Презентація "Цікаві ігри з історії".

Цікаві ігри на уроки історії

Актуальність розробки. Оволодіння учнями загальноосвітніх шкіл ґрунтовними знаннями, необхідними уміннями й навичками виступає однією з найважливіших проблем у сучасній освіті. Сьогодні у педагогіці активізувався пошук адекватних цьому форм і методів роботи в навчальній діяльності. Серед них вирізняється ігрова діяльність, яка для дитини є потребою, а для педагога – способом реалізації різноманітних завдань навчальновиховного процесу. Саме гра і належить до активних, нетрадиційних, визнаних методів навчання і виховання підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Вважаю, що ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання учнями навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості і як наслідок підвищують рівень успішності учнів. Гра є багатовимірним та складним явищем, ключовим поняттям у таких соціогуманітарних науках, як філософія, психологія, етнографія, антропологія, історія. На уроках, на яких діти засвоюють фактичний матеріал, насичений датами, термінами, іменами, що потребує закріплення, повторення, перевірки міцності засвоєння інформації чи настанови на її сприйняття, доречно застосовувати тренувальні ігри.

Дані ігри являють собою один з методів опрацювання матеріалу з історії , метою яких є поглиблення знань учнів, покращення абстрактного мислення, тощо. Вашій увазі пропонується 3 найцікавіші гри, які спрямовані на засвоєння та відтворення даного матеріалуучнями 10-11 класів.

Характерні ознаки історичної гри:- моделювання ситуацій навчально-виховного характеру та прийняття навчально-педагогічних рішень; - розподіл ролей між учасниками гри; - різноманітність рольових цілей при виробленні рішення; - взаємодія учасників гри, які виконують ті чи інші ролі; - наявність спільної мети учасників гри; - колективне вироблення рішень; - багатоальтернативність рішень; - наявність системи індивідуального чи групового оцінювання діяльності учасників гри

Гра: “ Картина, що оживає ” Мета даної гри полягає у покращенні абстрактного мислення учнів у формі відображення в ролі відомих історичних персоналій. Зміст гри: Вибирається від 5 до 10 учнів, кожному учневі методом жеребкування визначається певна роль у грі. Кожен учень повинен пояснити причини, хід та наслідок події, наприклад: Картина ” Битва під Полтавою 1709 року ”. Вибирається 5 учнів: Учень 1: Петро І, учень 2: Карл ХІІ, учень 3 Іван Мазепа, учень 4, 5 – судді події. Учні активно вживаються в ролі і дискутують на дану тему.

Картина 1: ” Брестський мир ”(9 лютого 1918 р.)

Картина 1: “ Брестський мир “ (9 лютого 1918 р.) Методом жеребкування визначаться: Учень 1: М. Левицький; Учень 2: О. Севрюк; Учень 3: М. Любинський; Учень 4: Л. Троцький; Учень 5: В. Голубович; Учень 6: суддя події; Учень 7: суддя події. Кожен з учнів повинен знати роль свого персонажа, та дискутувати з іншими гравцями. В кінці судді події підсумовують все вище сказане та дають загальну оцінку події.

Картина 2: “ Кримська конференція ” (4-11 лютого 1945 р.)

Картина 2: “ Кримська конференція ” (4-11 лютого 1945 р.)Методом жеребкування визначаться: Учень 1: В. Черчилль; Учень 2: Ф. –Д. Рузвельт; Учень 3: Й. Сталін; Учень 4: суддя події; Учень 5: суддя події. Кожен з учнів повинен знати роль свого персонажа, та дискутувати з іншими гравцями. В кінці судді події підсумовують все вище сказане та дають загальну оцінку події.

Картина 3: “ Підписання акту капітуляції Німеччини (07 травня 1945 р.)

Картина 3: “ Підписання акту капітуляції Німеччини “(07 травня 1945 р.)Методом жеребкування визначаться: Учень 1: А. Йодль; Учень 2: В. Сміт; Учень 3: І. Суслопалов; Учень 4: Ф. Севез; Учень 5: суддя події; Учень 6: суддя події; Кожен з учнів повинен знати роль свого персонажа, та дискутувати з іншими гравцями. В кінці судді події підсумовують все вище сказане та дають загальну оцінку події.

Гра: “ Знайди помилки ”Основним завданням даної гри є засвоєння матеріалу учнями методом знайдення помилок у даних подіях,наприклад: картина 1: “ Битва під Червоними водами 1941 року “. Потрібно знайти помилки у назві та даті.

Картина 1: “ Електрична справа 1861р. ”

Оригінал: “ Шахтинська справа 1928 р. ”

Картина 2: “ Спілка визволення Іспанії 1948р. “

Оригінал: “ Спілка визволення України 1930-ті р.”

Картина 3: “ Українська краківська група 1966 р. “

Оригінал:“ Українська гельсінська група 1976 р. ”

Гра 3: “ Аукціон імен “Метою гри є узагальнення навчального матеріалу у формі називання сучасників даної історичної особи, наприклад : на аукціон виноситься оцінка: «9». Кожному учневі надається можливість назвати будь-яку відому особу, яка жила в часи, наприклад, Б. Хмельницького. Переможе той, хто назве останню особу. Якщо називається маловідома особа, вона коментується.

Особа 1: М. Грушевський. Розігрується оцінка «10»

Особа 2: Й. Сталін. Розігрується оцінка «11»

Особа 3: В. Стус. Розігрується оцінка «12»

Дякую за увагу!