком?п'ятьом двомстамсорока, дев'яноста, ста. З.вскільки?п'ять, пятьохдвісті, двохсотсорок, сорока, дев'яносто, дев'яноста, сто,ста. О.в.скількома?п'ятьомадвомастамисорока, дев'яноста, ста. М.вскількох?п'ятьох двохстахсорока, дев'яноста, ста
1. Числівники 9 – 20 і 30 відмінюються, як 5. 2. Числівники 40, 90, 100 в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках мають закінчення -а (сорока, дев'яноста, ста). 3. Числівники 60 – 80 відмінюються, як 50; 300, 400 – як 200; 600 – 900 – як 500. 4. У числівниках на позначення десятків (50–80) відмінюється тільки друга частина, а в числівниках на позначення сотень (200 – 900) відмінюються обидві частини, які у всіх відмінках пишуться разом. 5. У складених кількісних числівниках відмінюються і пишуться окремо всі складові частини (з двадцяти п'яти тисяч п'ятисот сімдесяти чотирьох гривень). 6. Числівники нуль, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відмін (стіл, кінь), а числівник тисяча – як іменник першої відміни (задача). Зверніть увагу!
2, 3, 4 - Н.в. множ.: два столи, але три харків’янина Дробові - Р.в. одн.: дві третіх метра, але два з половиною метри Збірні - назви маленьких тварин (теля), парні предмети (двері) + хлоп’я, дівча, маля, внуча Півтора - Р.в. одн.: півтора року, але півтораста років. Узгодження числівників з іменниками
Числівники на позначення часу11.05 п’ять на дванадцяту 11.15 п’ятнадцять/чверть на дванадцяту; п’ятнадцять/чверть по одинадцятій 11.30 пів на дванадцяту; пів до дванадцятої 11.45 за п’ятнадцять/чверть дванадцята; п’ятнадцять/чверть до дванадцятої 11.55 за п’ять дванадцята; п’ять до дванадцятої 12.00 дванадцята година; полудень
Займенник – це самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаки чи кількість, але не називає їх. Займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками та числівниками і відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Займенники виступають переважно означенням або іменною частиною складеного присудка. Усе довкола ставало якимось іншим (присудок). Це мої книжки. Окрім цього, займенники можуть виконувати роль підмета, додатка, обставини або означення. Скільки зір (підмет) у весняному небі, стільки співів (підмет) у серці моїм.
Розряди займенників1. особові: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони;2. зворотний: себе;3. питальні (тільки в питальних реченнях): хто? що? який? чий? котрий? скільки?;4. відносні (для зв'язку частин складного речення): хто, що, який, котрий, скільки;5. заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки;6. присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, його, її, їх;7. вказівні: той, цей, такий, стільки;8. означальні: весь, всякий, сам, самий, кожний (кожен), інший, жодний (жоден);9. неозначені: дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто.
Правопис займенників{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}разомокремочерез дефіс з частиною ні, абиякщо казна, хтозна, будь, аби, де стоять перед займенниками із прийменниками, якщо між ні та займенником є прийменникз частинами казна-, хтозна-, будь-, -небудьніщо, нікому, нічиєму, абикому, абиякийні до чого, ні на кому, казна в чому, будь про кого, аби до когоказна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь