Презентація "Цінність життя"

«Цінність життя»Профілактика суїциду. Практичний психолог. Лілія Турмій

Суїцидальна поведінка не є виключно медичною чи психологічною проблемою. Причини такого складного феномену як суїцид містять у собі соціальні, економічні, психологічні, культурні, релігійні і медичні фактори ризику. Профілактика суїцидальних дій є комплексним завданням, виконання якого можливе за ефективної взаємодії різних прошарків суспільства, має бути забезпечено комплексним підходом та виробленням конкретної превентивної стратегії. Суїцидальна поведінка це аутоагресивні дії людини, які свідомо та навмисно спрямовані на спрямовані на позбавлення себе життя в результаті зіткнення з нестерпними життєвими обставинами. Фактор навмисності та передбачення смерті від подібних форм поведінки, що відносяться до нещасних випадків.

Розрізняють декілька видів самогубств: 1. Неусвідомлюване самогубство. 2. Самогубство як ризикована гра і ризикована легковажність. 3. Психопатологічне й агресивно-невропатичне самогубство:а) маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціямиабо мареннями;б) самогубство меланхоліків у стані глибокого смутку, скорботи, гіпертрофованих докорів совісті, суму, журби;в) самогубство охоплених нав'язливими ідеями;г) автоматичне чи імпульсивне самогубство.

4. Самогубство психічно нормальної людини з такими видами суїцидальної поведінки:а) демонстративно-шантажувальна форма суїцидальної поведінки:• завершені і незавершені самовбивчі дії;• поведінка суїцидентів із тривалим і сталим прагненням до смерті; коротким, але рецидивним ставленням, що час від часу повторюється; миттєвим, імпульсивним, рецидивним ставленням до смерті;• непрямий, напівнавмисний, напівпереднавмисний суїциди, суїцидальний еквівалент, незавершений суїцид, пара суїцид;• можливий суїцид, суїцидна гра, провокація агресії на себе;• серйозний та несерйозний суїциди;• суїцидні феномени;б) форми суїцидальної поведінки:• внутрішні форми: суїцидальні думки, уявлення, емоційні переживання, задуми, наміри;• зовнішні форми: суїцидальні спроби і завершені суїциди;в) егоїстичний суїцид, що виникає через руйнування соціальних зв'язків особистості із суспільством;г) альтруїстичний суїцид, який відбувається у формі самопожертви задля захисту інтересів групи (японські пілоти-камікадзе, релігійні фанатики тощо);ґ) анемічний суїцид, який виникає внаслідок виснаження;д) суїцид, спровокований засобами масової інформації;е) суїцид, спричинений депресією.

Визначають такі фактори ризику для тих, у кого є схильність до суїциду: сімейні проблеми; попередні спроби самогубства; суїцидальні загрози (прямі й замасковані); суїциди чи суїцидальні спроби у родині; алкоголізм; вживання наркотиків і токсичних препаратів; афективні розлади (особливо — важкі депресії); хронічні або невиліковні захворювання; тяжкі втрати (наприклад, смерть близької людини).

До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та молоді, належать:серйозні проблеми у сім'ї;• відсутність контакту з однолітками;• шкільні проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог навчального процесу, конфлікти з учителями)• смерть коханої або значущої людини;• розрив стосунків з коханою людиною;• міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;• проблеми з дисципліною або законом;• тиск групи однолітків, передусім пов'язаний із наслідуванням само ушкоджувальної поведінки інших;• тривале перебування у ролі жертви або «цапа відбувайла»;• розчарування оцінками у закладі освіти, невдачі у навчанні;• високі вимоги до підсумкових результатів навчальної діяльності (іспитів);• проблеми із працевлаштуванням і скрутне економічне становище, фінансові проблеми;• небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);• зараження СНІДом або хворобами, що передаються ста­тевим шляхом;• серйозні тілесні недуги;• надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.

Мотивами суїцидальної поведінки школяра можуть бути:• бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття;• втеча від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.• втрата близької, коханої людини;• конфлікти з батьками, однолітками;• неможливість бути зрозумілим, почутим;• переживання, образи;• почуття помсти, протесту, загрози;• почуття провини, сорому, невдоволення собою;• ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагіт­ність;• самотність, відчуженість;• страх покарання батьками.

У суїцидальній поведінці підлітків можна умовно виділити 3 фази: 1. Фаза обдумування, викликана свідомими думками про здійснення суїциду. Ці думки згодом можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними. При цьому підліток замикається в собі, втрачає інтерес до справ сім'ї, роздає цінні для нього речі, змінює свої стосунки з оточенням, стає агресивним. Стає інакшим і зовнішній вигляд: підліток перестає дбати про себе, може змінитися його вага (пов'язано з переїданням або анорексією), через зниження уваги з ним може трапитися нещасний випадок. 2. Фаза амбівалентності, яка настає за умов появи додаткових стресових факторів, – тоді підліток може висловлювати конк­ретні погрози або наміри суїциду комусь із найближчого ото­чення, але цей «крик про допомогу» не завжди буває почутим. Однак саме на цьому етапі підлітку ще можна допомогти.3. Якщо ж цього не трапиться, то настає фаза суїцидальної спроби. Вона минає дуже швидко – для підлітків характерна швидка друга фаза і перехід до третьої. 

Відзначають такі захисні чинники, що знижують ризик суїциду: підтримка сім'ї, друзів, інших важливих в житті людини людей;релігійні, культурні та етнічні цінності;участь в житті суспільства;приносить задоволення життя в суспільстві;соціальна інтеграція за допомогою роботи, проведення дозвілля;наявність доступу до послуг з охорони психічного здоров'я.

Що зробити, щоб допомогти людині в суїцидальному стані Зберігати спокій і пропонувати підтримку. Не засуджувати і не сперечатися. Заохочувати повну відвертість. Визнавати самогубство варіантом, але не його правильність. Ставити запитання про кінець життя. Усувати кошти для відходу з життя.

Порад і пропозицій для тих, хто потерпає від суїцидальних думок1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого – цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитись про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людини не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.

7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю. І якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, пограй, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, порозгадуй кросворди, помалюй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.10. Настрій помітно покращиться, якщо їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвеній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу.13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра. Сьогодні існують служби анонімної допомоги людям у кризових моментах життя. Про них можна дізнатися за телефоном міськдовідки, написавши листа до газети або звернувшись до районного (міського, обласного) відділу у справах сім’ї та молоді.

Життя – це мрія. Здійсни її!Життя – це шанс. Скористайся ним. Життя – це краса. Милуйся нею. Життя – це мрія. Здійсни її. Життя – це виклик. Прийми його. Життя – це обов’язок. Виконай його. Життя – це гра. Стань гравцем. Життя – це цінність. Цінуй його!Життя – це скарб. Бережи його. Життя – це любов. Насолоджуйся нею. Життя – це таїна. Пізнай її. Життя – це випробування. Перебори все. Життя -  це пісня. Доспівай її. Життя – це боротьба. Почни її. Життя – безодня невідомого – вступи в неї. Не бійся. Життя – це удача. Шукай цю мить!Життя  таке чудове – не втрать його!Це твоє життя. Борони його.