Презентація "Чорне море", до теми "Моря України"

Чорне море

Чо́рне мо́ре (болг. Черно море, груз. შავი ზღვა, рос. Чёрное мо́ре, рум. Marea Neagră, крим. Qara deсiz, тур. Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. кмІ, найбільша глибина до 2 211 м (на південь від Ялти); Солоність 17-18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє (сірководень). Розвинене рибальство (ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда, металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку. Один з найбільших курортних регіонів Євразії.

Розташування Чорного моря

Розташування Розміри 1150Ч580 км Площа дзеркала 422 000 кмІ Найбільша глибина 2245 м Середня глибина 1240 м Довжина берегової лінії 3400 км Об'єм 547 000 кмі Площа водозабору більш ніж 2 млн кмІ Впадаючі річки Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг

Чорне море — внутрішнє континентальне море Атлантичного океану (пов'язане з ним через протоку Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Егейське та Середземне море); Знаходиться між масивом Східної Європи на півночі, Малою Азією на півдні, Кавказом на сході і Балканським півостровом на заході. Чорне море омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії і Румунії.

Чорне і Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу

Рельєф чорноморського регіону

Етимологія назви Чорне море мало в минулому різні назви. Стародавні греки називали його Понтом Аксінським (грец. Πόντος Aύξενος — негостинне море), а згодом, після успішної колонізації його узбережжя, — Понтом Евксинським (грец. Πόντος Εύξενος — гостинне море). Ним проходили важливі торгові шляхи, що зв'язували античні держави та племена Північного Причорномор'я з Південним Причорномор'ям і Середземномор'ям. Деякі античні письменники (Феокріт, Сенека, Лукіан) називали це море Скіфським. З IX століття в «Повісті временних літ», в арабських (Аль Масуді) та західних (Гельмольд) джерелах Чорне море називали Руським. У Київському літопису — Понтійським (або Понетським) морем. З часом прищепилася у різних народів сучасна назва «Чорне море» (тур. Karadeniz). Можливо, через чорний колір води на значній глибині, можливо завдяки його бурхливості. А можливо й через те, що розчинений у морській воді сірководень призводив до того, що днища суден, якорі та інші металеві предмети, занурені у воду, набували чорного кольору через окислення. [1]

Карта Чорного моря від 1559 року

Рельєф дна,геологія За геологічними і геофізичними даними в історії формування Чорного моря виділяють чотири протяжних етапи: Пізня юра — рання крейда Пізня крейда — еоцен олігоцен — міоцен пліоцен — антропоген Є природний газ, нафта,сіль,лікувальні грязі(в лиманах).

Морське дно: складається з трьох неправильних співосередніх смуг: континентальної мілини (шельфу), континентального узбіччя (схилу) і дна морського басейну (чорноморська абісаль). Острови: Чорне море має декілька дрібних островів - Довгий, Березань навпроти лиману Дніпра і Зміїний проти дельти Дунаю.

Узбережжя Узбережжя моря рівнинне. Єдиний виняток — це Кримський півострів, який видається далеко на південь, поділяючи море на західну та східну частини. Північно-західний берег Криму й південний берег континенту замикають єдину велику Каркінитську затоку. Інші кримські затоки: Каламітська на південному заході та Феодосійська на південному сході берега Криму.

Клімат Клімат Чорного моря, в зв'язку з його середньоконтинентальним положенням, переважно континентальний[2]. Чорноморське узбережжя Кавказу та південний берег Криму захищені горами від холодних північних вітрів та внаслідок цього мають м'який середземноморський клімат, а на південний схід від Туапсе — вологий субтропічний клімат.

Рух води Поверхня вод Чорного моря переважно спокійна. Хвилі виникають за вітряної погоди, особливо взимку. Під час буревіїв вони можуть зростати до висоти 15 м і більше та загрожувати малим суднам. Припливи та відпливи майже непомітні, бо сягають ледве 10 см висоти. На Чорному морі є два роди морських течій: поверхневі, спричинені циклонними вітрами; подвійні течії в Боспорській та Керченській протоках, спричинені обміном вод різної густини між двома суміжними морськими басейнами.

Рослинний і тваринний світ Найособливішою характеристикою Чорного моря є відсутність органічного життя у водах на глибині нижче 150 — 200 м через шар сірководню, за винятком кількох анаеробних бактерій. Життя зосереджене головним чином в мілких водах континентального шельфу і в річкових гирлах північно-західної частини моря.

Флора Рослинний світ представлений фітопланктоном, що складається приблизно з 350 видів одноклітинних організмів, 280 видів донних макрофітів, кількох видів трав і морських зел. У північно-західній частині моря часто зустрічаються великі скупчення червоної водорості філофори, з якої добувають агар-агар, який використовують у кондитерській, текстильній промисловості, а також у мікробіології. Філофора рубенс покриває понад 15 000 кмІ морського дна і нагромаджує понад 5 млн тон біомаси. На мулистих і піскових відкладах спокійних заток росте морська трава зостера, багата на колонії риб. На прибережних скелях можна зустріти ульву, або морський салат, на невеликих глибинах росте бура водорість цистозіра. [1]

Морський бичок Морський кіт

Актинії

Чорноморська барабулька Афаліна Глось (Platichthys flesus)

Голуба губка Медуза-коренерот Рак-пустельник

Будматеріали з черепашника

АЮ-ДАГ - Ведмідь - гора

Військово-морський флот

Проблеми

Чи зуміємо зберегти?!!