Тема: ФЕМІНІТИВИ ТА ЇХ ТВОРЕННЯ

Тема: ФЕМІНІТИВИ ТА ЇХ ТВОРЕННЯ

Мета:

дидактична: повторити і поглибити знання про будову слова, дати поняття про фемінітиви, ознайомити з найуживанішими суфіксами для творення фемінітивів; формувати вміння утворювати за допомогою суфіксів нові слова

розвивальна: розвивати зв’язне мовлення, образне мислення (операції аналізу, синтезу, класифікації), увагу учнів;

виховна: виховувати почуття патріотизму, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу викликати інтерес до виучуваного матеріалу.

Тип уроку: подання нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний супровід уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Учитель. Роззирніться навколо. Що ви бачите? Які звуки, розмови чуєте? Які відчуття у вашому тілі? Які емоції переповнюють?

Таке повномірне уявлення цілі допомагає налаштуватися на досягнення цілі якомога ґрунтовніше. А коли забракне сил – можете сміливо повертатися до яскравих образів досягнутої цілі, щоб продовжувати шлях з її досягнення.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ХМАРИНКИ СЛІВ

1. Випишіть слова.

2. Поясніть значення слів.

3. Поділіть їх на склади.

4. Складіть речення з цими словами.

IІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Фемінітиви – це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду за професією, видом діяльності, соціальним статусом тощо. Без використання фемінітиву ви скажете: «Міністр освіти і науки України», а з використанням фемінітиву: «Міністерка освіти і науки України». Іменники чоловічого роду мають ширше значення, відтак і трапляються частіше, ніж жіночі відповідники.

Як утворювати фемінітиви?

•    суфікс -К-, який є найпродуктивнішим, позаяк за його допомогою утворено більшість фемінітивів новотворів (доцент → доцентка, депутат → депутатка, прем’єр → прем’єрка);
•    суфікс -ИЦ-, який додається до чоловічої основи на -(Н)ИК,      -ЕЦЬ (засновник → засновниця, підприємець → підприємиця, переможець → переможниця);
•    суфікс -ЕС- додається до іншомовної основи (барон → баронеса, критик → критикеса), хоча він є найменш продуктивним зі всіх (навіть поетка витісняє поетесу, акторка – актрису);
•    зростає продуктивність суфікса -ИН-. Раніше використовувався лише в кількох словах (княгиня, графиня, кравчиня, майстриня, мисткиня), а тепер додається і до основ на -ЕЦЬ (виборець → виборчиня, фахівець → фахівчиня). І до основ на приголосний, які тривалий час вважались як такі, що непіддаються фемінізації (шеф → шефиня, член → членкиня, ворог → ворогиня, філолог → філологиня, фотограф → фотографиня).

Фемінітиви: звідки вони взялися, як ними користуватися та чому вони важливі? Розповідає кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна (https://www.youtube.com/watch?v=o44QwbAJL3Y&t=15s).

Історична хвилинка. Активну позицію щодо поширення фемінітивів у мовленні займають феміністки, однак це не означає, що вживання фемінітивів – це їхня прерогатива. Під дією найрізноманітніших факторів, таких як суспільні рухи, науково-технічний прогрес, розвиток комунікацій, суспільство постійно змінюється. Ролі та соціальні можливості жінок і чоловіків також повсякчас трансформуються. Ситуація сторічної давнини відмінна від сьогоднішньої. За 100 років становище жінки зазнало значних змін на краще. Колись жінки були позбавлені можливості навчатись, здобувати освіту, але сьогодні вони опановують різні види мистецтв, займаються спортом, досягають вершин у науці, вступають до війська – тож логічним і правильним буде називати їхній фах та рід занять відповідно до іменників жіночого роду.

https://www.youtube.com/watch?v=_zL_Y4yvqtA

Ролик розповідає про те, що таке фемінітиви, як вони утворюються і чому важливі у нашому мовленні – як у побуті, так і в професійному спілкуванні.

IV. Сприйняття учнями нового матеріалу.

Утворіть фемінітиви від іменників ч.р., де це можливо та складіть невеличку фемінистичну розповідь або есе – п’ятихвилинку з використанням фемінітивів.

Феміністична розповідь.

Я – професорка, докторка наук, викладачка, президентка, юристка, вчена, експертка, очільниця, виступаюча, авторка, співаторка, тренерка. Ну і багато всього іншого. Мої подруги – адвокатеси, правозахисниці, проректорки, доцентки, працівниці, письменниці, громадські діячки, бухгалтерки, керівниці – перелік також можна продовжувати. Бо їх багато. Жінок. Посад. І фемінітивів. Ну нехай трохи менше, ніж слів у мові.

Фемінітиви органічно вписуються в сучасне життя.

В оголошеннях газети ми читаємо, що запрошують на роботу дизайнера/-ку або перекладача/-ку. У запрошеннях чи офіційних листах все частіше жінок-керівниць називають директорка, головна лікарка. Та й самі жінки все частіше називають свої посади та професії – координаторка, експертка, бібліотекарка.

Складіть оголошення з використанням фемінітивів.

Випишіть фемінітиви з поданого тексту.

Напевно, не всім подобаються «фотографиня», «мисткиня», «міністерка», «філологиня» чи «історикиня». Але варто не забувати про існування чималої кількості слів, уживаних для позначення і чоловіків, і жінок. Здебільшого йдеться про назви професій, керівних посад та звань. Причина – раніше такі професії мали тільки чоловіки. Але з часом все змінюється, і тодішній прем’єр цілком може стати прем’єркою, а директор – директоркою. Цікавий нюанс: слово «доярка» відоме усім, але мало хто знає, що саме від нього утворюється «дояр». А от медбрат, до якого ми звикли в розмовному спілкуванні, в ділових документах згідно із вимогами позначається як «медсестра» незалежно від статі.

Складіть діалог з використанням фемінітивів.

Не забувайте про необхідність «плекати мову і полоти бур’ян», а також про те, що двері слід відчинити пані директорці, а до доповіді запросити кандидатку наук.

Варто пам’ятати, що мова – це природна стихія. Нехай мине трохи часу, допоки в усній мові нормалізується форма міністерка чи міністриня, і набуде нейтрального значення – тоді час і самі мовці врешті усталять це питання. Лікарка, режисерка, директорка – це давно ок, чогось саме ці форми прижилися – адже у мові більшість рішень завжди спільні рішення.

Але насправді – як вам більше подобається. Бо фемінітиви – це красиво.

V. Рефлексія.

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Найбільші труднощі я відчув ...

На наступних уроках мені хотілося б ...

Я зрозумів, що ...