Презентація «Чорнобильська катастрофа та її наслідки»

Ідеолізація суспільного життята репресії у радянській УкраїніПідготувала. Учениця 10 класу. Федак Світлана

Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки і пов'язані з ім'ям організатора і ідеолога репресій Й. В. Сталіна, фактичного диктатора Радянського Союзу в цей період. До репресивних акцій можна віднести геноцид українців, чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС) та НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти «соціально чужих елементів» і «саботажників», масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу».

Тоталітарний режим в СРСРЗміна вищого керівництва в СРСР (перемога Сталіна) Суцільна колективізація. Форсована індустріалізація. Курс СРСР на світову революцію та підготовку II світової війни. Встановлення адміністративно-командної системи. Примусовий характер праці Насадження в суспільстві політики страху та віри у вождя. Підготовка до стаханівських та інших рухів «соціалістичних чудес»Масові репресії — невід'ємний елемент сталінської системи управління. Причини масових репресій 30-р. ХХ ст. в Україні

Радянські агітаційні плакати: Боротьба з ворогами народу

Перший (1929-1931 pp.) це так звана «шахтинська справа», харківські полтичні процеси над українською інтелігенцією, «шкідниками» і «саботажниками», насильство над селянами, початок розкуркулення і депортацій під час колективізації;Другий (1932-1934 p.) був пов'язаний, насамперед, з терором голодом, який було штучно влаштовано проти українців, що привело до демографічного зменшення населення майже на 7 млн. осіб; заборона процесу «українізації» і постишевські репресії проти української інтелігенції, діячів культури, науки i освіти, письменників, журналістів і представників мистецтва; Третій (1936-1938 pp.) в історії одержала назву доби «великого терору», бо була пов'язана з найбільш масовими, апокаліптичного масштабу репресіями. Періодизація масових репресій 30-р. XX ст. в Україні

1930 рік - створення ГУЛАГу(Головного уплавління таборів) Політичні репресії1920-1930-х рр. Розкуркулення. Боротьба з шкідництвом. Політичні репресії та репресії в армії Департаціянародів

Вели́кий теро́р — найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжо́вщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.

Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Kірова 1 грудня 1934 р. 1 грудня 1934 р. за ініціативою Сталіна ЦВК i PHK СРСР прийняли постанову «Про внесення змін у діючі кримінально- процесуальні кодекси союзних республік» наступного змісту: Слідство в цих справах закінчувати в строк не більше десяти днів;Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суді;Справи слухати без участі сторін;*Касаційного оскарження вироків, які подачі клопотань про помилування, не допускати;Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно після винесення вироку.

Протягом декількох наступних років, Сталін використовував убивство Кірова як привід для остаточної розправи з колишніми політичними супротивниками, що очолювали різні опозиційні лінії партії в 1920-і роки або, що брали в них участь. Всі вони були знищені за звинуваченнями в терористичній діяльності.

Вирішення завдання форсованої індустріалізації вимагало не тільки вкладення величезних засобів, але і створення численних технічних кадрів. Основну масу робітників, однак, складали вчорашні неписьменні селяни, що не володіли достатньою кваліфікацією для роботи зі складною технікою. Радянська держава також сильно залежала від технічної інтелігенції. Ці фахівці найчастіше були досить скептично налаштовані стосовно комуністичних гасел. Партія комуністів, що виросла в умовах громадянської війни, сприймала всі збої, що виникали в ході індустріалізації, як свідомий саботаж, результатом чого стала кампанія проти так званого шкідництва. Боротьба зі шкідництвом

Одним із найгучніших процесів кінця 20-х років стаєШАХТИНСЬКА СПРАВАІнженери та техніки Донецького вугільного басейну звинувачувалися: в свідомому шкідництві через організацію вибухів на шахтах; в злочинних зв'язках з колишніми власниками шахт; в закупівлі непотрібного імпортного обладнання та марнотратстві; в порушенні техніки безпеки та КЗПП."Шахтинці" сидять тепер в усіх галузях нашої промисловості. Багатьох з них виловлено, але далеко не всіх виловлено. Шкідництво буржуазної інтелігенції є однією з найнебезпечніших форм опору проти соціалізму, що розвивається. Й. Сталін (квітень 1929 року).

1928 р. - Шахтинська справа. Репресії проти технічної інтелігенціїФорсована індустріалізація - «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью!» Підготовка до стаханівських та інших рухів «соціалістичних чудес»

1930р. - Справа СВУРепресії проти української інтелігенціїСудили 45 чоловік, а репресували 474 Репресії проти діячів українізації та української культури («бывших») Знищення можливих захисників українського селянства Репресії проти українського селянства

1931р. - Справа УНЦРепресії проти українських істориків. Арешт і заслання М. Грушевського Смерть М. Грушевського у м. Кисловодську

1932 р. – розстріл українських кобзарів. Репресії проти діячів української культури та носіїв Історичної народної пам’яті

1932-1933 рр. - Голодомор. Загинуло більше 6,5 млн. чоловік. Репресії проти українського селянства

1933 р. – Справа УВОРепресії проти української творчої інтелігенціїПочаток згортання українизаціїРепресували О. Вишню

1933 р. – самогубство М. Хвильового, М. Скрипника

Друга половина 1930-х рр. «Розстріляне відродження»: Масове знищення української творчої інтелігенції та діячів українізаціїЖертвами репресій ставали, насамперед, найяскравіші постаті українського національного відродження- М. Бойчук, М. Зеров, М. Хвильовий, Л. Курбас тощо. В Академії наук України, за неповними даними, було репресовано 250 оcіб. 89 письменників було знищено, 212- примушено замовкнути, 64 заслано, 83- емігрували.

Багато членів партії, що займали досить видне положення, були засуджені (в основному до розстрілу) Bійськовою колегією Верховного суду СРСР. Дехто не став чекати арешту і покінчив життя самостійно, шщоб спасти сім'ю від переслідувань.

За самими різними звинувачуваннями були знищені видні діячі революції Бухарін, Троцький, Зінов’єв, Каменев, Риков та інші.

Масовий терор. Підлягають репресіям: Колишні куркул, що повернулися після відізду покарання Колишні куркул, що бiгли э таборів або трудпоселень, а також куркулі, що уникли розкуркулювання Колишні куркулі й соціально небезпечні елементи, що складалися в повстанських, фашистських, терористичних і бандитських формуваннях. Члени антирадянських партій, що були білими, жандармами, чиновниками, карателям, бандитами. Викриті слідчими й перевіреними агентурними матеpіалами найбільш ворожі й активні учасники казацько-білогвардійських повстанських організацій. Найактивніші антирадянсьх елементи э колишніх куркулів, карателів, бандитів, білих, сектантсыких активістів, церковникв й інших. Кримінальники, що ведуть злочинну діяльність I пов'язані зі злочинним середовищем. Кримінальні елементи, що перебувають у таборах трудпоселеннях ведучі в них злочинку діяльність.

7 квітня 1935р. - в СРСР прийнята постанова РНК N° 3.598 яка передбачала смертну кару для дітей віком від 12 років