презентація"Cім'я,виховання, освіта в Стародавній Греції"

Сімейні обов’язки. Щоденні справи. Весілля Освіта та виховання.

1. Сімейні обов’язки. У давньогрецькому суспільстві сім’я складалася із чоловіка, дружини та їхніх дітей. Основним завданням жінки було народження та виховання дітей. Головою сім’ї був найстарший чоловік — дід, батько або старший син. Він мав повну владу над іншими членами сім’ї та рабами. До реформ Солона він навіть мав право продавати членів своєї сім’ї в рабство.

2. Щоденні справи. Чоловіки майже весь час проводили поза домом — на агорі та в гімнасії (місце для занять фізичними вправами). День афінянина починався на світанку, а закінчувався після заходу сонця. Ремісники та селяни весь день присвячували роботі та справам. Жінки, навпаки, сиділи вдома, займаючись вихованням дітей і хатнім господарством. Заможні сім’ї могли дозволити собі мати рабів, які виконували основну частину роботи.У бідних сім’ях жінки більше часу проводили поза будинком, наприклад ходили на ринок за продуктами або навіть самі торгували. Щоправда, останнє вважалося негідною справою. Невипадково грецьку цивілізацію називають «цивілізацією під відкритим небом».

3. Весілля. Для того щоб одружитися, чоловік укладав угоду з батьком майбутньої нареченої. При цьому його цікавили три речі: розмір посагу, стан здоров’я (здатність народити здорових дітей), уміння прясти та ткати. Думка самої дівчини не враховувалася. Її батько та майбутній чоловік укладали шлюбну угоду, за якою чоловік мав сплатити сім’ї нареченої певну кількість срібних монет або віддати корову. Шлюбний вік для жінок становив 13—15 років, для чоловіків — близько 30 років. Подружжя могло розлучитися, але лише у визначених законом випадках.

4. Освіта та виховання До семи років дітей виховували вдома. Далі в бідних сім’ях батько навчав хлопчиків свого ремесла, а мати навчала дівчаток хатньої роботи, прясти та ткати. У заможних сім’ях освіта хлопців значно відрізнялася. Знання про життя вони мали отримувати від старших родичів: батька, дядька. Хлопці навчалися музики, поезії та спортивних вправ у гімнасії. Пізніше до цього додавалися заняття із граматики. На той час граматика означала вміння грамотно говорити та виступати перед публікою (ораторське мистецтво). Завданням такої освіти було виховати гідного громадянина поліса.В Афінах починаючи з V ст. до н. е. юнаки, народжені в сім’ї громадян, мали після досягнення 18-річного віку відбути дворічну військову службу. На час її проходження їх називали ефебами.

Лише після закінчення військовогонавчання їх вважали повноправними громадянами. У пізніші часи система освіти змінилася. Із II ст. до н. е. до граматики додалося вивчення текстів філософів, поетів, ораторів тощо. Також з’явилися професійні викладачі, які читали лекції за гроші, а до навчальних планів увійшли арифметика, геометрія, музика та астрономія. Ці науки мали підготувати освічену людину. Згодом учень міг спробувати себе у філософії і вже самостійно розмірковувати про сутність світу та речей

  Головою давньогрецької сім’ї був чоловік. Пригноблене становище жінки проявлялося і в сімейних стосунках, і в суспільному житті. Щоб стати повноправними громадянами, хлопці мали навчитися граматики та відбути військову службу Гомер

Домашнє завдання Опрацювати §34. Сім’я, освіта та виховання