Презентація "Давній Китай" за підручником з Всесвітньої історії. Історії України. 6 клас. О. Бандровський

Давній Китай

Природно-географічні умови Давнього Китаю. Давній Китай займав частину території сучасного Китаю. А саме Східній Азії, між морями Тихого океану і горами Тибет. Гори, моря та ріки захищали Китай від зовнішніх ворогів. «Слабка ланка» - північний кордон, на якому не було природного захисту. Саме там, давні китайці, збудували величезний мур: Велику китайську стіну. Вона простягалася на 9000 км,( а із додатковими мурами її довжина сягає 21 196 км). Ширина – 5-8 м, висота 10 метрів. Головне будівництво тривало 10 років, будувало її понад мільйон осіб(селяни, злочинці, солдати) , але добудовувалась вона впродовж цілого тисячоліття. Мета будівництва – захистити країну від нападів кочовиків, які здійснювали набіги з півночі.

Китайці називали свою країну- Піднебесна. Чому? Поклонялись небу! Представляли небо вигляді круглого диску, під яким знаходиться квадратна земля. Небо належить богам і померлим предкам. Але небо покриває не всю землю, а лише, ту на якій живуть китайці, бо вони- обрані. Відомо, що перші цивілізації виникли в долинах великих річок, Китай не був виключенням. По Східнокитайській рівнині несуть свої води дві могутні ріки: Хуанхе ті Янцзи.

Зародилась китайська цивілізація на півночі, у долині р. Хуанхе (жовта ріка). Починається в горах Тибету, має у воді, наноси, частинки гірських порід (льос) жовтого кольору, які обумовлюють жовтий колір Хуанхе. Впадає у море, яке отримала від неї назву- Жовте. Китайці називають її «Блукаюча річка» «рікою тисячі бід», «лихом Китаю». Тому що внаслідок повенів вона затоплювала величезні території, перетворюючи їх на болота. Часто змінювала русло. Але разом із тим, на її берегах родючі ліси, м’які, легкі для обробки ґрунти. Сприяло розвитку землеробства. На півдні – Янцзи, «голуба» ріка. Вздовж неї тропічні ліси, чагарники бамбука. Клімат помірний, вологий. Не було необхідності будувати канали для збереження води

Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. Щоб мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в 3 тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуанхе вирощували чумизу (вид проса), а на берегах Янцзи - рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині 2 тисячоліття до н. е. Основне заняття – землеробство. Культури- рис!!! просо, пшениця, ячмінь. Тваринництво: розводили велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу, також свиней, овець. Городництво та садівництво. З городини вирощували часник, цибулю, черемшу, бамбук, гарбузи, ріпу тощо, а із садових культур - груші, сливи, суничне дерево, абрикоси, апельсини, каштани, хурму, персики. Культивували китайці ще одну рослину, яку за давнини не знали в інших краях, - чай.

Ремесла. Китай був єдиною країною, яка виготовляла шовк. Технологію виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці. Ткацтво. Вдосконалюючи ткацький верстат і барвники, китайці виробляли багато видів шовкової тканини. Шовкові тканини вироблялися майже в кожному селянському господарстві, а також у приватних та державних ткацьких майстернях. Виготовлення шовку: Шовковична гусінь, з’їдаючи листя тутового дерева, випускає тонку нитку, якою обгортається в лялечки. Лялечки кидали в окріп або тримали над парою, потім розмотували шовкову нитку. Виплавляння металів. Гончарство (тонкостілий посуд з білої глини) фарфор вироби з мінералів: з яшми та нефриту різьбярі виготовляли різноманітні чаші, келихи, вази.

Спочатку Китай не був єдиною країною, складався з декількох держав, які вели між собою війни. У 8 ст. до н. е. в Китаї постало півтори-дві сотні самостійних царств, які змагалися між собою. Зрештою, сім найвпливовіших царств поділили між собою майже всю територію країни. Саме тому 5-3 ст. до н. е. називають добою «семи царств, що воювали». Наймогутнішим з-поміж них виявилося царство Цінь. Найбільшої сили царство досягло за правління Ін Чжена. Цей правитель поставив собі за мету підкорити шість інших царств та об’єднати весь Китай під своєю владою. Втілюючи мету, Ін Чжен поодинці розгромив своїх супротивників. Він прийняв титул імператора та став називатися Цінь Шіхуанді - «перший імператор Цінь» (221—210 рр. до н. е.). Столицю царства Цінь, місто Сяньян, було проголошено столицею імперії

«Володар Цінь був людиною з великими очима й грудьми хижого птаха. Він не вирізнявся добротою. У нього був голос шакала та серце тигра й вовка одночасно. Коли Шіхуанді потрапляв у скрутне становище, він з легкістю підкорявся іншим. Але якщо домагався свого, він так само легко міг розчавити людину».

Реформи Цінь ШіхуандіЗапровадив єдину систему грошей. Налагодив торгівлю, ввів однакові міри ваги і довжини. Поділив свою імперію на 36 областей, якими керували царські чиновники. Заборонив видавати й читати письмові праці та книги. Окрім релігійних . Проклав нові дороги. Побудував Велику Китайську стіну. + палаці.

Всіх хто був проти нього- страчував. Але раптово помер( 48 років). Його поховали у величезній гробниці, де разом із тілом імператора знаходилось 6 тис. глиняних фігур воїнів зі зброєю. ця "армія" повинна була охороняти місце поховання імператора

Після смерті Цінь Шіхуанді в країні почалось розпочалось збройне повстанням. Ватажком був сільський староста Лю Бан, оголосив себе засновником нової династії Хань. У 202 р. до н. е. він став китайським імператором.

Домашнє завдання. Опрацювати § 17. Давній Китай. Відповісти на запитання: Чи лише з метою захисту кордонів перший імператор зігнав мільйони людей для грандіозного будівництва Великої Китайської Стіни?• Чому стіна стала символом ненависті сотень тисяч китайців до імператора та його чиновників? Про що свідчить ще одна назва стіни - «найдовше кладовище у світі»? Як природні умови вплинули на виникнення давньокитайської цивілізації?Чому Цінь Шіхуанді називають найжорстокішим правителем Давнього Сходу?

Подивитися відео: https://www.youtube.com/watch?v=2o10 Acv. Bros